Схилений соняшник під снігом - це картина Сергія Коморного, художника з Чугуєва, в якій чоловік показує взаємовідносини України та росії. " Їх холодний сніг, на наших квітучих рослинах, " - каже чоловік. Через повномасштабне вторгнення рф в Україну чоловіку довелося покинути власний дім. Зараз він живе у Жовтих Водах. Журналісти Жовті Води City зустрілися з Сергієм та дізналися його історія життя.

Про життя 24 лютого

Сергій Коморний – художник, лауреат премії Рєпіна, член правління Харківської організації національної спілки художників України. Родом Сергій з Чугуєва Харківської області. Це дуже маленьке військове містечко, тому небезпечним воно стало миттєво, розповідає чоловік. Перші ударі були нанесені по аеродрому, який путін відмітив, як " модифікований американцями".

Мені почали дзвонити о 5 ранку колеги з Харкова, кажуть, що в нашій стороні вибухи та дим. Все місто було під вогнем. Я нічого не розумів, поїхав машину заправляти, прямо до того ж аеропорту

Після початку вторгнення РФ чоловік ще більше ніж місяць залишався у Чугуєві. Близьких відправив за кордон. Зізнається, до останнього думав, що витримає, але місто бомбили щоденно без зупинки.

"Мабуть, було перенасичення адреналіном, коли ти їсти не можеш і весь час у підвалі. Щодня по 7 прильотів ракет чи градів. Після одного з таких днів я не витримав. До Жовтих Вод зібрався за 5 хвилин", — розповідає Сергій.

Про життя у Жовтих Водах

У Жовтих Водах чоловік раніше ніколи не був, сюди його запросив місцевий художник Ярослав Милосердний, той каже, в перший день війни обдзвонив усіх знайомих та запропонував допомогу.

Сергій Коморний та Яросла Милосердний 
Сергій Коморний та Яросла Милосердний Автор: Жовті Води City

"24 лютого, ранок, мені здається вся Україна змінилася і кожна людина зрозуміла, що не буде того життя, яке воно було годинну тому. Перше що спало на думку обдзвонити рідних, друзів та знайомих, тим які далеко," – згадує Ярослав.

Сергій розповідає, зараз вже облаштувався на новому місці та потроху повертається до улюбленої справи, єдине що не забрав з собою жодної картини, вже залишилося у Чугуєві.

" Я дуже сподіваюся що Бог оберігає картини. Я їх поділив на 3 частини, одну заніс в будинок, другу в художній музей, а інша у майстерні. Я з собою нічого не брав. Після початку війни змінилося не тільки життя, а й стиль картин. Зараз хочеться робити їх в плакатному стилі, та й кольори почав використовувати темні," – розповідає художник.

Мистецтво під час війни

Чоловік зізнається, війна все змінила, спочатку він нічого не розумів, не знав що робити далі, переймався про роботи та власну майстерню, але потім, коли потрапив під обстріл та побачив руйнування – всі думки пішли геть з голови.

"Художник все життя розвиває сенсорне відчуття світу, розширяє всі відчуття, а тут неочікувано в це все влітає бомба, смерть та кров. І художник просто шокований. Але навіть в таких умовах потрібно продовжувати працювати , адже мистецтво під час війни відіграє важливу роль. Тут потрібно згадати Черчеля, який казав, що війна йде за культуру. Що ми зараз бачимо з боку росії – вони намагаються насадити нам свою культуру, але ми вільні люди у вільній країні. Вони крім війни не хочуть ні про що думати, це не культура, це її відсутність," – каже Сергій.

Сергій мріє, що після перемоги України він обов'язково організує зустріч художників вже у Жовтих Водах і проведе тут свій пленер, адже мистецтво це те, що підтримує та надихає у всі часи.

Історія Сергія Коморного художника із Чугуєва