1 липня 2022 року український парламент підтримав законопроєкт №7251, який врегульовує трудові відносини. Цей закон скасовує право на виплату військовослужбовцям середнього заробітку з місця роботи. Ці гроші зберігались за ними під час проходження військової служби на час особливого періоду. Документ вже направили на підпис Президенту Володимиру Зеленському.
В соцмережах військовослужбовці почали обурюватися таким рішенням.
Основні норми закону №7251
"Обов’язок виплати середнього заробітку військовослужбовцям не повинен покладатися на роботодавців, адже це не сприяє розвитку бізнесу та економічному розвитку держави загалом, тому такий тягар потрібно перекласти на державу, проте Закон це не передбачає", - повідомляють у Юридичній сотні.
Він стосується тих громадян, які проходять службу:
- за контрактом;
- за призовом строковиків;
- за призовом осіб офіцерського складу;
- за призовом під час мобілізації;
- за призовом осіб із числа резервістів.
Закон уточнює, що до стажу, який дає право на щорічну відпустку, не зараховується період несення служби вказаними вище військовослужбовцями, що може перешкоджати процесу реабілітації після звільнення.
Закон також визначає деякі інші питання трудових правовідносин під час воєнного стану, а саме:
- надає можливість роботодавцю розривати трудовий договір за умови неспроможності забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій. Договір розривається, якщо працівника неможливо перевести на іншу роботу за його згодою. Такий працівник матиме право на вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати та протягом року матиме переважне право на укладення трудового договору в разі поворотного прийняття на роботу;
- установлює право працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу ВПО, за заявою отримати відпустку без збереження заробітної плати до 90 календарних днів, без зарахування цього часу до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку;
- поширює дію ЗУ “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” на державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування;
- визначає, що повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та її оплати здійснюється не пізніше як до запровадження таких умов;
- покладає обов'язок на державу-агресора відшкодування працівникам та роботодавцям грошові суми, втрачені внаслідок збройної агресії. Такі суми також можуть компенсуватися коштом відповідних фондів на відновлення України, зокрема міжнародної допомоги, інших джерел, передбачених законодавством;
- уточнює, про що повинен проінформувати працівника роботодавець перед початком роботи, та визначає можливість ознайомлювати працівника з наказами електронно з накладанням електронного підпису;
- установлює можливість збільшувати тривалість робочого часу до 60 годин на тиждень лише для працівників, зайнятих на об'єктах критичної інфраструктури, з пропорційним збільшенням заробітної плати та зменшує до 40 годин на тиждень збільшену тривалість робочого часу за працівниками, зайнятими на об’єктах критичної інфраструктури, яким установлена скорочена тривалість робочого часу;
- визначає, що деякі положення КЗпП України та ЗУ “Про відпустки” щодо тривалості роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів, надурочних робіт, роботи у вихідні, святкові дні, а також щодо тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або дитину з інвалідністю, не застосовуються під час воєнного стану;
- виключає можливість залучати працівників, які мають дітей, до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження;
- обмежує надання щорічної основної відпустки тривалістю 24 календарних дні за поточний робочий рік. Якщо працівник має право на більшу відпустку, то невикористані дні надаються після скасування воєнного стану, у разі звільнення працівника в цей період йому виплачується грошова компенсація;
- покладає повноваження на Держслужбу з питань праці та її територіальні органи здійснювати позапланові заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю.
Окрім того, закон регулює інші питання трудових правовідносин, що виходять за межі воєнного стану:
- обмежує до 6 місяців період після звільнення, за який роботодавець повинен виплатити працівникові середній заробіток, у разі невиплати з його вини належних сум у визначені законом строки;
- скорочує строк звернення до суду у справах про виплату сум, що належать працівникові при звільненні, до 3 місяців із дня отримання відповідного письмового повідомлення роботодавця про такі суми (раніше такий строк був необмежений у часі). Суд може поновити ці строки в разі пропуску їх з поважних причин, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, минуло не більше одного року;
- доповнює підстави припинення трудового договору: смерть працівника, фізичної особи, яка використовує найману працю, або визнання їх безвісно відсутніми чи оголошення померлими, а також відсутність працівника на роботі та інформації про причини відсутності понад 4 місяці;
- скасовує право працівника на взяття невикористаної відпустки до настання 6-місячного терміну безперервної роботи та грошову компенсацію за невикористані ним дні щорічної відпустки після переведення на інше підприємство;
- визначає, що заробітна плата за час відпустки повинна виплачуватися до початку відпустки;
- скасовує додаткову неоплачувану відпустку працівникам на період проведення у відповідному населеному пункті АТО/ООС, що визначена п. 18 ч. 1 ст. 25 ЗУ “Про відпустки”;
- зобов'язує роботодавця інформувати працівників за строковим трудовим договором про вакансії, що відповідають їхній кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору.
Правозахисники рекомендують Президенту України ветувати закон №7251
"Закон містить норми, що звужують чинні права працівників і були підтримані парламентом з порушенням законодавчої процедури. Звуження прав стосується, зокрема, військовослужбовців, які захищають незалежність та територіальну цілісність держави. Так, закон скасовує право на виплату військовослужбовцям середнього заробітку з місця роботи, яке за ними зберігається під час проходження військової служби в особливий період, також обмежує до 6 місяців період після звільнення, за який роботодавець повинен виплатити працівникові середній заробіток у разі невиплати з його вини належних сум у визначені законом строки, та скорочує строк звернення до суду у справах про виплату сум, що належать працівникові при звільненні, до 3 місяців із дня отримання відповідного письмового повідомлення роботодавця про такі суми. Вважаємо", - повідомили юристи з ГО “Юридична сотня”.
Правозахисники зазначають, що такі положення звужують чинні права, що не узгоджується з ст. 22 Конституції України, до того ж вони не розглядалися парламентом у першому читанні, що порушує ст. 116 ЗУ "Про регламент Верховної Ради України".
А ось як на такий закон реагують в мережі:
Коментарі під дописом правозахисників
Якось ризикувати і підставлятись вже не дуже хочеться
"По факту проблема не у ЗП. Я отримую достатньо грошей. Проблема у тому, що робоче місце не зберігають.Ті, хто вертаються, вертаються у ніщо. А після війни роботу знайти важко буде. Дуже важко. Бо там поки відпочинеш, поки голову прочистиш і аж потім шукаєш. І воно важко спочатку на цивільній роботі. Некомфортно. Перший місяць. Там нові умови, новий колектив. А так приходиш до своїх фактично. Після цього закону, якось ризикувати і підставлятись вже не дуже хочеться", - розповідає військовослужбовець, який служить на передовій, Олександр Галкін.
Олександр Галкін
Дозволи для виїзду із областей
Питання скасування заробітної плати військовим не єдине, чим останнім часом переймаються українці. Раніше українців вже обурило рішення Генштабу ЗСУ щодо отримання дозволів військовозобов'язаними для пересування країною.
Президент Зеленський доручив міністру оборони, начальнику Генштабу та головнокомандувачу ЗСУ в середу доповісти йому подробиці рішення та пообіцяв розібратися.
"Сьогодні в суспільстві було багато суперечок щодо рішення Генштабу ЗСУ про затвердження порядку отримання дозволів для військовозобов'язаних, призовників і резервістів. Я бачу, що є різні оцінки такого рішення, є нерозуміння та обурення... Прошу Генеральний штаб надалі не ухвалювати без мене таких рішень", - сказав Зеленський.
