У перетримці громадської організації “Місто щасливих тварин” кількість чотирилапих, які потребують опіки, зросла вдесятеро. Головні причини - людська жорстокість та повномасштабна війна росії проти України. Жовті Води.City поговорили із зоозахисницею і дізналися, які перепони доводиться долати, щоб місто не заполонили безхатні тварини.
У чому проблема?
За даними зоозахисної організації Save Pets of Ukraine, через повномасштабне вторгнення росіян на територію України кількість тварин у притулках зросла на 20-30%, у зооволонтерів з прифронтових областей на 60%, а у притулках біля фронту – вдвічі. Багато українців, які змушені були евакуюватись, залишали хатніх улюбленців напризволяще. В Жовтих Водах вимушено без догляду залишаються тварини, чиї господарі пішли до війська.
Громадська організація «Місто щасливих тварин» з 2021 року займається їх захистом, а також тимчасово опікується ними після операцій та стерилізації. Головна мета, кажуть волонтери, зменшити кількість безпритульних тварин у місті та захистити їх від жорстокого поводження.
Про роботу перетримки тварин у Жовтих Водах під час війни, проблеми та шляхи їх подолань розповіла керівниця та засновниця громадської організації “Місто щасливих тварин” Тетяна Міросенко.
Яке рішення?
Тетяна каже, що почалося все з ініціативи небайдужих дівчат. Тоді вони знайшли невелике приміщення.
Відтоді кількість тварин на перетримці зросла з десятка до ста п'ятдесяти, зоозахисниці переїхали до більшого приміщення поруч з державною ветеринарною клінікою. Водночас постали такі виклики:
-
пошуки корму та ліків
-
залучення волонтерів для роботи у пункті перетримки
-
підтримка комунікації в соціальних мережах
Такі складнощі хоч і виснажують, але не зупиняють членів громадської організації. Вони розуміють, що здаватися не можна, бо тоді місто заповнять зграї здичавілих собак.
Як це працює?
“Люди просто приносять нам цих тварин, а коли викидають - ми знаходимо, - розповідає Тетяна, демонструючи вольєри з чотирилапими.- Окрім собак та котів нам доводилося доглядати за білками, їжаками, совами, голубами, сороками та іншими птахами”.
Тетяна Міросенко у пункті перетримки
Разом з Тетяною заходимо в приміщення перетримки. Без уваги тут не залишається ніхто - нас обнюхують та обгавкують тутешні постояльці. У кожної тварини своя сумна історія. У клітці ліворуч від входу сидить Дана, стаффордширський тер’єр. Господар тримав пса в жахливих умовах - без прогулянок, в приміщенні без вікон. Дану мало та погано годували, використовували для розпліднення.
“Цю собаку нам довелося забрати у господаря, бо він жорстоко з нею поводився - говорить волонтерка. - Захист тварин - один з пріоритетних напрямів нашої роботи”.
Коли в “Місті щасливих тварин” дізнаються про недбалих господарів - звертаються із заявою до поліції. Активісти стверджують, що ставлення до них поступово змінюється. Ще декілька років тому звернення про жорстоке поводження з тваринами переважно залишалися без уваги - сьогодні ж зооволонтери мають щасливі історії врятованих тварин.
“Після того, як нам вдається забрати тварину у господаря, ми її обстежуємо, лікуємо, вакцинуємо. Потім намагаємось знайти нового власника, - пояснює Тетяна Міросенко. - Буває, господар виявляє бажання забрати “хвостика””. У таких випадках жовтоводські зоозахисники не перешкоджають, однак беруть ситуацію під власний волонтерський контроль - інспектують умови утримання тварини.
В одній з кліток на перетримці сидить чорний кіт з інвалідністю. Пересуватися йому вкрай важко через пошкоджені задні кінцівки, тож для перших кроків кураторка кота замовила спеціальний візок.
“Нам допомагають волонтери, які роблять будь-яку посильну роботу у вільний час: вигул, прибирання, догляд. У деяких тварин є куратори. Вони беруть на себе опіку або фінансові витрати. Тварина залишається жити на перетримці, поки куратор не знайде їй господаря”, - каже голова громадської організації.
Волонтерять охочі не тільки у закладі, а і в соціальних мережах. За допомогою сторінок в Instagram та Facebook дівчата знаходять благодійників, анонсують запити закладу, висвітлюють соціально-важливі теми, розповідають про життя чотирилапих, звітують про витрачені кошти, а також знаходять господарів для тварин. Живе організація виключно за пожертви небайдужих людей. Наприклад, в серпні волонтери витратили понад тридцять тисяч гривень на півтони корму. Цих закупів вистачить всього на місяць.
Для чого стерилізація?
Всіх бездомних тварин, що потрапляють на перетримку, стерилізують. На думку експертів, це - найгуманніший спосіб контролю чисельності безпритульних тварин.
“Якщо не обмежувати розмноження, цуценята можуть з’являтися двічі на рік, - пояснює Тетяна Міросенко. - Одна собака приводить щорічно до 28 цуциків, а її потомство за сім років може народити декілька сотень тисяч цуценят”.
“Місто щасливих тварин” працює за програмою ВСВ (вилов, стерилізація, випуск), як це роблять також у Дніпрі та Києві. Після випуску активістки продовжують опікуватися твариною у звичному для неї місці проживання. Але часто тварини продовжують жити на перетримці в очікуванні нових господарів.
Тетяна Міросенко каже, що розв’язання проблем пов’язаних з безхатніми тваринами в Україні лежить нині виключно на волонтерах. А волонтером, на її думку, може стати кожен, хто любить тварин!
