28 квітня відзначила 100-річний ювілей Віра Калинівна Іщенко, ветеранка ДП "СхідГЗК", мешканка міста Жовті Води. Про свій життєвий шлях та секрети довголіття ювілярка розповіла пресслужбі ДП "СхідГЗК".
Народилася Віра Калинівна 28 квітня 1923 року в селі Мар’янівка П’ятихатського району. У роки другої світової війни селище Жовта Річка та прилеглі села опинилися в окупації. Під час однієї з облав у 1943 році Віру разом із іншими молодими дівчатами та хлопцями забрали до Німеччини на роботу.
Звільнення та повернення додому влітку 1945 року було великим щастям. Дівчина почала працювати у колгоспі. Робота була важка, але переповнювала радість від того, що вона жива-здорова та у своєму рідному селі. Невдовзі зустріла і своє кохання – красеня Григорія Климентійовича, військового льотчика, справжнього героя, який у складі авіаційного полку брав участь в боях на всіх фронтах.
- Ми одружилися в 1946 році та прожили разом 67 років, - розповідає Віра Калинівна. – Будинок побудували, виростили двох доньок – Валентину та Олександру. Зараз моїй онучці 50 років, а правнуку – 31.
Фото: Фото із родинного архіва Віри Іщенко
- Віра Калинівна, розкажіть, будь ласка, де Ви працювали?
- Працювала я спочатку в колгоспі, потім – у Мар’янівському сільпо рахівником. Понад двадцять років - касиром у різних їдальнях СхідГЗК. То мене добре знають у місті люди старшого покоління. Адже кожен, хто приходив до їдальні, не міг пройти повз касира. І пошуткуємо, бувало, і поспілкуємося… В мене залишилися приємні спогади і про відвідувачів, і про співробітників.
- Чи цікавитеся новинами Східного гірничо-збагачувального комбінату після виходу на заслужений відпочинок?
- Звісно, це ж головне підприємство в нашому місті! З ним пов’язаний і мій трудовий шлях, і мого чоловіка. Григорій Климентійович працював на шахті "Новій", бував у відрядженнях на Новій Землі. Тобто з комбінатом тісно пов’язане життя нашої родини!
- Як гадаєте, у чому секрет вашого довголіття? Може певних правил чи дієт дотримуєтеся?
- У чому секрет? Напевно, це улюблена робота, хороша родина, обов’язково – літній відпочинок. Ми всією сім’єю їздили на море. Перебуваючи у Криму, мені навіть вдалося вирішити проблеми зі здоров’ям. Щодо харчування - намагаюся їсти все потрошку. Ніяких обмежень. Навіть коли лікарі радили дотримуватися дієти, я продовжувала споживати різноманітні продукти. Головне – все в міру. Свого часу ми тримали власну худобу, тож було і молоко, і м'ясо, і яйця. Також самі вирощували овочі та фрукти: спочатку – в Мар’янівці, а потім – брали ділянки на городних масивах біля міста. Тож споживали плоди своєї праці – натуральну їжу, так би мовити. Зараз уже, звісно, їмо «магазинні» продукти. Так і лікувалися раніше як? Не хімією, а «бур’янами». Збирали лікарські рослини, чаї заварювали. А ще хочу вам сказати: в мене ж рід довгожителів! 104 роки прабабуся прожила та не знала, що таке хвороби. А бабуся – до 102 років жила. Тож є, з кого брати приклад. Минулого року я ще самостійно ходила, але травмувалася, то тепер змушена бути у ліжку. Але що поробиш – так сталося. Головне, що донька поруч та мені допомагає.
- А чи маєте якісь захоплення, хобі?
- Захоплювалася вишиванням. До речі, минулого року вишила ікону…
- У 99-річному віці Ви змогли вишити ікону?!
- Так. А років сім тому я вишила велику ікону Миколи Чудотворця. Навіть батюшка до нас приходив та освятив її. Був вражений, що я досить гарно вишиваю у своєму віці. А раніше я ще й в’язала, вибивала на машинці. Признаюся: робила це і для душі, і заради підробітку. У скрутні часи це дуже виручало. Адже в мене такий характер, що гроші ми ніколи ні в кого не позичали – розраховували лише на себе та на свої руки. А роботи я не боялася.
- Скажіть, будь ласка, чи дивитеся Новини Жовті Води по телевізору?
- Ви знаєте, я дуже багато пережила… Коли дізналася про початок війни та побачила в новинах, що відбувається в нашій рідній країні, мене просто почало "теліпати". Не можу я тепер телевізор дивитися.
Віра Калинівна є членом Східної об’єднаної організації Атомпрофспілки. До речі, завжди своєчасно сплачує профспілкові внески. Це розповіли у ветеранській організації НВК "АтаМ", де ювілярка перебуває на обліку. Ветерани-волонтери просто у захваті від того, що особисто знають цю жінку-легенду.
Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
