85-річний жовтоводець Анатолій Шаблій понад півстоліття працював на Східному ГЗК, пройшовши шлях від учня електромонтера до заступника генерального директора. У день свого ювілею та діамантового весілля він поділився спогадами про дитинство, роботу та секрети справжнього лідерства.
Про це розповіли на сторінці ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».
1 жовтня відзначали Міжнародний день людей поважного віку. Для СхідГЗК це особливе свято, адже тисячі його ветеранів десятиліттями віддавали сили розвитку комбінату. Один із них – почесний ветеран праці ДП «СхідГЗК» Анатолій Шаблій. Він пропрацював тут 51 рік, пройшовши шлях від учня електромонтера до заступника генерального директора.
Дитинство, загартоване війною
Анатолій Григорович народився у Жовтих Водах 2 жовтня 1940 року. Його батько загинув на фронті, а мама залишилася з трьома дітьми. Родина власними силами будувала дім, і маленький Анатолій змалечку привчався до праці. Навчався він у школі №1, був старанним і допомагав по господарству.
Після закінчення школи намагався вступити до інституту, але через вік не прийняли. Хлопець не опустив рук: навчився майструвати меблі й продавав їх на базарі.
Анатолій Шаблій
Початок трудового шляху
У 1957 році Жовта Ріка отримала статус міста Жовті Води. Саме тоді Анатолій влаштувався учнем електромонтера на ТЕЦ комбінату. Після строкової служби він повернувся до рідного міста та вступив до Криворізького гірничорудного університету. У 1969-му отримав диплом гірничого інженера-електромеханіка.
Кар’єра стрімко розвивалася: від техніка-налагоджувальника – до головного енергетика ГМЗ, а згодом і підприємства. Він був причетний до модернізації та запуску десятків енергетичних об’єктів у Жовтих Водах, Кропивницькому та Смоліному.
Від головного енергетика до заступника гендиректора
У 1994 році генеральним директором ДП «СхідГЗК» став Михайло Бабак, а його заступником із загальних питань – Анатолій Шаблій. Разом вони десять років вирішували непрості завдання 90-х: від забезпечення комбінату ресурсами до будівництва власної котельної, що дало підприємству енергетичну незалежність.
«Найважче було саме на посаді заступника генерального директора. Це постійні відрядження, контроль за транспортом, забезпечення працівників усім необхідним. Відповідальність – величезна», – згадує Шаблій.
Попри керівні посади, він ніколи не вступав у партію: «Я бачив фальш і не хотів цього».
Серед своїх наставників Анатолій Григорович особливо згадує Германа Брянцева – керівника енерголабораторії, який вчасно розгледів у молодому працівникові потенціал. «Мені пощастило працювати зі справжніми професіоналами – мудрими, сильними людьми, які знали, як досягати результатів», – каже він.
Фото зі сторінки ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»
Головний принцип «Хочеш успіху – поважай людей!
«Хочеш успіху – поважай людей! Не можна хамити чи принижувати. Треба чути людину й говорити з нею спокійно та чітко. Тільки так можна отримати результат», – переконаний ветеран.
У 2004 році він залишив комбінат, п’ять років очолював ТОВ «ЕКО», а з 2009-го – на заслуженому відпочинку. Проте і сьогодні не сидить без діла: займається городництвом, виноградарством і виноробством. Цікавиться долею підприємства, гостро реагує на події в країні та підтримує українських захисників.
2 жовтня Анатолію Шаблію виповнилося 85 років. Разом із дружиною Наталею Миколаївною він відзначає ще й діамантове весілля – 60 років у шлюбі. «Я безмежно вдячний дружині – вона справжня берегиня нашої сім’ї», – говорить ювіляр.
Ветерани та колеги вітають подружжя Шабліїв зі святами та бажають міцного здоров’я й найголовнішого – мирного неба над Україною.
