Кожен мешканець має мати можливість впливати на розвиток свого міста чи села. Однак чи це завжди так на практиці, значною мірою залежить від здатності влади залучати людей до процесів прийняття рішень. Про те, через які інструменти жовтоводці можуть впливати на розвиток міста, ми поспілкувались з Леонідом Доносом, директором Асоціації органів місцевого самоврядування учасницького розвитку громад. Він поділився досвідом роботи з українськими громадами під час війни та дав цінні поради щодо організації місцевих ініціатив.
Чим займається Асоціація учасницького розвитку громад?
Учасницький розвиток громади передбачає безпосередню участь мешканців у розвитку їхнього району чи міста. Це означає, що люди мають можливість брати участь у плануванні, реалізації та оцінці місцевих ініціатив, висловлювати свої потреби, пропонувати ідеї та допомагати у вирішенні важливих питань.
Відтак, Асоціація органів місцевого самоврядування учасницького розвитку громад була створена у 2020 році. З того часу організація реалізувала понад 15 проєктів, спрямованих на розвиток місцевої демократії та громадського бюджету. Проте після початку війни акценти змістилися на адаптацію проєктів до нових умов.
"Основні виклики полягають у відсутності стійкої політики щодо місцевого розвитку та децентралізації. Громадам додалося багато нових повноважень, особливо щодо внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Наприклад, громада Томаківська в Дніпропетровській області залишилася без води після руйнування Каховської ГЕС. І вирішення цих проблем часто лежить на плечах самих громад. Громадський сектор закриває деякі питання, але основні проблеми залишаються відкритими", – розповів Леонід Донос.
Асоціація активно співпрацює з громадами, застосовуючи партисипативний підхід. Один із прикладів – проєкт із забезпечення планшетами учнів із багатодітних родин та навчання для вчителів.
"Наш принцип – співпраця. Кожен повинен вкладатися в спільну справу. Якщо ми створюємо хаби або простори, громада виділяє приміщення, а ми забезпечуємо обладнання," – додав Леонід.
Організація більше орієнтована на європейські та американські фонди, оскільки програми від українського уряду для підтримки громадянського суспільства відсутні.
"Ми отримали субгрант від фонду Східної Європи, що допоміг створити кол-центри, організувати тренінги з психосоціальної підтримки та працевлаштування для ВПО," – зазначив він.
Серед найбільш пам'ятних проєктів – створення кол-центрів для ВПО в громадах Полтавської, Харківської та Запорізької областей. Це простий, але ефективний інструмент, що допомагає вирішувати нагальні проблеми.
Як міста можуть підвищувати участь громадян?
Щоб зрозуміти, чи громада активно залучає своїх жителів, слід звернути увагу на кілька важливих аспектів. По-перше, потрібно перевірити, чи існують механізми для громадянського голосування, пропозицій і участі у прийнятті рішень. Прозорість процесів також важлива: чи доступна інформація про плани, бюджети та витрати громади? Чи є система для збору і врахування відгуків мешканців, і як часто на них реагують? А ще, чи проводяться освітні кампанії, які допомагають людям розуміти, як вони можуть брати участь? І, звичайно, чи є можливість фінансової підтримки для громадських проектів?
“Під час війни інструменти для участі можуть змінюватися. Зокрема, електронні петиції та онлайн-опитування залишаються важливими для збору думок громадян. Місцеві ініціативи та волонтерські проєкти стають ще актуальнішими. Громадські ради і консультації з мешканцями також відіграють ключову роль, як і платформи для збору пропозицій”, - зазначає Леонід Донос.
Він підкреслює, що команда асоціації працює на принципах чесності та відкритості. Для ефективного вирішення місцевих проблем він радить спочатку запитати у людей, чи дійсно проблема є для них важливою.
"Перш за все, потрібно запитати у людей, чи є ця проблема дійсно важливою для них, і наскільки вона пріоритетна. Планування має починатися з урахуванням думки населення. У мене є приклад з Дніпропетровської області, де громада виграла проєкт з облаштування водогону, але люди протестували, бо їм більше потрібна була дорога. Влада відтермінувала водогін і зробила дорогу. Це показує, як важливо враховувати думку людей з самого початку", – пояснив Леонід.
А от для інтеграції внутрішньо переміщених осіб слід створювати місця для спільної взаємодії, організовувати тренінги та діалоги.
"Важливо запитати у переселенців, чи вони хочуть інтегруватися у нову громаду, чи повернутися додому після перемоги. Якщо інтеграції, слід створювати місця для спільної взаємодії, організовувати тренінги, діалоги," – радить Леонід.
Кого можна вважати взірцем?
Взірцевими в плані залучення мешканців до прийняття рішень експерт вважає ті, які активно впроваджують інноваційні підходи до залучення громадян.
“Громади, що використовують цифрові платформи для інтерактивного бюджету або мають регулярно оновлювані механізми для збору та обробки громадських відгуків, є прикладом успішного підходу”, - пояснює Леонід Донос.
Місцеві лідери відіграють важливу роль у процесі. Асоціація розробила курси для місцевих лідерів, де навчають основам лідерства та спільним діям. Для покращення комунікації між владою та громадою, Леонід Донос радить, щоб влада була чесною та послідовною.
"Перш за все, влада повинна бути чесною. Якщо реалізується програма підтримки ВПО, важливо, щоб всі заходи були проведені прозоро. Друге - це послідовність. Якщо почали капітальний ремонт доріг, треба його завершити, а не залишати на потім. Люди звертають увагу на послідовність дій влади і це впливає на довіру до неї”, – зауважує Леонід.
Прикладом він вважає голову громади Харківської області, який проводить щорічні звіти та відповідає на питання людей. Це сприяє прямому спілкуванню та знижує бар'єри.
