З потеплінням клімату в Україні зростає й кількість екологічних проблем. Нинішня аномальна спека, проблеми з викидами від кислотного заводу у Жовтих Водах, часте використання генераторів та стихійні сміттєзвалища — все це серйозно впливає на довкілля та наше здоров’я.
Щоб краще зрозуміти, що можна зробити для покращення ситуації, ми поспілкувались з Діаною Попфалуші, проектною менеджеркою Громадської організації "Плато" та радницею Української кліматичної мережі.
Діана Попфалуші має понад 11 років досвіду в сфері захисту довкілля, активно займається формуванням кліматичної повістки, коментує законопроекти і спеціалізується на управлінні відходами та протидії змінам клімату. Вона також бере участь у міжнародних кліматичних засіданнях Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.
Діана ПопфалушіФото: Діана Попфалуші
Вплив сірчано-кислотного заводу на здоров'я людей
Сірчано-кислотний завод, як і інші промислові об’єкти, має значний вплив на навколишнє середовище та здоров'я людей. За словами експертки, цей вплив відчувається на різних рівнях, від подразнення дихальних шляхів до серйозних хронічних захворювань.
"Довготривале вдихання забрудненого повітря може призводити до таких захворювань, як бронхіт та астма, не кажучи вже про загрозу розвитку хронічних респіраторних проблем. Відповідно, що нам в цьому контексті потрібно обмежити викиди, а зробити це може тільки держава".
Однак, боротьба з промисловим забрудненням на рівні держави, за словами Діани, все ще залишається значною проблемою. Хоча децентралізація надала місцевим органам більше повноважень, відповідальність за моніторинг та обмеження викидів все ще залишається на національному рівні. Недавній закон, прийнятий у липні, надає нові механізми контролю та моніторингу викидів, що є кроком у правильному напрямку.
"Закон, був прийнятий в другому читанні буквально 16 липня, і ми в громадському секторі називаємо його "Закон про викиди забруднюючих сполук на трубі". Він безпосередньо зобов'язує всі промислові об’єкти моніторити свої викиди, і став компромісним рішенням між громадськістю та бізнесом. Це необхідний крок на шляху до євроінтеграції України, адже виконання екологічних вимог Європейського Союзу є обов’язковою умовою для отримання фінансової підтримки з боку ЄС", - говорить Діана Попфалуші.
Однак цей закон лише початок довгого шляху. Зміни в екологічному законодавстві, які наразі відбуваються, можуть почати давати свої результати лише через 5-10 років. Проте важливо, що процес вже розпочато, і зважаючи на плани реформування Державної екологічної інспекції, є підстави вірити у позитивні зміни.
Генератори: тимчасовий порятунок чи довготривала шкода?
Застосування генераторів стало невід’ємною частиною життя під час енергетичних криз та відключень електроенергії. Проте, хоча генератори й допомагають бізнесам і домогосподарствам залишатися на плаву, їх вплив на здоров’я та навколишнє середовище викликає серйозні занепокоєння.
Як стверджує Діана, генератори не можна розглядати як альтернативне джерело енергії.
“Генератори працюють на викопному паливі – бензині або дизелі – тому вони не є екологічно чистими. Альтернативними джерелами енергії ми вважаємо відновлювані джерела, такі як сонячні панелі, вітрова генерація або теплові насоси. Генератори виділяють дрібнодисперсні сполуки, які, як і викиди від автомобілів, можуть завдати шкоди здоров’ю. Генератор – це як маленький автомобіль: він викидає шкідливі сполуки, які впливають на дихальні шляхи та можуть викликати серйозні проблеми зі здоров’ям, якщо їх вдихати часто і тривалий час”, – пояснює експерт.
У той час як автомобілі мають певні стандарти щодо викидів, контроль за генераторами майже відсутній.
“В Україні немає стандартів для генераторів, і їх вплив на навколишнє середовище не моніториться належним чином. В Європі це також не регулюється, оскільки у них не було таких викликів, як у нас. Рівень забруднення, спричинений генераторами, може змінюватись залежно від географії міста. Наприклад, у Львові, через вузькі вулички і слабке циркулювання повітря, шкідливі сполуки накопичуються довше, ніж у Києві, де є широкі проспекти і більше відкритих просторів".
Фото: Діана Попфалуші
Наразі Державна екологічна інспекція не штрафує підприємства, що використовують генератори під час воєнного стану.
“Зазвичай генератор має бути встановлений за 6-7 метрів від будівлі, але це правило часто порушується з очевидних причин. Шкода від генераторів є, але ми змушені шукати компроміси, оскільки бізнеси мають продовжувати працювати. Уряд навряд чи буде суворо регулювати це питання, адже бізнес-лобі в Україні досить сильне. На жаль, альтернативи генераторам в умовах міст знайти важко. Якщо б у підприємств була можливість встановити сонячні панелі або використовувати інші джерела енергії, це було б краще. Але в містах це дуже складно реалізувати".
Глобальне потепління: загрози для України
Глобальне потепління – це лише частина зміни клімату, яку ми спостерігаємо зараз у світі. Зміна клімату – це природний процес, який відбувався до нас і триватиме після нас. Ми бачимо значне зростання концентрації вуглекислого газу (CO₂) в атмосфері. Цей приріст безпосередньо пов'язаний з активним використанням викопного палива. Спалюючи нафту, газ та вугілля, ми викидаємо його в атмосферу. Відтак, зміна клімату, з якою ми стикаємось сьогодні, є доведеним науковим фактом, спричиненим діяльністю людини.
Фото: ecoaction.org.ua
"Глобальне потепління стало причиною багатьох аномальних явищ по всьому світу, і Україна не є винятком. Вплив зміни клімату стає дедалі відчутнішим у різних аспектах життя, від екстремальних погодних умов до поширення нових хвороб", - розповідає Діана. "Через глобальне потепління місячна чи навіть двомісячна норма опадів може випасти за кілька годин або за кілька днів, а потім взагалі не спостерігається жодних опадів – ні снігу, ні дощу. Це призводить до серйозних проблем, таких як неврожай та перевантаження каналізаційних систем у містах, що часто призводить до підтоплень."
Інший негативний наслідок глобального потепління – це зростання кількості інвазивних видів рослин і тварин, що спричиняють алергії.
"Збільшення температури сприяє поширенню інвазивних видів, таких як амброзія та борщівник, які раніше не були характерні для наших регіонів. Амброзія, зокрема, є однією з основних причин алергій у людей," – зазначає експертка.
Фото: ecoaction.org.ua
Хоча підвищення рівня моря є довгостроковою проблемою, воно може мати катастрофічні наслідки для України.
"Якщо ми продовжимо рухатися у тому ж напрямку, до 2100 року під воду може піти чверть Одеси та Миколаєва. Це перспектива майбутніх поколінь, але вона вже стає реальністю, з якою доведеться зіткнутися. Зміна клімату вже призвела до виникнення природних явищ, які раніше не були характерні для України. Опустелювання на півдні, буревії у центральних регіонах, смерчі на Львівщині – це лише деякі з нових викликів, з якими ми стикаємось. Частота і непередбачуваність цих явищ значно зросли".
Сміття та стихійні сміттєзвалища
"Досвід Сполучених Штатів Америки показує, що значні штрафні санкції ефективно стримують порушників від викидання сміття в невідведених для цього місцях. В Україні Держекоінспекція та місцеві органи влади мають посилити контроль за несанкціонованими звалищами, запровадивши значні штрафи, які стануть серйозним стримуючим фактором», – починає розмову на цю тему Діана Попфалуші.
Ще однією важливою складовою є забезпечення системи збору та вивезення сміття, особливо у сільських районах. У багатьох громадах досі немає регулярного вивезення сміття, що сприяє виникненню стихійних звалищ.
"Закон про управління відходами, який набрав чинності у 2023 році, є ще одним важливим кроком на шляху до вирішення цієї проблеми. Нове законодавство встановлює стандарти функціонування полігонів, їх рекультивації та екологічної безпеки. Це допоможе зменшити кількість стихійних звалищ і впорядкувати існуючі полігони. Також важливо розвивати полігони як альтернативу стихійним звалищам. Полігони, на відміну від звалищ, – це спеціально обладнані об’єкти, що мінімізують шкоду довкіллю завдяки системам очищення фільтрату та газовим установкам. Наприклад, у Ризі полігон поділили на секції, які поетапно заповнюються та рекультивуються, що дозволяє зберігати екологічний баланс", – підкреслює фахівчиня.
Роздільне сміття
"За кордоном ця система працює завдяки розширеній відповідальності виробника, – зазначає експертка. – Зараз у нас виробники відповідають за свою продукцію тільки до того моменту, як вона потрапила на прилавок. Вони платять певний відсоток у державний бюджет, щоб держава організувала збір відходів на власний розсуд. Відверто кажучи, Україна поки що не справилася з цим завданням".
У новому законі про управління відходами вже прописаний механізм розширеної відповідальності виробника. Це означає, що великі корпорації, такі як Coca-Cola, PepsiCo, Carlsberg, будуть зобов’язані забезпечити збір і переробку своєї упаковки. Мінус у тому, що ця норма вступить у дію лише через 7 років після оприлюднення закону, тобто в 2030 році.
Щодо практичних кроків, які можуть вжити громадяни вже зараз, Діана підкреслює важливість забезпечення населення контейнерами для роздільного збору. Що стосується індивідуальних дій, то тут можна спрощувати собі життя на етапі планування покупок.
"Це повинно супроводжуватися домовленостями з переробними підприємствами і створенням доступної інфраструктури, включаючи сортувальні станції та заходи з механіко-біологічного оброблення відходів, які дозволять містам заробляти на відходах і зменшувати навантаження на довкілля.Чим менше сміття ми приносимо до своїх домівок, тим менше проблем з його утилізацією. Наприклад, варто мати при собі багаторазову торбинку, пляшку для води, або чашку, що дозволить зменшити кількість одноразового пластику."
Філософія Zero Waste
Філософія Zero Waste, або "нуль відходів", виникла як концепція безвідходного виробництва, яка спочатку з'явилася в бізнесі. На особистому рівні вона стала популярною завдяки Беа Джонсон, американці французького походження, яка близько у 2005 році перенесла цей підхід у своє повсякденне життя.
"Цей підхід прийшов до нас з бізнесу, де оптимізація процесів має на меті зменшити втрати ресурсів і мінімізувати витрати," – пояснює Діана. "За кордоном компанії усвідомили, що відходи – це не лише екологічна проблема, а й втрата потенційної вигоди. Фактично, Zero Waste можна перекласти як 'нуль втрат', що означає максимальну ефективність та відповідальне ставлення до ресурсів."
Основою цієї філософії є так звана піраміда Zero Waste, яка включає п'ять основних кроків:
- Відмовся (Refuse): "Важливо відмовлятися від зайвого, що нам насправді не потрібне, наприклад, від одноразових пакетів, які можна не брати, якщо є альтернатива."
- Скороти (Reduce): "Зменшуйте споживання. Наприклад, вам не потрібно тридцять кремів для обличчя; достатньо одного-двох, які ви використовуєте регулярно."
- Використовуй повторно (Reuse): "Найкраща альтернатива – це та, яка вже є у вас. Немає потреби купувати нові речі, якщо можна використовувати те, що вже маєш."
- Сортуй (Recycle): "Сортування знаходиться лише на четвертому місці у піраміді, адже воно не є першочерговим кроком у зменшенні відходів."
- Компостуй (Compost): "Компостування – це останній крок, який допомагає зменшити кількість відходів до мінімуму."
Фото: google
"Завдяки дотриманню цих принципів ви можете створити більш комфортне і екологічно відповідальне життя," – резюмує експертка.
Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
