РЕКЛАМА
Директору жовтоводського Палацу Культури Катерині Бєляковій 41 рік. Уродженка міста Жовті Води, до цього, 17 років працювала у Централізованій бібліотечній системі, 5 з яких директором. У 2020 році вона вирішила спробувати себе у чомусь новому, і подала документи на конкурс директора Палацу Культури. Таким чином молода та енергійна жінка вже 4 роки очолює заклад культури. Катерина Бєлякова завжди брала активну участь у житті міста, тож всю свою енергію вона принесла і у стіни комунального закладу. Зараз у Палаці Культури вирує життя: 23 різноманітні клубні формування, які відвідує понад 400 людей, місцеві концерти та вистави. Останні декілька років до Жовтих Вод приїздить велика кількість українських артистів та співаків.
Чи важко бути директором Палацу Культури, як це – організовувати вистави під час війни та які у жінки плани на майбутнє, ми поговорили з Катериною Бєляковою та провели з нею один день.
Катерина Бєлякова
Палац Культури чи не головна родзинка міста. Його будівництво завершилось у листопаді 1957 року. У 1985 році Палац було занесено до переліку архітектурних пам’яток Дніпропетровщини та він входить до "Туристичних магнітів України".
Палац Культури
До закладу я приходжу в обід, домовившись про зустріч о 12. Одразу у холі розташована каса, де працює Ольга. У невеликому віконці бачу і директора Катерину Бєлякову.
- Вітаю, а у вас не обід зараз? - усміхнено запитую я.
- У мене немає обіду, от робимо списання, - посміхаючись відповідає Катерина.
Разом з директором закладу проходжу у її кабінет. Світлий, з великою кількістю документів на столі та графіком роботи на стіні.
- Це план виступів на найближчий час. Один у мене висить, один у кассира Ольги. Він постійно змінюється, щось скасовується, щось додається, - пояснює Катерина.
Згадую, що Катерина сказала, що працює без перерви на обід. Запитую, чи завжди так відбувається і як зазвичай проходить її робочий день.
- Я можу прийти й о 8 і о 9 ранку, а піти залежно від того, що може тут відбутися. Якщо, наприклад, приїздять артисти, то ми тут до останнього працюємо, поки всі не розійдуться. Хай не думають люди, що я прийшла, сіла в кабінеті і сиджу. Я можу бути і в підвалі, і на горищі. Я можу бути всюди, тому, що треба дивитися, розв'язувати всі питання. Сьогодні, наприклад, я прийшла на дев'яту, списання готуємо. Зараз вже розпочався ремонт однієї з гримерок, ми закупили обладнання і своїми силами робимо ремонт.
Катерин родом з Жовтих Вод. Навчалася в місцевому Інституті підприємництва "Стратегія" на факультеті економічна кібернетика. Без відриву від навчання з 2003 року почала працювати в бібліотеці. Починала оператором комп'ютерного набору, потім як закінчила навчання у 2009 році, стала редактором і вже в 2016-му по конкурсу - директором.
- Чому ви вирішили брати участь у конкурсі на посаду директора Палацу Культури?
- Мені шкода стала будівлю, та і я завжди мріяла організовувати різні заходи, концерти. Мені хотілося спробувати себе в новому чомусь.
- Якщо порівнювати ці два заклади, Бібліотечну систему і Палац Культури, де вам складніше працювати?
- Складніше працювати в Палаці Культури. Але це з приводу господарської діяльності, тому що тут велике приміщення, дуже старе, дуже багато різних нюансів буває. Легко працювати з приводу того, що дуже багато спілкування з артистами, з адмінами, з людьми, мені це подобається. У бібліотеці у мене було 30 людей підлеглих, тут 21.
- Який ви керівник? Який метод керівництва обираєте для себе? - запитую я.
- Керівник я по настрою, вимоглива, справедлива. Можу віддати і пряника, і батога. Ну перше, це я знайомлюся з людьми, яких я беру на работу. Я спостерігаю за ними і вже тоді до кожного знаходжу свій підхід. Ідеальних людей не буває. Я вдячна кожному робітнику, які допомагають підтримувати заклад в чистоті та комфорті та під час різноманітних вистав кожен відповідає за свою роботу.
Керівництво Катерини припало на нелегкі часи: ковід, повномасштабне вторгнення. Сама жінка каже, що їй "подфартило". І якщо ковід, заклад переніс легко, то перший місця війни став випробуванням.
- Мені можна так сказати, "подфартило". Одразу коли я прийшла на посаду директора Палацу Культури, то почався ковід. Перший час нічого не можна було проводити в закладі. Потім вже налагоджена праця почалася, потрошку до нас почали звертатися адміністратори артистів, приїздили з виступами, заходи різні почалися і потім – війна.
У Палаці Культури знаходиться найбільше укриття міста. У перші дні повномасштабного вторгнення сюди приходило понад 200 людей, що мешкають поруч. Я також приходила і бачила, як працівники намагалися організувати простір, заспокоїти людей та допомогти.
- Коли почалася війна, то звичайно спочатку не розуміли, що потрібно робити. В перший день війни ми всі прийшли на роботу, як і всі думали, що два-три дні і все закінчиться, тому що всі так казали. Я розуміла, що треба напевно зробити укриття. І от коли пройшли вже три дні і Палац Культури визначили, як укриття, до нас прибігали люди з переляканими виразом обличчя, брали своїх тварин. Тут були близько 250 людей. Ми чергували вночі, начальник відділу культури та я чергувала разом з нею, а працівники закладу чергували вдень. Це було близько місяця, півтори. І це ж треба було і на роботі щось зробити вдень, додому ще побігти відпочити, хоча б годину, дві поспати і потім на чергування прийти, бо люди в укриття приходили. Потім ми вже графік розбили, залучали хлопців з наших гуртків, вони приходили й нам допомагали чергувати вночі.
Катерина має досвід грантових програм, його вона використовувала і раніше. Ставши директором закладу, разом з працівниками продовжують цей шлях. І результати дійсно вражають.
- Коли я прийшла працювати у 2020-му році в нас був проєкт з Міжнародною організацією з міграції, був виграний грант на 20 тисяч євро. Ми тоді поповнили нашу матеріальну технічну базу, музичне обладнання виїзне невеличке придбали для нашого клубного формування. У нас ще був гурток малювання, туди теж придбали різні альбоми та речі для дітей і для розвитку творчості.
Крім цього, зараз заклад виграв проєкт "Шлях стійкості" - це підтримка ветеранів та членів їх сімей. Грант передбачає 15 000 євро.
- Я мовчу поки й про це нікому не кажу, але вам розкажу, думаю люди зрадіють. Палац Культури виграв майже мільйон гривень в проєкті від Міжнародної організації з міграції, це був чеський проєкт і у нас буде відремонтовано дві кімнати. Одна буде для дітей, типу з м’якими меблями, де з дітьми будуть займатися спеціалісти. Плануємо зробити кімнату, таку м'яку і купа різних іграшок. А другу кімнату, там де займається переселенка Ольга Миколаївна. Ми цю кімнату осучаснимо та оздобимо спеціальним обладнанням. Там буде і машинка для вишивання запрограмована та багато іншого.
- Ці проєкти, які ви перерахували, ви самі знаходите та заповнюєте заявки?
- Я заповнюю заявки на гранти, але є команда, яка мені допомагає. Я обрала людей, з якими я вже працювала неодноразово у грантовій діяльності. Одна людина це працівник Палацу Культури - Ольга, касир. Вона мені допомагає, бюджет формує. Також начальник відділу культури допомагає.
Крім грантових проєктів, тут співпрацюють як з владою міста, так і з бізнесом. Основним партнером Палацу Культури стало кафе "UT". Декілька років тому власники закладу відкрили зону відпочинку, на території парку Слави, біля Палацу Культури. Крім цього, кафе організовує харчування усіх артистів, котрі приїздять до міста.
- Нас познайомив міський голова доречі, - розповідає Катерина. Коли вони планували організовувати зону відпочинку в парку Слави, то міський голова привів власника і познайомив. Сказав, щоб я його не ображала, жартує директор. До речі, цього року все новорічне оздоблення, яке було у фойє Палацу Культури ми придбали на кошти, які нам надав власник кафе.
- А яка у вас співпраця з самою владою міста, чи підтримують ваші ідеї, - запитую я.
- Загалом, дуже гарна в нас співпраця з владою. Всі заходи, які відбуваються зараз, в такий важкий для країни час, нам дозволяють проводити. Ми пишемо клопотання на військову адміністрацію і отримуємо дозволи, і за це велика подяка. Ми вдячні й владі Кам'янського району і обласній раді за те, що ми можемо в такий скрутний час заробити кошти для Палацу Культури, щоб його підтримувати.
Катерина розповідає, що у 2020 році, як вона почала працювати, було багато проблем, найголовніша - це відсутність опалення в будівлі, взагалі. Комунальний заклад фінансується міським бюджетом. Запитую, чи є фінансові проблеми зараз.
- Я хочу сказати, що в цьому році комфортно було в Палаці Культури, я не пам'ятаю, щоб так тепло було тут. Зараз нас міська рада фінансово забезпечує всіма необхідними і важливими потребами під час воєнного стану.
Наразі комунальний заклад став центром культурного життя. Тут займаються як діти, так і дорослі. Танці, співи, театральні групи, виступи артистів. Відвідувачів, з початку повномасштабного вторгнення стало у рази більше, ділиться Катерина.
- Я хочу сказати, що коли був ковід, у нас було менше відвідувачів і заходів, ніж під час війни. Я сама дивуюся, як так. Можливо, це пов'язано з переселенцями і, що люди повертаються вже з-за кордону. Вони приходять до нас сюди, щоб трішки розвантажити свій психоемоційний стан. Так, я читаю багато коментарів, що розваги чи концерти під час війни недоречні.
- А як ви реагуєте на такі коментарі? - запитую у директора.
- Я взагалі не даю відповіді на ніякі коментарі.
Зараз в Палаці Культури 23 клубних формування, які відвідує загалом 419 людей. Це циркова студія "Юність" керівник Катерина Бодрова, зразковий танцювальний колектив "Світанок" керівник Олена Гонза, хореографічний колектив сучасного танцю "Delight" керівник Марія Токарчук, яка також вихованка Палацу Культури. Танцювальний колектив "Adidance", його організувала теж вихованка закладу Діана Лісковець . Ще є театр цікавих людей "Фенікс керівник Антоніна Івінська-Вдовиченко, без них не проходить жодне свято чи заходи у місті. Ігор Ройк зараз перепрофільовувався і набирає дівчат та хлопців на спів. Народний хор “Веселка” керівник Заслужений працівник культури України Тетяна Михайлюк, танцювальний колектив "Dance Studio 145" керівник Злата Маркова-Косінчук, де займаються хіп-хопом.
Фото: Архів Катерини Бєлякової
- Сьогодні циркова студія виїздить до Праги на закордонний конкурс. А влітку планують дітей повести на відпочинок десь за кордон, тобто батьки допомагають і підтримують. Багато діточок, які вже виросли і зараз ми набираємо нову групу маленьких дітей і вже працюємо з ними. Взагалі багато колективів, про кожен можна багато розповідати. У другій половині дня Палац Культури, наче вулик. Іноді до нас заходять люди і питають, а яка у вас вистава зараз, бо так машин багато стоїть перед закладом.
Останні роки до Жовтих Вод приїздить багато відомих артистів. Щомісяця у закладі виступ чи то театру, чи співаків. Запитую, як вдається домовитися, про їх виступи у Жовтих Водах.
- Що я робила з самого початку. Я відкривала "Instagram" і шукала відомих зірок, яких я хочу бачити тут і писала їм, що є таке місто Жовті Води, тут є Палац Культури на 703 місця. Тоді почався карантин, я всі умови описувала. Хтось погоджувався, хтось відразу відмовлявся. Близько року тому я познайомилася з адміністратором одним і він нам допомагає з організацією виступів. Завдяки цьому до нас приїздять відомі артисти. Ну і ще плюс тому, що я зробила сторінку Палацу Культури у всіх соціальних мережах і активно їх веду.
- Ви самостійно ведете всі ці сторінки?
- Так, я веду все сама. Всі відео, фотографії, афіші я роблю сама. Я роблю відео із заходів, щоб люди бачили, що тут відбувається. І зараз у нас місцеві концерти пішли на такому гарному високому рівні й люди приходять і отримують велике враження. В нас раніше на місцеві заходи приходило зовсім мало людей, зараз близько 300 осіб.
- Хто із відомих артистів був в Палаці Культури останнім часом?
- З відомих артистів у нас були Наталя Могилевська і вона приїде ще раз. Також був Павло Зібров і також ми запланували ще один його приїзд. Коли він тут був вперше, то був дуже вражений Палацом Культури та його красою, я встигла зняти на відео його враження та виклала у соціальні мережі. Думаю, це теж допоможе у нашому розвитку. Вже почали телефонувати і пропонувати виступи такі гурти, що я думаю, вони б ніколи в житті сюди не приїхали. Дійсно багато хочуть приїхати, але я їх не можу їх приймати, тоді коли вони хочуть.
- В чому найбільша проблема? - цікавлюся я.
- А тому, що в мене графік уже розписаний.
- А я думала ви скажете, що висока вартість за виступ артистів.
- Ні, графік розписаний. Вони хочуть на якусь дату, а у нас там в ті дні вже заплановані концерти. Вони кажуть, що давайте ми там, через днів 5 приїдемо. Але ж вартість квитків дуже дорога на відомих зірок, а у нас місто не дуже платоспроможне. І одне діло, коли це концерт раз на місяць чи два. Тоді люди можуть виділити кошти, а коли ці концерти часто, то потім менше людей приходить.
Ольга, Наталія Могилевська та Катерина БєляковаФото: Архів Катерини Бєлякової
Продовжуючи розмову виступів, цікавлюсь про плани. На кого із зірок чекати жовтоводцям найближчим часом.
- В травні ми плануємо виступ "Лісапетного батальйону". Також на початку травня повертається до нас Петро Чорний, але вже оркестром з Міністерства оборони. Хлопці там таке творять на сцені, ну буде шикарний концерт. Також спектакль "Серцеїдки", Ольга Сумська 4 квітня з виставою "Боїнг-Боїнг", YAKTAK. Планували ще виступ Ірини Білик, але зараз ще йдуть перемовини та визначення дати, надіємось, що вона все таки погодиться і завітає до нашого міста.
- А про виступ яких артистів ви мрієте, кого б хотіли бачити у місті, але поки не вдається це зробити, - цікавлюсь я.
- Я хотіла б "Океан Ельзи", про це я мріяла ще навіть коли не була директором Палацу Культури. Макса Барских, Ольгу Полякову, Тіну Кароль. Хочу, аби у Жовті Води такі відомі зірки приїхали. Я думаю так, чого люди повинні їздити в інші міста, купувати квитки, витрачати кошти на проїзд, якщо можна і в нашому місті сходити. Тим паче, до нас на концерти приїздять багато людей з навколишніх міст.
Ми вирушаємо на екскурсію Палацом Культури. Одразу у коридорі зустрічаємо начальника відділу культури Олену Кузьмінську. Звичайно запитую у неї, як їй робота Катерини Бєлякової.
- Вітаю, а ми тут про Катерину пишемо матеріал. Розкажіть, як вам з нею працювати, - запитую я.
- Чудово працювати. Активна, молода, все у неї горить, у гарному сенсі, - каже Олена Анатоліївна.
Ми йдемо далі, і одразу директора закладу від нашої розмови відриває Олександр Котков, який навчає тут дітей на гітарі. Сьогодні у них звітний концерт, тому він запитує у Катерини про робочі моменти і швидко йде.
- Так завжди тут всі бігають, мене шукають, щось запитати. Бо я постійно десь ходжу. Вчора я 15 тисяч кроків тут находила. То там щось треба зробити, там перевірити, - каже Катерина.
Піднімаємося в дзеркальний зал, неймовірної краси приміщення: ліпнина, колони і звичайно багато дзеркал. У деяких місцях ліпнина починає псуватися, керівник закладу каже, все потребує ремонту, але це великі кошти, бо приміщення величезне й утримувати його не просто.
- Хочеться звичайно, аби була така чарівна паличка, аби раз і тут все всередині зробити, привести до ладу.
Поки спускаємося сходами, запитую у Катерини про саме місто та активність самих жовтоводців.
- Знаєте, я вам можу сказати, що на заходи ходять одні й ті ж самі люди. Хотілося, щоб люди були активнішими. Аби менше писали негатив у Фейсбуці, хай краще приходять на заходи до нас і емоційно підвищують свій стан.
Підходимо до каси, де продовжує працювати над списанням касир Ольга. Це, за словами, директора її помічниця у багатьох робочих справах.
- Те, що я веду перемовини з адмінами це одне, але далі я всю роботу віддаю касиру Ользі. Вона розмітку залу робить, цінову політику, афіші, дзвінки. Вона навіть додому бере ці справи. Вона моя допомога, - каже директор.
Сама Ольга, завжди усміхнена і привітлива. Про директора Палацу Культури вона розповідає з такою ж чарівною посмішкою.
- Я тут працюю майже 4 роки, ми працювали з Катериною разом ще у бібліотеці, але у різних. Як директор вона молодець.
На цьому я прощаюся з директором Палацу Культури. А Катерина Бєлякова повертається до роботи.
Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
