Чисте місто починається не з толоки й не з комунальної техніки. Воно починається з людини — з її звички не кидати сміття під ноги, не ламати, не мовчати, коли бачиш безвідповідальність. У Жовтих Водах проблема сміття і вандалізму давно вийшла за межі «неприбраних територій» — це питання культури, спільної відповідальності та готовності діяти.
Саме тому у місті з’являються громадські ініціативи, які не просто прибирають наслідки, а намагаються змінити саму систему. Одна з таких — проєкт активістів "Громадської ініціативи" «Зробимо Жовті Води чистими», який об’єднав активних жовтоводців навколо теми благоустрою, культури поводження зі сміттям та боротьби з вандалізмом.
Однією з активісток ініціативи є Майя Труш — волонтерка, яка разом з однодумцями починала з толок, а згодом прийшла до розуміння: одними прибираннями місто не змінити.
Майя Труш, представниця Громадської ініціативиФото: Жовті Води City
Від толок до системної роботи
За словами Майї Труш, перші кроки громадської ініціативи були класичними — спільні прибирання, залучення волонтерів, бажання швидко навести лад у конкретних локаціях. Але дуже скоро стало зрозуміло: сміття повертається.
«Ми починали з толок у 2024 році. І толоки треба продовжувати робити — це важливо. Але я дуже швидко побачила, що просто толоками ситуація не зміниться. Тут треба працювати по багатьох фронтах: і з комунальниками, і з мешканцями щодо культури, і інформаційно, і через приклад. Один напрямок не працює сам по собі».
Перші прибирання, які організувала Майя, відбулися біля колишнього ПТУ, де сміття накопичувалося роками. На заклик долучитися відгукнулися близько 20 місцевих мешканців, більшість із них — знайомі власники собак, які прогулюються цією територією.
Фото: Громадська Ініціатива у Facebook
Поруч із дитячим парком проходила ще одна толока. Ця акція зібрала приблизно 50–60 людей — волонтерів, представників церков та небайдужих містян, які приїжджали з різних куточків Жовтих Вод. Хоча це була не наймасовіша толока, організатори забезпечили велику кількість техніки та інвентарю для прибирання.
Фото: Громадська Ініціатива у Facebook
Разом вони двічі прибирали ділянку поруч із парком, але побачили, що сміття тут накопичилося так багато, що одного прибирання недостатньо для повного наведення порядку.
«Ми прибирали одну ділянку в дитячому парку. Раділи, що нарешті чисто. А через деякий час я приходжу — і знову пакети, пляшки, побутове сміття. Його знову і знову приносять. Особливо з приватного сектору. І в якийсь момент я зрозуміла: система не працює».
Фото: Жовті Води City
Окремо Майя згадує момент, який став для неї переломним.
«Для мене великою боллю було, коли ми організували дітей у Парку Слави, вони збирали сміття. Комунальні служби його вчасно не вивезли, собаки все розтягнули назад. І я зрозуміла: просто толоками тут нічого не виправиш».
За час активної діяльності громадської ініціативи у 2024 році волонтери організували 7 повноцінних толок у різних локаціях Жовтих Вод. Крім цього, ініціативна група започаткувала #СміттєвийЧелендж у межах Всесвітнього дня прибирання, до якого долучилися волонтери, державні установи та комерційні підприємства — загалом понад 30 окремих акцій.
У 2025 році акцент змістився з масових прибирань на системну та юридичну роботу, тож було проведено одну толоку — на вулиці Франка, 32, паралельно з підготовкою офіційних звернень і роботою зі стихійними смітниками.
На запитання про співпрацю з комунальними службами Майя відповідає відверто: вона була — і залишається — непростою.
«Я починала зі співпраці з комунальниками. Вона була. Але з часом вона стала складнішою. У межах нашої діяльності ми часто змушені писати жорсткі пости, публічно піднімати проблеми, говорити про те, що не зроблено або зроблено неякісно. Звісно, коли тобі постійно вказують на недоліки — це не подобається. І бажання співпрацювати зникає».
Попри це, активістка переконана: відмовлятися від взаємодії з комунальними службами не можна.
«З ними все одно треба працювати. Просто потрібно мати різні інструменти впливу. І це не про конфлікт заради конфлікту. Це про юридичні звернення, офіційні запити, публічність у соцмережах, про постійну увагу до теми. Коли один метод не працює — має бути інший».
Культура міста — довга дистанція
Саме тоді з’явився проєкт «Чисто – Жовті Води», який зосередився не лише на прибираннях, а передусім — на роботі з культурою містян.
«Цей проєкт суто про роботу з культурою жовтоводців. Ми почали з інформаційної кампанії: буклети, банери, бігборд у місті, ще один — у районі Весело-Іванівки, біля пляжу. Теми різні — сміття, вандалізм, відповідальність».
Фото: Громадська Ініціатива у Facebook
До розповсюдження матеріалів долучилися голови ОСББ, підприємці, активні мешканці.
«Буклети розміщували у під’їздах, магазинах, кав’ярнях. Ті активні жовтоводці, яких я знаю, всі долучилися. Але ж я знаю не всіх — тому роботи тут ще на роки».
Майя переконана: зміна культури — це не швидкий результат, а довга, системна робота.
«Я вважаю, що змінити культуру мешканців — це роки праці. Це не про один рік і не про одну акцію. Це про постійну розмову, приклад, засудження поганих дій і підтримку хороших».
«Смітять усі — і це правда»
Однією з найгостріших тем, про яку говорить Майя Труш, є руйнування міфу про те, хто саме смітить у місті.
«Якщо хтось думає, що смітять тільки безхатченки чи люди без грошей — це велика помилка. Смітять усі. Багаті і бідні, пенсіонери і підлітки, люди з вищою освітою і без. Нам присилають відео, де дорогі машини під’їжджають і просто викидають сміття. Це внутрішня проблема міста — вседозволеність і відсутність сорому».
При цьому, за словами Майї, публічність часто працює ефективніше за будь-які заборони.
«Коли жовтоводці самі фіксують такі випадки, ми публікуємо ці відео. Інформація дуже швидко розлітається. У дев’яти з десяти випадків людей знаходять, і вони просять видалити пости. Це працює».
Фото: Жовті Води City
Що може зробити кожен
Майя переконана: відповідальність за чистоту не можна перекласти лише на комунальні служби.
«У цьому матеріалі я навіть не хочу говорити про комунальників — це окрема велика тема. Але найбільше мене обурює поведінка самих містян. Рішення, починаються з простих речей. По-перше — самому перестати смітити. По-друге — поговорити з дітьми, підлітками, родиною. Пояснити, що це не нормально. Робити зауваження, коли бачиш, як хтось кидає сміття».
Активістка наголошує: кожен може долучитися — навіть без участі у толоках.
«Можна брати наші буклети, розміщувати у під’їздах, магазинах. Говорити про це. Культура не змінюється мовчки».
Фото: Жовті Води City
У 2026 році громадська ініціатива планує продовжувати комплексну роботу з благоустрою міста, поєднуючи толоки, інформаційну кампанію та співпрацю з мешканцями. Серед ключових напрямів — проведення відкритих уроків у навчальних закладах для підлітків і дітей, пропагування культури поводження зі сміттям, боротьба з вандалізмом, розповсюдження буклетів і бігбордів, а також залучення жовтоводців до активної участі у підтримці чистоти у місті.
Важливо, що проєкт «Чисто Жовті Води» розрахований на довгострокову роботу: зміна культури мешканців і формування відповідальності за стан довкілля потребує часу та системної роботи.
Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
