Олександру Жеребецькому доводилось жити в різних містах України, але зрештою обрав для проживання рідну Попасну, що на Луганщині. Місто вже зазнавало агресії росіян у 2014 році. Про те, як змінилася ситуація у 2022 році та чому змушені були виїжджати розповів Олександр Жеребецький, що тимчасово мешкає у Жовтих Водах.

Жовті Води.City продовжують збирати історії та фіксувати злочини росіян проти українців. Якщо ви зазнали на собі російську агресію і може поділитися своєю історією назагал - пишіть на у приватні повідомлея в соціальних мережах.

Про мирне життя у Попасній

“У Попасній я закінчив школу, потім вступив до харківської залізничної академії. За розподілом потрапив до Маріуполя. Там працював на комбінаті Ілліча 6 років старшим електромеханіком”, - розповідає Олександр. Він додає, потім його все ж потягло на рідну Луганщину. Зрештою повернувся у рідну попасну, аби жити там.

Попасна до повномасштабного вторгненняПопасна до повномасштабного вторгненняАвтор: Попасна.City


За його словами, місто було дуже гарним та ошатним. Там Олександр працював у сфері будівництва.

“Дерева, бордюри - все доглянути, пофарбоване, заметене. В місті організовували різноманітні заходи”, - каже чоловік.

Повномасштабне вторгнення у Попасній

Напередодні 24 лютого 2022 року Олександр Жеребецький готував черговий будівельний об’єкт і мало думав про війну. Як і переважна більшість жителів Попасної він був впевнений, що скоро в разі чого - все минеться скоро. Адже жителі Луганщини мали схожий досвід у 2014 році, коли росіяни вперше напали на Україну.

“Ранок 24 лютого розпочався з обстрілів. Перші снаряди прилетіли до мене саме на моє подвір’я. Пошкодили машину, вікна будинку та двері”, - розповідає переселенець. Тоді він разом з донькою змушений був ховатися у підвалі.

Попасна навесні 2022 рокуПопасна навесні 2022 рокуАвтор: Попасна.City

Потім чоловік з донькою знайшли прихисток у місцевому будинку культури, де було укриття. Там вони залишались близько двох тижні, до поки російська ракета не влучила прямісінько в будівлю, де переховувалося мирне населення.

“Обстріли ставали інтенсивнішими і почало прилітати прям по будинку культури. Тоді приїхало кілька автобусів і нам запропонували виїхати в Бахмут”, - каже Олександр. Там чоловік прожив ще місяць з надією повернутися додому, але змушений був шукати новий прихисток - росіяни дісталися Бахмута.

Про життя у Жовтих Водах

На Дніпропетровщину житель попасної потрапив випадково - отримав запрошення від шкільного товариша, який мешкає тут з 2014 року.

“Місто гарне та компактне, - так відгукується про Жовті Води Олександр Жеребецький. - Люди тут гостинні. Гарно нас прийняли, допомагали”.

Протягом року чоловік відновлював роботу свого підприємства на Дніпропетровщині. Зізнається, що це було зробити нелегко, адже все необхідне обладнання вивезти не вдалося. Олександр Жеребецький планує після деокупації повернутися у Попасну і долучитися до відбудови рідного міста.