Реформа Нової української школи (НУШ) переходить у завершальну фазу. Йдеться про запуск профільної старшої школи, коли після 9 класу учні навчатимуться у академічних ліцеях за новою моделлю — з більшим вибором предметів та напрямів навчання. Водночас саме цей етап викликав найбільше дискусій серед батьків, педагогів та громад.
Освітній омбудсмен України у березні заявив: відкладати реформу не можна, адже це матиме негативні наслідки для держави. Водночас визнав — у процесі є низка проблем, які потребують гнучких рішень.
У чому суть змін
Освітня реформа НУШ триває в Україні з 2017 року та передбачає перехід до сучасної 12-річної системи навчання. Її завершальний етап — створення профільної старшої школи: після 9 класу учні навчатимуться у ліцеях, де зможуть обирати напрям освіти та предмети відповідно до майбутньої професії чи вступу до вишу.
Із 2027 року система середньої освіти остаточно має перейти на нову структуру:
- початкова школа — 1–4 класи( у складі гімназій);
- гімназія — 1–9 класи;
- ліцей — 10–12 класи.
Саме академічні ліцеї стануть закладами профільної старшої освіти. Там учні зможуть обирати професійний напрям за більшістю , більше предметів за інтересами та готуватися до вступу у виші чи професії.
Окремо міністр освіти і науки Оксен Лісовий повідомив, що з 1 вересня 2026 року до другого етапу пілотування старшої профільної школи долучаться 150 ліцеїв по всій Україні. Для них держава передбачила 1,2 млрд грн на оновлення навчальних просторів, лабораторій, техніки та обладнання. За словами міністра, це частина підготовки до повноцінного запуску реформи НУШ, а участь у пілоті беруть як міські, так і сільські заклади, зокрема з прифронтових територій.
Чому виник конфлікт
Найбільше питань стосується нинішніх дев’ятикласників. Освітній омбудсмен звернув увагу: ці діти навчаються ще за старими державними стандартами, які втрачають чинність з 1 вересня 2027 року. Через це виникло питання — за якими програмами вони завершуватимуть 10–11 класи.
Також у багатьох громадах батьки просять дати дітям можливість закінчити школу там, де вони почали навчання, без переведення в інші заклади.
Фото: Освітній омбудсмен у Facebook
Що відповідає МОН
У Міністерстві освіти і науки заявляють: реформа триває з 2017 року і є частиною переходу України до європейської 12-річної школи.
За даними МОН:
- 91% громад уже перебувають у процесі формування мережі академічних ліцеїв;
- понад половина громад уже ухвалили необхідні рішення;
- уряд виділив 2 млрд грн на закупівлю шкільних автобусів.
Що пишуть українці
Під дописами освітнього омбудсмена сотні коментарів. Частина батьків підтримує реформу, але багато людей висловлюють занепокоєння:
- дітей доведеться далеко возити до академічних ліцеїв громад, які матимуть фінансову можливість створити такі ліцеї;
- громади не готові фінансово;
- бракує вчителів;
- під час війни пріоритетом має бути безпека дітей;
- сільські громади можуть втратити доступ до повної середньої освіти поруч із домом.
Тема переходу до профільної старшої школи викликала настільки широкий резонанс, що на сайті Кабінету Міністрів України зареєстрували окрему електронну петицію щодо перегляду та тимчасового коригування реалізації реформи НУШ.
Фото: Кабінет Міністрів України
Автори звернення вимагали:
- відтермінувати окремі етапи реформи на час війни;
- провести додаткові публічні консультації з громадами;
- гарантувати право нинішніх учнів 9 класів завершити навчання у своїх школах;
- не допустити хаотичного закриття 10–11 класів у містах і селах.
Петиція швидко набрала необхідні 25 тисяч підписів, що зобов’язало уряд надати офіційну відповідь.
У Кабміні заявили, що реформа залишиться чинною, однак водночас визнали потребу у перехідних рішеннях для громад, які не встигли підготуватися.
Після хвилі звернень та суспільної дискусії у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15082, який має дозволити нинішнім дев’ятикласникам завершити навчання у своїх закладах освіти.
Фактично петиція стала сигналом для влади: суспільство вимагає не зупинки змін, а чесного та безболісного переходу для дітей.
А що у Жовтих Водах
У Жовтоводській міській раді тема трансформації шкільної мережі вже на порядку денному. 11 березня 2026 року був зареєстрований проєкт рішення щодо коригування плану трансформації закладів освіти відповідно до програми НУШ.
Документ винесли на розгляд депутатських комісій, який у березні не було погоджено депутатами міської ради.
У квітні з’явився новий проєкт рішення — вже щодо затвердження оновленого плану трансформації, який буде розглядатися на засіданні 64 чергової сесії 29 квітня 2026 року.
До моменту розгляду цього питання депутатами всі жовтоводці можуть долучитися до обговорення та подати свої пропозиції щодо майбутньої трансформації освітньої мережі міста.
Фото: Сайт Жовтоводська міська рада
Це означає, що місто також готується до переходу на нову систему.
Для нашої громади ключовими стануть кілька питань:
- чи буде план трансформації впроваджуватися у Жовтоводській громаді у 2026 році, чи відповідно до Законів України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» у 2027-2029 році;
- чи є погодження батьків та учнів(здобувачів освіти) розпочати складний процес трансформації , та здійснювати переміщення учнів в 10 клас уже в 2026 році зі своїх навчальних закладів;
- -чи зможе громада забезпечити виконання умов держави щодо створення нового академічного ліцею (в місті обрано будівлю ліцею 12);
- чи зможуть нинішні учні 9 класів завершити навчання у своїх закладах освіти на базі освіти 11-річної школи;
- чи будуть враховані думки батьків, дітей та педагогічних колективів.
Освітня реформа вже не є питанням далекого майбутнього — вона переходить у практичну площину. Для Жовтих Вод це означає зміни у шкільній мережі вже найближчим часом.
Головне питання зараз не лише чи буде реформа, а як саме її реалізують у нашому місті, щоб діти не втратили доступ до якісної та безпечної освіти.
Ми будемо слідкувати за появою нових актуальних вакансій роботи у Жовтих Водах та публікуватимемо їх на сайті.
Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
