У Жовтих Водах колишній дитячий садок «Золота рибка» отримав нове життя. Після початку повномасштабної війни будівлю переобладнали у місце тимчасового проживання для внутрішньо переміщених осіб. Сьогодні тут мешкають 57 людей, які були змушені залишити свої домівки через війну.
Зараз у прихистку працює багатофункціональний простір для відпочинку, створений спільними зусиллями мешканців, громади та міжнародних партнерів.
Люди, які втратили дім, створюють новий простір життя
Серед мешканців прихистку — люди з Бахмута, Краматорська, Лисичанська, Мар’їнки, Донецька та інших міст, які постраждали від бойових дій. Більшість оселилися тут у 2022–2023 роках, коли були змушені залишити рідні домівки.
Ганна Іванівна багато років викладала музичне мистецтво у Бахмуті. Тепер вона мешкає у прихистку в Жовтих Водах. У новому просторі для відпочинку стоїть піаніно, на якому жінка інколи грає для сусідів.
Ганна Знахаренко з БахмутаФото: Жовті Води City
Для неї це місце стало не лише кімнатою дозвілля, а можливістю повернути частинку колишнього життя.
«Зараз люди тут бувають не так часто, бо вже почали працювати. А раніше тут дуже часто проводили спортивні заходи. І діти відпочивають тут. Спочатку піаніно тут не було — воно стояло десь у коридорі. А коли вже дізналися, що я піаністка, я почала тут грати. Хороше містечко Жовті Води. Звісно, не все тут є, не все ідеально, але всього одразу охопити неможливо. Так само і в нас в Бахмуті було: інколи нам здавалося, що чогось бракує, хоча місто було дуже гарне. Тепер згадуємо... Шкода».
Від дитсадка до прихистку
Будівля, де нині проживають внутрішньо переміщені особи, раніше була дитячим садком №34 «Золота рибка». Це великий двоповерховий заклад із просторою територією навколо.
До ліквідації закладу у червні 2022 року тут завгоспом працювала Валентина Попович. Після початку повномасштабної війни вона залишилася працювати у вже новому форматі — відповідальною за місце компактного проживання ВПО.
«Садочок дуже великий. Коли будувався — був розрахований на 320 місць. А останнім часом у нас було лише 86 дітей. Тому його й ліквідували», — розповідає Валентина Попович.
Валентина Попович - відповідальна особа за місце компактного проживанняФото: Жовті Води City
За її словами, колись це був популярний заклад, куди батьки привозили дітей навіть з інших районів міста. Тут працювали спеціалізовані групи, а сам садок неодноразово намагалися зберегти.
Після закриття будівля не залишилася порожньою. Уже влітку 2022 року тут почали приймати людей, які втекли від війни.
«Я працювала тут із 2005 року. І навіть не думала, що повернуся сюди вже в іншій ролі. Тепер це місце стало домом для людей, які втратили власне житло», — каже вона.
Зараз тут безкоштовно проживають люди різного віку: пенсіонери, родини з дітьми, молодь, медичні працівники, викладачі, які продовжують працювати онлайн. У закладі постійно працюють відповідальна особа, охорона та соціальні працівники, які допомагають літнім і маломобільним мешканцям.
Фото: Жовті Води City
Щоб пристосувати колишній садочок до проживання дорослих людей, приміщення поступово переобладнували. Частину робіт вдалося виконати завдяки грантовим програмам міжнародних організацій.
Одним із ключових партнерів стала Міжнародна організація з міграції (МОМ), завдяки яким вдалося суттєво покращити побутові умови.
Фото: Жовті Води City
«Їм дуже сподобалося, як я звітую. У нас проходять загальні збори з мешканцями, і ми разом вирішуємо, що потрібно першочергово», — говорить вона.
За ці кошти у закладі:
- частково замінили каналізацію;
- оновили сантехніку;
- дитячі унітази замінили на дорослі;
- встановили нові раковини;
- облаштували душові кабіни;
- поставили водонагрівачі;
- оновили труби та комунікації;
- відремонтували окремі санітарні кімнати.
Окрім МОМ, прихисток підтримують і інші партнери. Благодійний фонд «Право на захист» допоміг холодильниками, пральними машинами, сушильними машинами, меблями та обладнанням. Також організація пообіцяла замінити фільтри системи очищення води та частину освітлення. Миючі засоби для мешканців надавала організація Solidarity International.
Попри значну допомогу, потреби у прихистку залишаються.
«У нас є тільки три пральні машини і дві сушильні. Нам ще не вистачає техніки. Дуже потрібні холодильники, бо людей багато», — каже вона.
Колишній дитсадок у Жовтих Водах став прикладом того, як велика будівля, що могла залишитися порожньою, перетворилася на місце підтримки для тих, хто був змушений починати життя заново.
Простір, який створили самі мешканці
Ідея облаштування кімнати відпочинку належить мешканці прихистку, бахмутянці Євгенії Літовченко. Разом з ініціативною групою вона підготувала проєкт і представила його благодійникам.
Придбання меблів та обладнання профінансував благодійний фонд «Право на захист» за сприяння Агентства ООН у справах біженців. Будівельні матеріали надало Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ.
Фото: Жовті Води City
Ремонтні роботи у приміщенні виконали самі мешканці спільно з працівницями КЗДО № 4, на балансі якого зараз перебуває ліквідований садок.
«Люди приходили, допомагали. І шпалери клеїли, і фарбували стіни, і лінолеум стелили. Багато роботи зроблено спільними силами», — говорить Валентина Попович.
Поступово кімната відпочинку стала багатофункціональним простором: тут є спортивна зона з тренажерами, настільним тенісом і футболом, зона для читання, дитячий куточок і кінозона. Також встановили Wi-Fi, дивани та телевізор.
Своїми враженнями ділиться Лілія з Краматорська:
«Ми першими поселилися в цьому садочку. Нас четверо: я, син, внук-студент і внучка-школярка. В цій кімнаті я сама буваю не дуже часто. А дітвора — внук бігає займатися, а внучка прибігає з іншими дітьми. Тут їм вмикають мультики, вони дивляться різні поробки, плетуть резиночки, бісером займаються — часто сюди прибігають. Жінки теж приходять, часто вмикають телевізор, бо не всі вміють налаштувати інтернет і подивитися щось онлайн. Така кімната дуже потрібна.»
За її словами, простір став місцем, де діти можуть відволіктися, а дорослі — поспілкуватися та відчути бодай часткове повернення до звичного життя.
Фото: Жовті Води City
Сьогодні кімната відпочинку використовується не лише для дозвілля, а й для зустрічей, майстер-класів та невеликих заходів. Попри те, що садок перетворився на прихисток, він продовжує залишатися живим простором, який мешканці підтримують власними силами та за допомогою партнерів.
Більше, ніж житло
Станом на квітень 2026 року у Жовтоводській громаді обліковується 6 839 внутрішньо переміщених осіб, із них 315 проживають у місцях тимчасового компактного поселення.
Паралельно у громаді стартувала реєстрація ВПО для взяття на облік громадян, які потребують житла з Фонду житла для тимчасового проживання. Як пояснюють у міській раді, це частина системної роботи з розширення житлових можливостей для переселенців.
«Для нашої громади важливо не лише відремонтувати житло, а й забезпечити людям упевненість у завтрашньому дні. Це дає шанс родинам, які втратили домівки, поступово відновлювати своє життя», — наголосив він.
Історія прихистку у Жовтих Водах показує: підтримка людей, які втратили домівки, — це не лише дах над головою. Це також можливість відчути спокій, повернути звичне життя, знайти нові знайомства і знову відчути себе частиною громади.
Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
