Володимиру Васильчуку було 30-років, коли на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції стався вибух із викидом радіації. Щоб ліквідувати наслідки, він кілька тижнів щоденно возив людей на автостанцію в Чорнобиль, та жив поряд. Про першу поїздку та свої спогади, чоловік розповів журналістам Жовті Води City.
Родом Володимир Іванович з Кіровоградщини, село Щасливе. Спочатку чоловік закінчив курси шоферів, а потім була армія. Після служби він із дружиною та дітьми приїхав до Жовтих Вод. Тоді у далекому 1986 році їх молода родина отримала квартиру. Ніхто не знав, що через кілька днів буде "Чорнобильська катастрофа".
"Мені тоді 30 років було. Ми тільки отримали квартиру, діти були зовсім малі. Я поїхав на ліквідацію, тому речі у новій квартирі вже дружина розкладала сама із дітьми, - згадує чоловік.
Володимир Васильчук 1985 р.
До Чорнобиля Володимир Васильчук поїхав не одразу, а на початку 1987 року. Його, як і інших водіїв автобази, відправили туди у відрядження.
"Наша автобаза знаходилась за автовокзалом. Начальник автобази прийшов та сказав, що хочемо, не хочемо, нам доведеться туди їхати. Я трішки пізніше поїхав, приблизно через пів року, після того, як все трапилось. Скажу по правді, страшно, не страшно, ми цього не розуміли. Ми їхали працювати, думали, що пошкодження, не знали що вибух ядерний."
На ліквідації аварії жовтоводець був з 20-го лютого по 20-те березня 1987 року. Жив поруч із Чорнобилем, в селищі Іванків. Працював там водієм, згадує, мотор автобуса майже не глушили.
"Я з Іванкова возив людей в Чорнобиль, на автостанцію. Прогрівали автобуси, та ми їх практично не глушили, - пригадує чоловік. - На автостанції ми людей пересаджували в інші автобуси, та чекали їх назад. Одного разу був на самій станції, також возив одного з керівників туди."
Наслідки Чорнобильської катастрофи
Володимир Васильчук каже: дозиметрів їм не видавали. З засобів захисту мали тільки маску.
"Я можу вам сказати, що люди ходили там у звичайних масках пелюстках. Ми якось так адаптовані були, звичайно відчувався фон такий, йодований запах. Річ в тому, що тоді, коли ми були, про це ніхто не думав. Туди їхав весь світ тоді".
Наслідки Чорнобильської катастрофи, вплинули на здоров'я, розповів ліквідатор.
"На реакторі було сильне випромінювання, знаю, що люди, які були безпосередньо там поруч дуже хворіли. Мені довідку дали, що отримав 0,25 рентгена за весь час. Зараз вже звичайно багато проблем зі здоров'ям: коліна, руки, ноги круте, зі сном проблема. Лікарі кажуть, а що ж ви хочете, вже вік такий, та й ви ж були ліквідатором. Ну, оце всі відповіді і все лікування, що мені сказали", - ділиться з нами пан Володимир.
Володимир Васильчук та журналіст Жовті Води City
Створення організації для ліквідаторів
У 2020 році Володимир Іванович з іншими жовтоводськими ліквідаторами створили організацію, де допомагають ліквідаторам та їх родинам.
"Хочеться щось зробити корисного. До нас долучаються люди, у нас вже на сьогодні понад 50 учасників в нашій організації. У нас офіс є, де ми проводимо зустрічі, організовуємо суботники біля пам'ятного знаку. Не забуваємо ювілярів, хто прихворів, чи операція серйозна, чи поховання - усім допомагаємо."
Громадська організація осіб з інвалідністю "Союз Чорнобиль Україна"
Нині чоловік працює водієм на КП "Тепломережа", та сподівається, що колись для ліквідаторів теж зроблять щось корисне.
Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
