Корисне харчування здатне подарувати людині здоров’я, силу і красу. Однак навколо, на перший погляд, корисних продуктів ходить чимало розмов. Ми вирішили розвінчати найпоширеніші міфи про здорову їжу.
Розвіяти деякі поширені міфи та хоч трохи помогти розібратися з питанням, що ж можна їсти, журналістам Жовті Води City допомогла нутриціологиня Олена Варяниця.
Олена пройшла навчання у Всеукраїнській академії нутриціології та є членом ГО "Асоціації Нутриціології України".
Міф чи правда: нутриціологія – це данина моді, а не необхідність.
Це міф, і зараз я вам це доведу.
Ви запитаєте, чому ж не було нутриціології 60-70 років тому? Річ у тому, що в умовах сучасності ми з вами маємо доступ до величезної кількості продуктів, такого різноманіття, як зараз тоді не було.
Фото: pixabay.com
Видів їжі стало більше, але біологічна цінність продуктів стала набагато нижчою, ніж пів століття тому! Тобто кількісно їжа збільшилась, а якісно – зменшилась. Більшість продуктів стали біологічно пустими. Ми можемо себе відчувати ситими, а наші клітинки в організмі вмирати від голоду.
Все це зумовлено наступними факторами:
- інтенсифікація сільського господарства (виснаження земель, цілковита зміна методологій вирощування великими с/г корпораціями);
- монокультурне вирощування (60-70 років тому дотримувались "методів пересіву", сьогодні ж з року в рік одні і ті самі ділянки засаджують одними продуктами, тобто врожай є, а біологічна цінність його знижена);
- рафінація продуктів;
- технології довгого зберігання (раніше фрукти, овочі та ягоди мали чітку сезонність, зараз же їх можна купувати круглий рік, що говорить про штучні умови зберігання).
Це основні причини і доказові факти того, що нутриціологія – не дань моді, а справжня необхідність, адже її головне завдання – забезпечити раціональне харчування біологічно наповненими продуктами, які здатні впливати на здоров’я нашого організму.
Міф чи правда: рафіновані продукти корисніші для здоров’я.
Це міф і маркетингові пастки.
В якийсь момент нас переконали, що такі продукти корисніші, ніж нерафіновані, і ми почали використовувати рафіновану олію, каші швидкого приготування, рафінований цукор, борошно вищого ґатунку і т.д.
Першочерговим завданням рафінації є збільшення терміну придатності харчового продукту. Оскільки умови на ринку диктують навіть не виробники, а ланка продажу, то відповідно їх основна задача, щоб продукти швидко не псувалися і якомога довше залишались на полицях магазинів.
Фото: pixabay.com
У нерафінованих продуктах термін придатності завжди менший, бо вони проходять зазвичай тільки первинну механічну фільтрацію.
Рафінація продуктів привела до збільшення терміну придатності їжі, але відбулося це за рахунок зменшення кількості в них поживних речовин і біологічної цінності.
Міф чи правда: ми – це те, що ми їмо.
А ось це правда. Я б навіть доповнила цю фразу: "Ми – це те, що їсть наша їжа".
Стан здоров’я людини на 75% визначається способом її життя та харчуванням. Їжа – це джерело енергії, поновлювальних матеріалів (гормони, ферменти), будівельний матеріал та фактор отримання задоволення.
Фото: pixabay.com
Їжа значною мірою визначає наше довгострокове здоров’я. В основі більшості захворювань лежать аліментарні фактори, які обумовлені харчуванням, а точніше – цілою серією порушень у функціонуванні різних органів і систем, яка переважно відбувається через дефіцит або дисбаланс поживних речовин.
Харчування також дуже впливає на нашу розумову і фізичну активність. Кожен наповнює себе сам, і саме від нас буде залежати з чого ми будемо формувати наш організм. Варто пам’ятати, що потрібно їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти.
Міф чи правда: кава та чай закислюють організм.
Так, це правда, але! Якщо розібратися навіть саме життя (а саме процес метаболізму власних білків внаслідок виділення сечової кислоти) – це вже закислення.
Сюди підключається і стрес, і умовно-патогенна флора (гриби, глисти), і фізичне навантаження (виділення молочної кислоти), і ліки (ацетилсаліцилова кислота та її похідні), і їжа (цукор, хлібобулочні вироби, газовані напої, м’ясо, алкоголь). Це все в різній мірі закислює організм.
Фото: pixabay.com
При переробці кави та чаю утворюється дубильна кислота, яка злегка зсуває рівень pH в організмі в кислу сторону, але при цьому вона має антиоксидантні властивості і допомагає нормалізувати роботу шлунково-кишкового тракту.
Закислюючий ефект від кави та чорного чаю можна легко нівелювати, додавши продукти, що мають властивості залужнення. Можна через 15 хвилин випити стаканчик води. Чай можна пити з лимоном, а каву з мигдалем чи на мигдальному молоці.
Таким чином, ви отримаєте і користь, і задоволення від улюбленого напою.
Міф чи правда: сода залужнює організм.
Це міф! Категорично не можна пити соду.
Сода натщесерце знищує природний захисний бар’єр шлунку за рахунок нейтралізації базальної секреції (соляної кислоти). Так при вживанні сумнівної їжі можливе сильне отруєння, бо не буде цього бар’єру.
Фото: pixabay.com
При взаємодіі харчової соди зі шлунковим соком утворюється вуглекислий газ, який розтягує стінки шлунку. Натрій, що міститься в соді, всмоктуючись у кишечнику, сприяє розвитку алкалозу та появі набряків; особливо високий ризик при порушенні функції нирок, серцевої недостатності та у вагітних жінок.
Люди п’ють соду, бо хочуть нормалізувати pH крові, лімфи та міжклітинного простору, а натомість отримують гастрити, травми шлунка і неможливість ефективно перетравлювати їжу у перспективі.
Тому пити луг і залужнювати організм – це різні поняття!
Сода – це шлях до гастритів. Якщо вам потрібно вирівняти свій pH, я б рекомендувала пити воду з хлорофілом, лимоном або кальцієм. Так ви не вчините шкоду для свого здоров’я, а тільки принесете користь вашому організму
