Після тривалого болісного очікування та надії на добру звістку Жовтоводська громада проведе в останню путь свого захисника Валерія Кравченка, який загинув, боронячи рідну землю від російських окупантів.
Хто повідомляє: Інформаційний портал Жовтоводської міської ради
У чому суть
Він народився 5 травня 1985 року в селі Культура на П’ятихатщині. Невдовзі родина переїхала до Жовтих Вод, де минули його дитинство та юність. Навчався у НВК «Дивосвіт», професію електрослюсаря, електрозварювальника здобув у ВПУ № 70. Із листопада 2003 по квітень 2005 року проходив строкову військову службу, за станом здоров’я був достроково звільнений у запас.
У мирному житті працював на хлібозаводах у Дніпрі, а згодом — на підприємстві «Гарант Метиз Інвест» у Жовтих Водах та його головному офісі в обласному центрі. Колеги знали його як відповідального, сумлінного та надійного працівника.
Фото: Інформаційний портал Жовтоводської міської ради
27 лютого 2024 року Валерій став на захист Батьківщини. За час служби зарекомендував себе мужнім, відданим і професійним воїном. Побратими цінували його за сміливість, надійність і готовність завжди підставити плече, командири — за бездоганне виконання поставлених завдань. Саме тому вже 15 липня 2024 року його було призначено головним сержантом — командиром 1-го відділення взводу спостережної розвідувальної роти.
7 серпня після виконання бойового завдання на Покровському напрямку Валерій перестав виходити на зв’язок. Відтоді вважався безвісти зниклим. Згодом ДНК-експертиза підтвердила найстрашніше — захисник загинув у районі Гродівки внаслідок штурмових дій та мінометного обстрілу ворога.
Рідні згадують: у Валерія були «золоті руки» - за що б він не брався, йому все вдавалося. Дуже любив життя, а поїздки з близькими та друзями на море, риболовлю та пікніки були найбільшим задоволенням для нього. У нього для всіх вистачало любові та тепла, він умів підтримати та допомогти, ніколи не залишався осторонь чужих проблем. Був щирим, добрим, життєрадісним і компанійським.
У захисника залишилися мати Світлана Іванівна, вітчим Микола Іванович, донька Вікторія, цивільна дружина Олеся, її діти Аня та Данило, бабуся Раїса Олексіївна, сестра Анна, племінниця Віка та тітка Таїса.
Прощання із Валерієм Кравченком відбудеться 18 червня о 09:00 біля пам’ятника Героям визвольної війни.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та друзям. Світла пам’ять і вічна шана Герою.
Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
