Надія Марченко працює продавцем продовольчих товарів. З початком повномасштабного вторгнення жінка хотіла піти добровольцем на війну, втім їй відмовили, то ж зараз вона займається волонтерством — в'яже теплі шкарпетки для військових.
До початку нападу росії життя Надії було іншим, сповнене мріями та планами. Жили мирно, планували у травні поїхати в Карпати. Але 24 лютого змінило всі плани.
"24 лютого я дуже гарно пам'ятаю. Мені потрібно було на роботу, я рано прокинулася, о 5:15 мені подзвонила старша донька з Кременчука, дуже налякана, і сказала, що у них вибухи та стріляють, почалася війна. Я ще сказала, що, мовляв, яка війна, в нас все тихо, ми спимо, вона сказала увімкни телевізор."
Надія з чоловіком
Пішла до військкомату, аби записатися добровольцем
На початку березня жінка нікому не сказавши пішла до військкомату, аби записатися добровольцем, але розповідає, що їй відмовили.
"Мені казали, що хтось має залишитися і допомагати хлопцям тут. Чоловік не знав про моє рішення, але нічого проти не мав, бо сам також пізніше пішов до військкомату, його не взяли за станом здоров'я. Тому ми вирішили допомагати хлопцям чим можемо."
Надія з чоловіком
Старі светри розпускаю, в'яжу в перерві на роботі
"Ми одразу не розуміли, як можемо допомогти. - Говорить Надія. – Спочатку приносила тканину до церкви Живі Води та у вільний різала стрічки з тканин для маскувальних сіток.
Перші шкарпетки на Схід Надія вирішила зв’язати у серпні, адже холодна зимова пора невпинно наближалась, а в'язані вовняні шкарпетки військовим статутом не передбачені. Та перед цим жінка майже пів року шила військову амуніцію.
"Коли мій зять пішов служити, він сказав, що у них там майже нічого не має. Потрібні аптечки, сумки під рації, автомати. Я в ютубі знайшла як шити, було складно знайти матеріал який потрібно. Займалася цим при будь-якій можливості, інколи до 12 ночі робила, поки вже сусіди не починали стукати, казали дайте поспати. Бо в мене машинка гучна, ручна, старенька Подолка."
Зараз же як є вільна хвилинка — одразу береться за в'язання, навіть в перерві на роботі. Щоб отримати нитки для шкарпеток, Надія вже розпускає теплі речі, які в сім’ї не носять. Їй в цьому допомагає чоловік.
"Інколи роблю хутряні пояси, але в основному роблю шкарпетки. Матеріал купую сама, за власні кошти. Старі светри розпускаю, в'яжу на роботі. Одного разу прийшла вчителька моєї доньки, і коли дізналася що це військовим, вона принесла нитки, каже, зв'яжи хлопцям від мене."
Жінка уже передала місцевим волонтерам 85 пар шкарпеток. Ті потім везуть їх для військових на передову.
"Волонтери відвозять різним бригадам, я тільки знаю, що одна партія пішла 63 бригаді, інша на 53, одна на шпиталь. Військові не знають хто їм в'яже, єдине, що знають, що це кучерява з Жовтих Вод."
Волонтери відвозять різним бригадам шкарпетки від Надії
"Вони з шерсті переважно — такі м'якенькі, — говорить Надія. — І майже завжди додає кольори прапора України. Утеплювати українських військових на зиму планує і надалі.
"Перша партія була іншою, бо тоді в магазині не було такої пряжі. А зараз на кожній шкарпеточці стараюся в'язати кольори прапору. Матеріал завжди потрібен, але часу не вистачає, працюю з 8 до 8, приходиш додому – немає світла, при свічках в'яжу, і швидко це не зробиш."
Шкарпетки від Надії
До кожної пари шкарпеток подружжя додають і різні смаколики.
"Передаємо хлопцям завжди комплекти де і шкарпетки, їжа, консервація, все що є вдома. Сала купили засолили, чай. У нас на війні багато знайомих, друзів та рідних."
"Я, коли в’яжу, — заспокоююся. Собі сидиш, в’яжеш, немає чим хвилюватися. Бо спочатку була лють, що вони прийшли на нашу землю, а я нічого не можу зробити. Мене це заспокоює, чим більше я допомагою, тим більше я заспокоююся. " — каже Надія. - Плани після перемоги - просто зібратися всією родиною з тими, хто зараз захищає країну."
Якщо ви бажаєте долучитися, та допомогти Надії матеріалами для створення шкарпеток військовим, то можете приносити їх до ГО "Даруй Добро Україна" - вул. Гагаріна 34, перший поверх, з понеділка по суботу з 10:00 до 17:00
Матеріал створено в рамках проєкту «Життя війни» за підтримки Лабораторії журналістики суспільного інтересу та Інституту гуманітарних наук (Institut für die Wissenschaften vom Menschen).
Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
