Війна докорінно змінила життя українців. Хтось вимушено покинув домівку, рятуючись від війни, а хтось вийшов із затишної квартири й вирушив туди, де гаряче, щоб більше ніколи й нікому не доводилось прокидатись від вибухів.
Жовті Води.City поговорили із 19-річним жовтоводцем Богданом Ляговим, позивний «Аполлон». Хлопець на момент початку війни проживав у Києві, де три дні провів у чергах до різних військкоматів, щоб потрапити у військо. Наразі, Богдан бере участь у бойових діях у складі добровольчого батальйону “Братство”, не очікує швидкої перемоги, але неодмінно вірить в неї.
Хто повідомляє: журналістка Жовті Води.City
Про Богдана Лягова
Богдану Лягову 19 років. Станом на 24 лютого у хлопця за плечима навчання в коледжі та наміри започаткувати власну справу.
“В 17 років почав заробляти гроші у сфері обміну криптовалют і розробкою телеграм ботів ще під час навчання”, - розповідає хлопець. Він додає, що навчався неохоче та одразу після закінчення коледжу переїхав до Києва з наміром відкривати власну справу по виготовленню одягу.
Як згадує 24 лютого 2022 року Богдан
“24 лютого мене розбудив колега з дивною посмішкою на вустах і словами, що почалася війна”, - каже юнак. Потім він почув серію вибухів, які пролунали вдалині. Богдан зізнається, що був впевнений в тому, що війна буде, проте абсолютно не очікував цього 24 лютого.
Що було далі?
Хлопець одразу пішов до пунктів ТРО на лівому березі Києва. Там провів три дні поспіль в чергах. Доводилось ночувати у бомбосховищах, щоб його місце в черзі не зайняли.
“На четвертий день неочікувано сказали, що набір закінчений. Я був розчарований”, - розповідає він, але згадує, як відчував навколо згуртованість, повагу, самоорганізацію та єднання.
Після трьох діб в черзі, щоб потрапити до лав територіальної оборони та відмови на четверту, Богдан Лягов пішов по військкоматах і всюди також отримав відмову.“В мене залишилось два варіанти: вкрасти автомат і побігти воювати, або вступити до добровольчого батальйон. Тож я вирішив зупинитись на другому варіанті”.
Вже тоді у добровольчих батальйонах був також закритий набір, тому в одному з добробатів Богдану запропонували вакансію графічного дизайнера - малювати на потреби батальйону. Він погодився і вирушив ходою через весь лівий берег Києва, минаючи пішки північний міст до самого центра столиці, де базувався батальйон.
Як потрапив до батальйону “Братство” Дмитра Корчинського
“Важко сказали коли та чому я вирішив захищати країну. Це не відбулося в одну мить. Ще у 2013 році, коли почався Майдан, а згодом взагалі гібридна війна з росією, мене десятирічного розривало і серце краялось від того, що не міг взяти участь в тих подіях. Мабуть, одна із причин - відчуття незадоволеності. Тоді думав, що ті події - це кульмінація, а виявилось, що це була лише експозиція”.
З побратимами
І найбільший страх, який відчував Богдан 24 лютого 2022 року - страх від думки, що не зможе взяти участь у війні і як подивиться згодом в очі своїх дітей, які поцікавляться “Тато, а де ти був під час війни?”.
Замах на територіальну цілісність країни хлопець сприйняв, як замах особисто на нього. Тому, за декілька тижнів при першій нагоді, коли поновили набір до “Братства” Богдан потайки, не попереджаючи нікого, боячись що його не відпустять, зібрав речі і побіг до навчально-рекрутингового центру батальйону «Братство», який дислокувався в університеті ім. Тараса Шевченка.
На варті університету
“Після постійних нарядів і місяця навчання мене відправили на Харківщину, під Ізюм, де ми співпрацювали з 93-ою бригадою “Холодний яр”. Згодом ми переїхали в Одеську область, де допомагали прикордонникам патрулювати кордон і ловили диверсійні групи з Придністров’я. Врешті-решт у нас з’явились ряд важливих, стратегічних завдань на Запорізькому напрямку”.
Про батальйон “Братство” Дмитра Корчинського
Добровольчий батальйон "Братство" створений 24 лютого 2022 року, одразу після вторгнення російських окупантів на територію України, небайдужими християнами різних конфесій для захисту та оборони Києва.
Батальйон заснований Дмитром Корчинським, українським письменником, філософом та військовим, учасником російсько-української війни 2014 та 2022 років.
Батальйон брав активну участь в боях на Баришівському напрямку оборони Києва, зокрема в звільнені сіл Лук'янівка, Рудницьке, Нова Басань. Згодом продовжив бойовий шлях на Харківщині, поблизу Ізюма. Наразі перебуває на південному напрямку оборони України
Як це бути добровольцем?
Богдан Лягов тішиться, що його життя складається саме так, як є зараз. Він вважає за честь мати можливість знаходитись там, де він потрібен людям.
“Ми - добровольчий батальйон і не отримуємо ні зарплатні, ні пільг і привілеїв. Ми повністю тримаємось на підтримці волонтерів і власних силах. Не падати духом допомагає віра в Бога і перемогу. У нас навіть існують різноманітні жарти стосовно цього. Мовляв, війна закінчиться, а ми ще досі не оформлені", - каже хлопець. Хоч зарплатні він не отримує, а все інше - справжнє, як на війні - окопи, бліндажі та обстріли.
Богдан акцентує, що романтична епоха добровольчих батальйонів давно минула. Добробати були популярні в 2014 році, коли у держави на них був попит. Адже Україна не мала такого великого військового потенціалу як зараз.
Батьки, зізнаються, що нелегко їм було прийняти вибір сина. Зрештою усвідомили, що він виріс і підтримали його бажання захищати Батьківщину, що це був його вибір і його життєвий шлях, який він має пройти самостійно.
А що буде після перемоги?
“Я не будую плани, - каже Богдан. Вважає, що плани для невдах.- Мене завжди бавило, коли люди розповідають про свої плани, забуваючи про те, що смерть поряд”. Доброволець вважає, що потрібно вміти не будувати плани, а імпровізувати.
“Взагалі, після перемоги маю бажання відвідати південну Італію і провести захід сонця з бокалом вина Брунелло ді Монтальчино на узбережжі Середземного моря”.
Наразі батальйон “Братство” має незакриті потреби: бойовий пікап, медикаменти та мікроавтобус.
Здійснити переказ на користь батальйону , можливо за наступними реквізитами:
5169 3600 1717 6219 Dovhyi Artem
5457 0822 2123 4011 Zasukha Volodymyr
Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
Матеріал створено в рамках проєкту «Життя війни» за підтримки Лабораторії журналістики суспільного інтересу та Інституту гуманітарних наук (Institut für die Wissenschaften vom Menschen).
