Навколо Жовтих Вод є чимало місць, де час ніби сповільнюється. Старі церкви, степові балки, кар’єри, штольні й тихі водойми — усе це поруч із нами, варто лише трохи від’їхати від міста. Ми зібрали добірку локацій, які відкривають красу нашого краю і нагадують: щоб знайти цікаве — не обов’язково їхати далеко.
1. Саврівський гранітний кар’єр: водойма для відпочинку
Біля села Кам’яне, П’ятихатська громада
Саврівський гранітний кар’єр (П’ятихатський кар’єр) одне з найкрасивіших місць у П’ятихатському районі. Водойма з прозорою водою бірюзового кольору, те що потрібно для інстаграмних фото. Дайвери цей кар’єр називають Червоним морем через прозору воду.
Максимальна глибина кар’єру — 39 метрів, практично на цій глибині лежить величезний ківш екскаватора, на який люблять подивитися дайвери.
У кар’єрі видобували рожевий граніт з 1933 по 1994 роки.
Фото: mnenie.dp
2. Пам’ятник Битві на Жовтих Водах (1648 рік) — місце, де почалася перемога
Село Жовтоолександрівка, Кам’янський район, Дніпропетровська область
Саме тут, у 1648 році, козацьке військо Богдана Хмельницького здобуло свою першу велику перемогу над польськими військами. На честь цієї події у 1998 році встановили пам’ятник — символ незламності й визвольного духу українців.
Жовтоолександрівка — це невелике, але мальовниче село, що лежить серед степових просторів на висоті понад 180 метрів над рівнем моря. Колись тут тягнувся густий ліс, а тепер — спокійні ставки та поля. Поруч — залишки природного лісу, де збереглися рідкісні види дерев і рослин.
Це місце дихає історією: від перших хуторів козаків після зруйнування Січі — до фестивалю Kozak Fest, який щороку збирає тисячі людей. Тут відтворюють битву під Жовтими Водами, проходять ярмарки, концерти, парад повітряних куль, фаєр-шоу та навіть авіаційні демонстрації.
Якщо хочете побачити Україну козацьку, живу, справжню — вам сюди.
Фото: wikipedia
3. Кочубеївські штольні — підземна таємниця біля Ганівки
Поблизу села Ганнівка, Петрівська громада, Кіровоградська область
На глибині 35 метрів під землею приховано п’ять штолень, що утворюють цілу підземну систему. Їх почали розробляти ще у 1905 році за керівництва Віктора Кочубея, видобуваючи лимонітовий сланець.
Штольні пропрацювали лише десять років, а потім стали місцем легенд. Кажуть, одна з них простягається аж до Кривого Рогу й має підземне озеро.
Під час Другої світової війни ці штольні служили укриттям для місцевих жителів. А вже у 2017 році тут знімали фільм «Червоний» за романом Андрія Кокотюхи — історію про нескорених.
Дістатися сюди можна автівкою або автобусом із Жовтих Вод (через Ганівку). Туристичних маршрутів офіційно немає, тож вирушаючи сюди, дотримуйтесь правил безпеки — спускайтесь лише з досвідченими провідниками.
Фото: Павло Єштокін
4. Навісний міст у Недайводі — улюблене місце рибалок і романтиків
Село Недайвода, Криворізького району
Цей навісний міст — невеликий, але дуже мальовничий. Він перекинутий через річку й став місцем зустрічей, риболовлі та вечірніх прогулянок. Сюди часто приїжджають мешканці, щоб відпочити від міського шуму, послухати, як плюскоче вода, і просто насолодитися спокоєм.
У сонячну погоду тут відкривається чудовий краєвид на зелені береги, а вечорами міст перетворюється на романтичну фотолокацію. Якщо хочете коротку, але емоційну втечу з міста — Недайвода чекає.
Фото: fishergo
5. Млин Харіних — загублена перлина Криворізької історії
Тернівський район, Кривий Ріг
На березі Саксагані стоїть старий млин поміщиків Харіних — мовчазний свідок минулих епох. Колись він був частиною маєтку заможної родини, а тепер — одна з небагатьох збережених споруд XIX століття, які нагадують про криворізькі поміщицькі володіння.
Колись тут вирувало життя: працювали селяни, крутилися млинові колеса, а поруч стояла садиба з великим садом. Сьогодні це місце приваблює фотографів і поціновувачів старовини.
Якщо ви любите досліджувати забуті куточки історії — млин Харіних обов’язково вартий вашої уваги.
Фото: shukach.com
6. Покровська церква у Петровому — святиня козацької доби
смт Петрове, Кіровоградська область
У самому серці Петрового стоїть відновлений храм, історія якого сягає ще козацьких часів. Церкву Покрова Пресвятої Богородиці збудували у 1820 році — на місці старої козацької святині. Це була типова для того часу українська православна церква з білими стінами, високою банею та затишним подвір’ям.
У середині 1980-х храм зруйнували, але вже в 1991 році громада самостійно відновила його — буквально з нуля. Люди приносили цеглу, працювали вечорами, і за кілька років Покровська церква знову стала духовним центром селища.
Сьогодні це не просто архітектурна пам’ятка — це символ віри, єдності й відродження. Якщо будете неподалік — обов’язково завітайте.
Фото: wikipedia
Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
