У жовтоводському музеї зустріли рік за китайським календарем. Тут провели справжню чайну церемонію та показали виставку драконів від місцевої художниці.
"На першому занятті спочатку намалювала кота. Це дракон Хаку, він білого кольору і саме так зображують богів річок в Китаї і Японії. Це Прані, дракон Кумандри. Я мрію щоб закінчилась війна і ми поїхали на море" - розповіла Руслана Гуліна, демонструючи свої малюнки.
Вчителька Інна Третяк про свою ученицю: "Стурбованість свою, свої переконання, своє бачення життя (показує) в своїх малюнках. Побачивши рекламку у Фейсбуці, що буде перша виставка моєї учениці, я не змогла пройти мимо і обов'язково запропонувала всім дітям нашого класу приєднатися і підтримати Русю. Діти відразу відкликнулися, всі зібралися, а також приготували подаруночок для неї. Знаючи що Руся фарбує акриловими фарбами, ми сьогодні подарували ці фарби, пензлики для того щоб вона продовжувала малювати своїх драконів"
Також на святі співали вихованці музичної школи.
«Ну вона почала малювати драконів і їх було вже так багато, що у мене з'явилася ідея зробити виставку саме до китайського Нового Року. Учні школи беруть участь і у конкурсах, і у виставках. Востаннє ось, наші дві учениці перші місця зайняли у всеукраїнських конкурсах (приурочених) до різдвяних і новорічних свят. Одна з учениць, яка була сьогодні тут присутня – Аріна Порохня, зараз її роботи беруть участь у виставці у Фінляндії. Одна з моїх жовтоводських подруг Катерина Багдасарян, зараз перебуває у Фінляндії, і вона допомогла нам: організувала виставку моїх робіт, і також роботи учениці беруть там зараз участь.» - розповідає вчителька з малювання Люся Новошевська.
Чайна церемонія зацікавила усіх присутніх.
Юлія Венгерова розповідає про чай: «Найбільше за все на світі я люблю чай, своїх друзів, і пити з ними чай. Я дуже далека від думки що ми будемо пити чай отак, тому що у нас є певний ритм життя, у нас є певні звички, наші рецептори звикли до певного порядку смаків, тому в мене є три уніфікованих побажання: по-перше, не заварювати чай кип'ятком. Ми до цього звикли, ми кіп'ятимо воду, але це радянська звичка, від не дуже чистої води, зараз ми користуємось фільтрованою водою, тому не треба її кіп'ятити. Тому що при кіп'ятінні вигорає кисень, а кисень – це основа усіх корисних сполук у чаї, тому якщо кисень у цих сполуках не приймає участі, то нічого корисного ми з чаю не отримаємо"
"Для зелених чаїв це критично, тому що якщо залити зелений чай кіп'ятком, то він буде гірчити; люди кажуть: «я не люблю зелений чай, тому що він гірчить», а ви просто заварили його кіп'ятком, якщо його не заварювати кіп'ятком у нього буде такий смак. По-друге, є ще теж певний міф в який люди вірять, що чорний чай їх якось бадьорить. Ні, насправді, чорний чай заспокоює, а зелений – бадьорить, тому чорний ми п'ємо ввечері, зелений ми п'ємо вранці. Улуни- те що між зеленим і чорним - ми п'ємо протягом усього дня. І третє побажання у мене буде таке трішки егоїстичне: не купувати чай в супермаркетах, тому що спосіб його транспортування, храніння і сама природа сировини не передбачає якісну сировину. На жаль, чи на щастя, чай можна придбати у спеціалізованих магазинах і крамницях. От і все – три правила: не кіп'ятити воду, змінити сам порядок вживання чаю і купувати якісну сировину, якісний чай, бажано ще й з консультацією майстра або кваліфікованого продавця.»
Автор: Валерія Петренко
Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
