Марина Бідна з П’ятихаток заснувала соціальний проєкт “Безкоштовна крамничка”, аби вирішити проблему одразу двох категорій населення - хто має надлишок речей у шафі та тих, у кого зась. Жовті Води.City поговорили з волонтеркою і дізнались, як війна вплинула на проєкт.
У чому проблема?
В зв’язку з повномасштабним вторгненням росії на територію України маємо понад 8 мільйонів внутрішньо переміщених осіб. За статистикою Міжнародної організації з міграції Дніпропетровщина очолила рейтинг за кількістю прийнятих переселенців. Багато хто з цих людей знаходиться в скрутному фінансовому становищі і потребує допомоги. Громадській організації “Даруй добро Україна” вдалося запустити проєкт “Безкоштовна крамничка”, щоб закривати нагальні потреби внутрішньо переміщених осіб.
“Безкоштовна крамничка” - мережа з 5 закладів у невеликих населених пунктах Дніпропетровської області, де працюють люди виключно на волонтерських засадах. До 24 лютого 2022 року проєкт працював для малозабезпечених та багатодітних родин, а після - переорієнтувався на переселенців. Тут безоплатно можна взяти одяг, меблі, предмети побуту, книжки, іграшки та продуктові набори, які приносять сюди містяни.
Про роботу “Безкоштовної крамнички”, виклики та шляхи їх подолань розповіла волонтерка та засновниця громадської організації “Даруй добро Україна” Марина Бідна.
Марина Бідна (праворуч) розповідає про мережу "Безкоштовних крамничок"
Марина каже, що ідея організувати простір для нужденних прийшла до неї у декретній відпустці. Спочатку вона створила спільноту в соціальній мережі, де батьки могли обмінюватися дитячими речами, або ж дарувати. Коли жінка вирішила вийти за межі віртуального простору, то зустрілася з такими викликами:
-
офіційне оформлення організації
-
пошук приміщення
-
залучення волонтерів та благодійників
Проте складнощі не зупинили жінку. Протягом декількох місяців їй вдалося запустити 5 “Безкоштовних крамничок” у провінційних містах та селищах міського типу, де не працюють міжнародні благодійники.
Яке рішення?
За словами Марини Бідної, для старту такого проєкту потрібна хоча б одна зацікавлена людина та приміщення.
У “Безкоштовній крамничці” волонтери збирають речі від благодійників та роздають нужденним. П’ятихатки - місто невелике, тож аби налагодити процес, достатньо зробити оголошення у популярній місцевій Facebook-спільноті. З досвіду Марини Бідної, далі працює “сарафанне радіо”.
“До початку повномасштабної війни крамнички забезпечувались повністю місцевими жителями, які приносили свої речі для нужденних”, - розповідає пані Марина. Вона згадує, як чотири роки тому на власному прикладі змінювала уявлення оточення про благодійність і доводила, що волонтерство по силах кожному.
Отже, навколо себе згуртувала однодумців, переважно жінок у відпустці по догляду за дітьми. Гроші на оренду приміщення шукали серед посадовців, місцевого бізнесу і небайдужих людей.
“Коли знайшла приміщення, то через оголошення в Facebook стала шукати волонтерів”, - згадує Марина. Всі люди працюють в організації безоплатно. Жінка запевняє, що така діяльність більша схожа на хобі. Вона закриває потребу багатьох у тому, щоб бути корисним у суспільстві, знайти однодумців. Членкині проєкту у вільний час спілкуються, обмінюються враженням та досвідом, спільно проводять дозвілля. Графік роботи кожної “Безкоштовної крамнички” залежить від кількості залучених людей та наявності у них вільного часу.
“Жодного продажу ми собі не дозволили”, - підкреслює волонтерка.
Волонтери "Безкоштовної крамнички" в П'ятихатках
Для прозорості своєї діяльності створили чат, аби власник речі міг переконатися, що одяг потрапив до людини. Для цього фотографують кожного, хто отримав допомогу - це одна з умов, і завантажують до чату. Аби люди не брали зайвого, організація веде облік - хто, що і коли отримував:
“Ми не можемо пам’ятати всіх. Тож, щоб не сталося так, що хтось візьме три зимові куртки - все записуємо”.
Що змінилося під час повномасштабної війни?
“Ми зорієнтували свою роботу на людей, що змушені були тікати війни. До того ж, якщо це допомога з-за кордону, то вона призначена для певної категорії населення”, - говорить засновниця проєкту. Говорить, що таке рішення викликало обурення місцевих, тож довелось проводити ще й пояснювальну роботу.
3 24 лютого 2022 року пані Марина активно долучає до співпраці міжнародні благодійні фонди. Це дозволяє забезпечувати людей харчами та засобами гігієни.
За словами Марини, у “Безкоштовних крамничках” серед волонтерів стало багато внутрішньо переміщених осіб. Вона помітила, що з початком війни люди стали активніше ділитися речами.
Пані Альона - переселенка і проводить свій вільний час у "Безкоштовній крамничці" в П'ятихатках
А це точно працює?
“Довелось навчитись не пропускати сумні історії через себе”, - підсумовує волонтерка. Вона зауважила, що важливо дбати про себе, аби мати ресурс допомагати іншим.
Серед причин, що засмучують волонтерів-новачків - відсутність вдячності. Тож Марина радить не очікувати цього та знайти інші засоби мотивації для себе.
“Якщо людина хоче спробувати себе у цій справі, то спочатку можна долучитись до будь-якої з організацій. Це дозволить побачити всю картину зсередини та зрозуміти чи є ресурс для волонтерства”, - підсумовує жінка, а вже після виваженого рішення радить зареєструвати громадську організацію - це дає більше можливість залучати донорів та робити більше добрих справ.
Що говорять люди?
Світлана Герасименко волонтерить у жовтоводській “Безкоштовній крамничці” три роки. Вона пам’ятає, як заклад перейшов з дводенного на щоденний графік роботи, через напад рф на Україну. “Чоловік не одразу підтримував мене у волонтерстві, а зрештою, коли треба допомога, то ми всією сім’єю тут”, - говорить жінка і запевняє, що тут вона отримує заряд позитивної енергії.
Альона Ізотова долучилась до волонтерського руху у П’ятихатках, коли виїхала з деокупованого міста на Херсонщині. Жінка працює викладачкою і зараз у відпустці, тож у “Безкоштовній крамничці” проводить стільки часу, скільки треба. “Коли тут роблю добру справу, то трохи забуваю про свої проблеми”, - підкреслює Альона.
Пані Лілія з Дружківки вже понад рік проживає у Жовтих Водах. Про “Безкоштовну крамничку” вона дізналась від волонтерки Світлани:
“Приходжу сюди іноді за іграшками для молодшого онука, сорочками - для старшого. Та й собі бува якийсь светр чи кофтину підберу, адже фінансово зараз нелегко”.
Пані Оксана вже неодноразово приносить свої речі. Жінка вважає, що насамперед позбавляє себе зайвого клопоту. “Перебирала шафу. Речі хороші. Ну, не викидати ж їх? Знадобляться, думаю, комусь”, - говорить вона.
У “Безкоштовній крамничці” впевнені, що працюватимуть після перемоги, адже активісти всього світу закликають до ресайклінгу та усвідомленого користування речами.
Співавтор: Павло Єштокін
