1 січня цього року, перебуваючи у відпустці, внаслідок загострення хвороби передчасно зупинилося серце 47-річного Захисника України, нашого земляка Максима Гончарука.
Хто повідомляє: Інформаційний портал Жовтоводської міської ради
У чому суть
Максим народився 11 вересня 1978 року на Вінниччині, у селі Ялтушків. Та все подальше життя було пов’язане з Жовтими Водами. Тут він закінчив середню школу № 5 та Жовтоводський промисловий технікум, здобувши спеціальність «монтаж і експлуатація електроустаткування». Пройшов строкову військову службу.
Свій трудовий шлях Максим пов’язав із роботою у приватних підприємців, на ТОВ «Векта-2», у Жовтоводському управлінні автомобільного транспорту. Значну частину життя присвятив будівництву та ремонтам — працював не лише у рідному місті, а й у Києві, Кривому Розі та Дніпрі.
Максим ГончарукФото: Інформаційний портал Жовтоводської міської ради
На захист України став 7 лютого 2025 року. Служив водієм-електриком, виконував завдання на Запорізькому та Донецькому напрямках, зокрема у Краматорську та Дружківці.
На новорічні свята Максиму надали довгоочікувану відпустку, і він приїхав до родини. На жаль, 1 січня внаслідок загострення хвороби, що спричинила зупинку серця, він помер у кареті швидкої допомоги по дорозі до лікарні в Кривому Розі.
Рідні й близькі згадують Максима як надзвичайно добру, щиру й відкриту людину. Він випромінював доброзичливість і емпатію — поруч із ним завжди було спокійно та надійно. За життя допоміг багатьом людям. Був відданим і турботливим чоловіком, безмежно любив своїх двох доньок.
Комунікабельний, відповідальний, надійний у всьому, він легко знаходив спільну мову з людьми, умів слухати й підтримувати. Любив і щиро жалів людей, дуже близько брав до серця чужий біль, несправедливість і події повномасштабної війни. Мав гострий розум, відкрите серце й «золоті руки» — багато що вмів, робив, будував, ремонтував, завжди працював сумлінно й від душі. Попри серйозні проблеми зі здоров’ям, не уникав мобілізації — він щиро прагнув бути корисним своїй країні.
У Захисника залишилися батьки Віра Василівна та Микола Васильович, дружина Наталя Василівна, доньки Анастасія та Софія, сестра Антоніна з родиною.
Прощання з Максимом Гончаруком відбудеться 5 січня о 09:00 у храмі Різдва Іоанна Хрестителя (вул. Березнева, 12).
Вічний спокій і шана Герою.
Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
