Літо добігає кінця, тому розмови в мережі про форму навчання в школах від 1 вересня стають дедалі гарячіші. В деяких навчальних закладах батьків змушують визначитися з формою навчання і таким чином взяти всю відповідальність на себе, в інших закликають долучитись до приведення до належного стану укриттів, а десь копають саморобні сховища.

В Жовтих Водах батьків до дискусій не запрошували, а ще в червні оголосили, що навчатимуться всі школярі онлайн.

Ми поцікавилися у батьків, що проживають у Жовтих Водах, а також в інших містах України - чи хотіли б вони відправити дітей в школу.

Чого хочуть батьки?

Онлайн чи офлайн формат навчання - ось що обговорюють батьки між собою та в чатах. В одній з найпопулярніших Facebook-спільнот “Батьки SOS” запустили голосування: "Яку форму навчання ви обираєте для своєї дитини з 1 вересня 2022 року?" За вісім годин до опитування долучились понад 6 тисяч підписників.

За онлайн навчання віддало свій голос 81% користувачів. За очне навчання проголосували - 12%, а 4% сказали, що ще не визначилися. Всі інші обрали - екстернат, сімейну форму та педагогічний патронаж.

Серед батьків з якими довелося поспілкуватися журналістам Жовті Води.City переважна більшість схиляється до онлайн навчання, проте є і ті, хто попри небезпеку готовий віддати дитину до школи чи садка, або вже, навіть, і віддав.

Які аргументи “проти” ?

“Немає жодної гарантії безпеки. Немає справжніх належним чином обладнаних бомбосховищ, - ділиться своєю думкою з нами Анна, що проживає в Жовтих Водах. - Не можна передбачити наперед дії ворога. Не можу підставити під удар психіку дитини, бо ситуація таки стресова - вдома зі мною психологічно безпечніше. І взагалі незрозуміло, якщо в місті немає коштів на оплату комунальних послуг для закладів освіти, то з яких коштів можливе освітлення, опалення та і обслуговування бомбосховищ”.

“Навчання з тривогами - це не навчання, а біготня по школі. Ще й коли школа не пристосована до навчання у воєнний час”, - написала на сторінку Жовті Води.City в Instagram пані Олеся.

Пані Юлія зауважила, що гарантій безпеки немає ніде, але в будь-якому випадку бути разом з донькою в такий час - значно спокійніше: “Поспілкувавшись з вихователем знаю, що під час тривоги в садочку є певні правила. Всім дітям потрібно ходити в укриття. А якщо діти сплять чи їдять, а якщо тривога часто, або ж тривала. Вважаю, для психіки дитини, коли ще й мами немає поруч, не дуже добре”.

Російським окупантам все одно, куди направляти ракети, є велика загроза для навчальних закладів”, - ділиться думкою користувачка Instagram Карина Дмитровна.

Свою думку висловив і чоловік. Він долучився до численної команди тих, хто не збирається відправляти дитину до навчального закладу.

“В країні війна! Ведуться ракетні обстріли населення!”, - емоційно зауважив жовтоводець на псевдо Harry Mir.

Обговорюючи ризики, батьки перш за все говорять за загрозу ракетних обстрілів. Проте абсолютно забувають, що поруч із дитиною буде знаходитись не людина з надможливостями, а педагог зі своїми переживаннями.

“Під час повітряної тривоги поза домом у мами підіймається тиск, є небезпека хвороб, з тим пов'язаних”, - пише Ольга Свідзинська, чия мама працює у львівському виші. Жінка вважає, що залишатися вдома в період війни - найкраще рішення і для студентів, і для викладачів.

Які аргументи “за” ?

“На мою думку наразі онлайн навчання не знаходиться на достатньому рівні. Я не уявляю, як першокласники мають займатись по вайберу онлайн і чому саме вони навчаться, - пише Анна Митрашевська з Києва. - Якщо говорити за садок, головне питання - куди діти дитину якщо батьки працюють, а бабусь та дідусів немає?”. Жінка аргументує, що війна не закінчиться за 2 тижні, як мріяв кожен з нас. І зауважує, ми маємо вчитись жити, працювати й здобувати освіту під час воєнного стану також.

“Я готова відпустити свою дитину до школи, тому що це для них навчання. Я думаю, що можна знайти розв'язання будь-якої проблеми, але, на жаль, їм краще щоб наші діти сиділи дома”, - обурюється Світлана Дем’янченко.

Олеся Семеній звертає увагу на те, що дітям доведеться відбудовувати післявоєнну Україну, а ось кваліфікованих кадрів можуть і не знайти. “Діти вдома все одно не так опрацьовують матеріал, як потрібно. Зрозуміло, що знань менше. Не всі батьки можуть з дітьми займатися. Нашим дітям відбудовувати нашу країну. Потрібно щоб вони були грамотні”. Жінку обурює такий стан речей, коли в місті працюють кафе, а освіту отримати належним чином неможливо.

Тетяна Пожималова з Жовтих Вод вважає, що варто довіритись тим, хто відповідальний у вирішенні цього питання. "Видніше тим, хто зверху. Ми всією інформацією не володієм. Скажуть не ходити, то й не будемо, а скажуть ідіть, то обов'язково підемо".

Як працюватимуть школи Дніпропетровщини?

Під час брифінгу, 29 червня, заступниця голови обласної військової адміністрації Ольга Горб розповіла про ситуацію із закладами освіти у Дніпропетровській області.

125 шкіл Дніпропетровської області мають бомбосховища. В інших нині визначають можливі місця під укриття. Приводять їх до ладу. Роблять запаси найнеобхіднішого. Зокрема, води, медикаментів.

Подбати про стан укриття повинен керівник навчального закладу. А ще про позначення шляхів евакуації, підкреслила заступниця голови ОВА.

“Має бути і окрема система оповіщення для дітей із вадами слуху та зору. Інформаційні табло, покажчики руху, звукові та світлові сигнали”, – наголосила Ольга Горб.

“Безпека наших освітян та дітей – на першому місці. Працюємо, аби діти у вересні змогли сісти за парти та здобувати знання офлайн”, - сказала Горб.

Що рекомендують в Міністерстві науки і освіти?

У МОН оприлюднили алгоритм дій для вчителів у разі проведення занять і увімкнення сигналів тривоги, що розроблений на основі рекомендацій ДСНС України.

У випадку сигналу небезпеки:

  1. Відповідальна особа вмикає наявну систему оповіщення закладу.
  2. Вчитель сповіщає учнів про загрозу, а батьків – про переміщення дітей до укриття.
  3. Необхідно організувати пересування двома колонами в приміщенні класу та швидко залишити кабінет.
  4. Для супроводу початкових класів можуть бути залученні помічники.
  5. Для швидкого надання медичної допомоги має бути залучений медичний працівник.
  6. Відповідальні особи після оголошення сигналу оповіщення мусять перевірити всі приміщення закладу на відсутність у них учасників освітнього процесу та працівників закладу, по завершенню перевірки прямувати до найближчого укриття.
  7. Учні, які знаходяться на подвір'ї закладу, під час сигналу оповіщення повинні самостійно рухатися до найближчого укриття фонду захисних споруд.
  8. У середині захисної споруди відповідальні особи повинні допомогти учасникам освітнього процесу швидко та спокійно зайняти місця.
  9. Під час перебування в захисній споруді вчителі та відповідальні особи здійснюють необхідну підтримку, заходи для комфортного та спокійного перебування в укритті.
  10. Після завершення небезпеки та оголошення про відбій тривоги, вчителі та відповідальні особи слідкують за тим, щоб вихід усіх учасників освітнього процесу з укриттів здійснювався колонами або групами.
  11. Під час переміщення до укриттів необхідно врахувати наявність інклюзивних груп і класів. У випадку присутності дітей з ООП – попередньо проводити з ними навчання та бесіди, передбачити швидке та спокійне переміщення до укриття, спеціальне місце та заходи, що будуть здійснюватися в укриттях для максимального залучення до них дітей з ООП.

Як бачимо, немає жодної схеми, яка б гарантувала одночасно безпечне та якісне навчання. В містах, де дають обирати форму навчання, батькам доведеться прийняти непросте рішення.

Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!

Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто

Навчання під час війни: протимінна безпека, бомбосховища і «зарубіжка» без Толстого