23 вересня у Жовтих Водах відбувся круглий стіл «Діалоги в Жовтих Водах: створюємо можливості для молоді». Представники молоді, освіти, бізнесу, влади, центру зайнятості та громадського сектору обговорили, що потрібно змінити, аби молоді люди бачили перспективи для навчання, роботи та професійного розвитку у своїй громаді.

Захід організували Жовті Води.City спільно з ГО «Українська громадська організація дослідження розвитку “ВоланЦентр”».

За одним столом зустрілися представники освітніх закладів, служби зайнятості, кар’єрних центрів, громадських організацій, міської влади та студентського самоврядування. Основною темою розмови стали можливості, які вже є у Жовтих Водах, а також те, яких інструментів для професійного розвитку молоді громаді поки не вистачає.

Чому важливо говорити про можливості для молоді?

Однією з проблем Жовтоводської громади залишається відтік молодих людей. Старшокласники та студенти часто пов'язують своє майбутнє з переїздом до більших міст, де, на їхню думку, більше можливостей для навчання, працевлаштування, професійного розвитку та самореалізації.

Водночас місцеві роботодавці стикаються з нестачею молодих кадрів. Тому питання полягає не лише в тому, чому молодь виїжджає, а й у тому, як громада може створювати умови, за яких молоді люди зможуть навчатися, працювати, розвиватися та реалізовувати власні ідеї у Жовтих Водах.

Ще одна проблема — молоді люди не завжди знають про можливості, які вже існують у громаді: вакансії, професійну орієнтацію, навчальні програми, стажування, волонтерські ініціативи, грантові можливості чи підтримку підприємництва.

Саме тому одним із завдань зустрічі було налагодити прямий діалог між молоддю та тими, хто може створювати для неї такі можливості.

Фото: Жовті Води City

Хто долучився до обговорення?

У круглому столі взяли участь:

  • Станіслав Шавлай — виконувач обов'язків директора Відокремленого структурного підрозділу «Жовтоводський промисловий фаховий коледж Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара;
  • Жанна Морозова — заступниця директора Жовтоводського промислового фахового коледжу;
  • Тетяна Стець — консультантка роботодавця Жовтоводського управління Кам'янської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості;
  • Олена Самолюк — заступниця начальника відділу працевлаштування Жовтоводського управління Кам'янської філії ДОЦЗ, фахівчиня з профорієнтації;
  • Олена Гут — кар'єрна радниця «ВОНА Хаб» — кар'єрного та бізнес-хабу для жінок;
  • Владислава Гут — тренерка «ВОНА Хаб», викладачка театрального коледжу;
  • Дарина Кришталь — кар'єрна радниця проєкту «ВОНА Хаб» у місті Самар;
  • Олеся Семеній — голова ГО «Море»;
  • Олена Ляшенко — співзасновниця ГО «ЖВ»;
  • Тетяна Олійник — представниця відділу розвитку підприємництва та захисту прав споживачів виконавчого комітету;
  • Анна Мирна — працівниця відділу розвитку підприємництва та захисту прав споживачів виконавчого комітету;
  • Марета Агасян — співзасновниця ГО «ЖВ»;
  • Ірина Мінаєва — голова студентської ради КЗ «Жовтоводський фаховий педагогічний коледж» ДОР.
  • Тетяна Потоцька - журналістка Жовті Води.City

Цитати учасників круглого столу

Приведемо деякі скорочені виступи.

Олена Ляшенко, співзасновниця ГО «Жв»:

«У нас в ГО якраз більше молоді, саме школярів та студентів, тому питання відтоку для нас дуже актуальне. Завершила людина 11-й клас — і що робити далі? До нас активно долучається молодь із вересня до кінця літа, а потім вони виїжджають. Приходять нові — і так по колу.

Ми вже проводили подібні заходи, зокрема вчили молодь створювати резюме. Ті, хто прийшов, залишилися задоволені. Є ще один момент: у нас більше молоді, яка навчається, наприклад, в 11-му класі. Нам хочеться, щоб вони вже розуміли, наскільки це важливо, але вони поки не сприймаюсть це вадливим для себе.

Нам би хотілося мотивувати саме молодших і пояснювати їм це якомога раніше. Навіть 11-й клас — це вже пізно. Якщо ти до 11-го класу почнеш щось самостійно робити, розвиватися, пробувати себе, то це вже буде нормально».

Станіслав Шавлай, в. о. директора Жовтоводського промислового фахового коледжу Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара:

«Наш заклад освіти якраз у першу чергу побачив цей відтік молоді. У нас навчається більше хлопців. Вакансій є дуже багато у місті, особливо для чоловіків — робітничих професій. Я розумію, що, можливо, не всюди є бронювання, і це вже окреме питання. Можливо, молодих людей не влаштовує і рівень заробітної плати».

Олена Самолюк, фахівчиня Жовтоводського управління Кам’янської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості:

«Молодь прагне бути фінансово незалежною. Я це зараз особливо розумію, тому що в мене дитина 18 років. Ми працюємо у профорієнтаційному напрямку: допомагаємо зі складанням резюме, підготовкою до співбесіди та комплексно знайомимо молодь із різними такими темами. Проводили заходи, зокрема, щодо грантів.

Також до нас постійно звертаються підприємтва міста, щодо пошуку робітників. Підприємства зараз зіткнулися з відтоком робочої сили у зв’язку з війною, а також із питанням бронювання».

Марета Агасян, співзасновниця ГО «Жв»:

«Є проблема, що молодь хоче заробляти, але, наприклад, навчатися правильно писати резюме, створювати своє портфоліо — не хоче, і не розуміє для чого це. Вони хочуть одразу дійти до кінця, до своєї цілі, без попередніх прорахунків».

Жанна Морозова, заступниця директора Жовтоводського промислового фахового коледжу:

«Центр зайнятості проводив у нас заходи. Двічі ми зустрічалися: один раз це була гра, інший — зустріч у конференц-залі. Також заходи проходили профорієнтаційні заходи у Палаці культури та в нашому коледжі. Ми запрошували і представників міськвиконкому, вони приходили до нас і розповідали про ці можливості.

Але ми зіткнулися з тим, що коли ми зустрічалися з роботодавцями, то студенти не могли себе презентувати, не могли себе піднести, іншими словами — “продати”. Ми знаємо їхні навички, але вони не можуть викласти це на папері. Не знають, із чого почати.

У них виходить просто перелік: “Я можу це, це і це”. Тому я думаю, що для наших хлопців і дівчат важливо саме навчитися писати резюме та розуміти, як себе представити».

Олена Гут, кар’єрна радниця «ВОНА Хабу»:

«У нас це кар’єрний напрям, фактично найголовніший напрям діяльності. Наші спеціалісти з національного хабу навіть розробили спеціальний зошит — для створення резюме та бізнес-плану. Там усе прописано таким чином, щоб молоді було легше це робити: вони просто відповідають на запитання.

Відповідаючи на ці питання, вони вже створюють своє резюме, а потім просто підлаштовують його до півтори-двох сторінок — і в них готовий матеріал. У зошиті достатньо багато запитань, зокрема про те, що цікаво сучасним підприємцям. Він є і в електронному варіанті.

Я зі своїми бенефіціарками роздруковувала цей зошит для всіх. Ми зазвичай запрошуємо близько 10 людей, роздаємо матеріали й разом їх пропрацьовуємо. Кожен пише свої відповіді, а якщо виникають питання — ми допомагаємо. Тобто разом проходимо весь цей шлях».

Тетяна Стець, консультантка роботодавця Жовтоводського управління Кам’янської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості:

«Я, як фахівчиня центру зайнятості, маю також функцію рекрутера. Тобто переглядаю всі сайти з пошуку роботи, такі як Work.ua і Robota.ua. Там багато людей мають можливість залишити своє резюме, щоб роботодавці могли його переглянути, дати відповідь і зв’язатися з людиною.

Починаючи з літа, дуже багато було резюме людей віком від 15 до 17 років. І навіть елементарні речі вони пишуть із помилками. Тому я вважаю, що навіть цей момент треба пропрацьовувати. Думаю, молоді це було б цікаво».

Тетяна Олійник, представниця відділу розвитку підприємництва та захисту прав споживачів виконавчого комітету:

«Можна ще сказати про покоління "Z". У них є своя особливість, і я зараз не в негативному сенсі. На тому заході, де були роботодавці, я для себе це відзначила. Так, хтось не міг себе презентувати, хтось соромився, але наскільки вони щирі!

Виходить дівчина чи хлопець і каже: “Я нікуди не хочу. Я поїду за кордон”. Немає цього: “Як я маю відповісти, щоб сподобатися”. Або: “Я втомився, рік буду відпочивати, а потім подорожуватиму”. Я слухала і думала: “Боже, наскільки вони щирі”. Вони не бояться так про це говорити. Можливо, це і є певним плюсом цього покоління.

І якщо на таких заходах говорити не тільки про те, як правильно написати резюме — де поставити абзац, що і як оформити, — а додавати реальні приклади, це було б набагато цікавіше.

Наприклад, розповісти про сучасних людей, які пішли в IT чи інші професії: “Я прийшов сюди, написав резюме ось так, потім пішов туди, а роботу отримав тут. А чому? Тому що на першій співбесіді я написав або сказав одне, а на другій уже зрозумів, що мені потрібно тут промовчати, а ось на цьому зробити акцент”.

Мені здається, що молоді треба більше розповідати саме такі живі приклади — історії людей, які завдяки цьому знайшли роботу, яка їм підходить, приносить більше грошей або просто є для них цікавішою. Думаю, такі реальні історії могли б краще зацікавити молодь».

Пропозиції за підсумками круглого столу

Учасники круглого столу визначили низку напрямів, які можуть допомогти молоді Жовтоводської громади краще орієнтуватися у професійних можливостях, готуватися до працевлаштування та знаходити способи реалізації у громаді.

  • Провести захід «Професія зсередини», під час якого молодь зможе поспілкуватися з представниками різних професій, місцевими роботодавцями та фахівцями, дізнатися про реальні умови роботи, вимоги до кандидатів і можливості професійного розвитку.
  • Створити «Карту можливостей Жовтоводської громади» з актуальною інформацією про вакансії, освітні програми, стажування, навчання, грантові можливості, підприємництво та інші варіанти професійної реалізації молоді.
  • Провести практичний кар’єрний захід для молоді, під час якого учасники зможуть навчитися складати резюме та портфоліо, презентувати свої навички, готуватися до співбесіди й шукати роботу. Важливо зробити захід максимально практичним, доповнивши навчання реальними історіями молодих людей та зустрічами з роботодавцями.

«Матеріал підготовлено в рамках проекту «Підсилення місцевих ЗМІ в Україні», який виконується за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу та NIRAS Sweden AB, та завдяки фінансуванню від Шведського інституту».

Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!

Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!