Чого вам не вистачає у місті? Що б ви збудували у Жовтих Водах, якби мали змогу? Коли ми ставили ці питання жовтоводцям під час експрес-опитувань та глибинних інтерв’ю, часто чули від молоді та батьків про скейт-парк.
Воно й не дивно, адже такий об’єкт — не просто розвага. Скейт-парк є майданчиком для соціалізації та фізичної активності, які стали особливо необхідними після пандемії та повномасштабного вторгнення. Молодь все більше віддаляється один від одного, а створення скейт-парку допомогло б об’єднати людей і запропонувати місце для розвитку нових знайомств та здорового способу життя.
Подібна проблема існувала і в місті Переяслав, але завдяки активним мешканцям та грантовій підтримці тут створили міні скейт-парк, який хоча й не є повноцінним, але виконує базові функції. Як їм це вдалось? Ми розпитали в Андрія Іващенка, громадського активіста та волонтера з Переяслава.
Підтримка бізнесу – важливий елемент для реалізації будь-яких проєктів
Фото: Особиста Фейсбук сторінка
Андрій Іващенко — громадський активіст, волонтер і викладач Університету Григорія Сковороди в Переяславі, який разом зі своєю командою з університету працює над різними соціальними ініціативами з 2007 року. «Моя діяльність завжди була пов’язана з молоддю та громадськими ініціативами. Зараз я працюю завідувачем молодіжного центру “Зустріч”, який створено у рамках програми “Мріємо та діємо”, що реалізується IREX за фінансової підтримки USAID, а також є депутатом міської ради», — розповідає Андрій.
Андрій та його команда, що складається переважно з викладачів, студентів, аспірантів й випускників університету Григорія Сковороди, активно працюють над проєктами, які спрямовані на підтримку громади, її культурного розвитку, розбудові інфраструктури для молоді. «Ми завжди об’єднувалися навколо ідей, які стосувалися соціального і культурного життя громади. Наш університет розуміє свою соціальну місію, і тому ми завжди працюємо над тим, щоб вносити позитивні зміни. Також це важливий досвід для здобувачів освіти й можливість самореалізуватися», — підкреслює Андрій.
Одним з найвідоміших проектів команди було створення молодіжного центру в Переяславі, який став майданчиком для соціалізації та розвитку молоді. Завдяки грантам і підтримці громади вони організовували різноманітні заходи, зокрема екологічні акції, культурно-мистецькі події, волонтерські ініціативи.
Команда працює над проектами разом з місцевим бізнесом, організаціями та міською радою. «У нашому місті підтримка бізнесу є важливою складовою. Наприклад, під час реалізації проєктів нас підтримували швейна фабрика, хлібзавод, провайдери інтернету та чимало інших підприємств та компаній. Все це допомагає нам досягати результатів і робити громаду кращою», — зазначає він.
Створення скейт-парку: шлях від ідеї до реалізації
Фото: https://www.facebook.com/share/p/jcUFJCqB7TeKFSwR/
Ідея створення парку виникла у молоді міста, яка давно мріяла про власний простір для активного відпочинку. «Нам багато разів обіцяли скейт-парк, але кожен раз щось ставало на заваді — то карантин, то війна. Однак, нарешті з’явилася можливість зробити перший крок, і ми вирішили діяти», — згадує Андрій Іващенко.
Все почалося з невеликого гранту, який команда отримала на суму 800 доларів. Ці гроші були використані для закупівлі фанери, але цього було явно недостатньо для створення повноцінного скейт-парку. «Ми знали, що цих коштів не вистачить на все, тому почали шукати інші ресурси. Місцевий підприємець Володимир Готовий, який має кузню, погодився зробити зварювальні роботи безкоштовно. Це було великим вкладом у наш проєкт», — зазначає Андрій. Однак, навіть після цього залишалося багато питань щодо матеріалів, необхідних для побудови.
Скейт-парк — це не просто набір металевих конструкцій. Це комплекс фігур, які повинні бути безпечними, функціональними та цікавими для молоді. Команда провела кілька сесій обговорення з місцевими скейтерами, щоб визначити, які фігури найкраще підійдуть для їх потреб. «Ми хотіли залучити до процесу саму молодь, адже саме вони будуть користуватися парком. Скейтери чітко висловили свої побажання щодо дизайну, висоти фігур і розміщення елементів», — розповідає Андрій.
Фото: https://www.facebook.com/share/p/jcUFJCqB7TeKFSwR/
Однією з ключових проблем на шляху до реалізації був дефіцит коштів. Фанеру закупили, але метал і болти коштували чимало. Тоді молодь вирішила організувати збір коштів серед громади. «Скейтбордисти створили спеціальну карту для збору донатів, і їм вдалося назбирати близько тисячі доларів. Ці гроші були використані для закупівлі металу, фарби та кріплень», — зазначає Андрій. Підтримка також прийшла від місцевих підприємців, які продавали матеріали зі значними знижками або за собівартістю.
«Коли у вас є конкретна ідея, а люди бачать, що ви готові працювати і робити щось реальне, вони підтримають вас. Це один із головних уроків цього проєкту», — підкреслює Андрій. Але навіть після того, як матеріали були зібрані, робота була далеко не завершена. Потрібно було власноруч побудувати фігури та підготувати їх до встановлення. «Молодь активно залучалася до процесу — хтось фарбував, хтось допомагав із підготовкою металевих конструкцій. Це був справжній командний проєкт», — додає він.
Фото: https://www.facebook.com/share/p/jcUFJCqB7TeKFSwR/
Окремо варто згадати про фізичний процес будівництва. Спершу команда працювала над виготовленням основних елементів скейт-парку в майстерні місцевого підприємця. «Ми зібрали всі необхідні матеріали і почали роботу. Фігури були важкими, тому перевезення їх на місце встановлення також стало викликом. Але ми вирішили не чекати і гуртом перенесли їх на площу», — згадує Андрій. «У нас не було спеціалізованої техніки, але вся громада долучилася, і ми спільними зусиллями перенесли конструкції на місце».
Фото: https://www.facebook.com/share/v/BDuGRAaSReivjmRh/
Після транспортування фігур на площу, почалася робота зі встановлення та остаточного монтажу. Молодь і дорослі працювали разом, щоб прикрутити всі елементи, пофарбувати їх і зробити безпечними для використання. «Ми працювали до пізньої ночі, але це був важливий момент — кожен розумів, що результат залежить від нашої спільної праці», — говорить Андрій.
Процес створення парку тривав декілька місяців, але нарешті місцеві жителі отримали свій перший скейт-парк. «Це було непросто, але ми досягли мети. Молодь тепер має місце для своїх занять, а громада об’єдналася навколо цієї ідеї. Проєкт не завершений на 100%, є ще багато можливостей для покращення, але на сьогодні ми маємо базу, яка дозволяє розвиватися далі», - розповідає Андрій
Фото: https://www.facebook.com/share/p/jcUFJCqB7TeKFSwR/
Одним з цікавих моментів стала еволюція самого парку. «Інші покоління скейтерів тепер використовують парк по-своєму. Вони навіть переконфігурували деякі фігури під свої потреби, і це нормально. Скейт-парк — це живий простір, і ми раді, що молодь продовжує адаптувати його під себе», — додає активіст.
Питання відповідальності за підтримку скейт-парку також було вирішено спільно. «Скейтбордисти самі доглядають за парком. Вони ремонтують його, коли це потрібно, переконфігурують фігури і прибирають територію. Це їхній простір, і вони зацікавлені в тому, щоб він залишався в порядку», — пояснює Андрій.
Фото: https://www.facebook.com/share/p/jcUFJCqB7TeKFSwR/
Цей досвід показує, що реалізація такого масштабного проєкту можлива навіть у непростих умовах. «Ми досягли спільного результату завдяки згуртованості громади, підтримці бізнесу і, звичайно, активній участі молоді», — говорить Андрій Іващенко.
Поради для інших громад
Андрій Іващенко підкреслює важливість спільної роботи та згуртованості для реалізації таких проектів. «Ідея — це тільки початок. Щоб її втілити, потрібна систематична робота та залучення громади», — зазначає він. Якщо є бажання щось зробити, завжди можна звернутися до місцевих бізнесів, медіа або запустити краудфандинг. «Головне — мати чіткий план дій і розуміти, що швидкого результату не буде», — наголошує активіст.
«Проєкти, як наш скейт-парк, можуть займати місяці. Це нормально, і потрібно бути готовим до того, що будуть труднощі, — додає Андрій. Проте цей досвід показує, що коли громада об’єднується, можна досягти великих результатів.
Важливо не тільки знайти кошти, але й підтримувати мотивацію волонтерів та учасників проекту. «Якщо ви не можете платити людям за їхню роботу, будуйте спільноту, домовляйтеся, залучайте нових людей», — радить Андрій. «Тільки так можна досягти справжнього успіху». Важливо досягнути порозуміння і співпраці у громаді. Завжди вдячні всім, хто нас підтримує.
Головний урок, який Андрій хоче передати іншим громадам, — це те, що важливо не просто споживати, а й брати відповідальність за результат. «Якщо ми хочемо побудувати щось для нашої молоді, ми повинні брати на себе відповідальність за підтримку і розвиток цих проєктів. Тільки так можна побудувати ефективну спільноту».
