Вакансії, гідна заробітна плата, професійний розвиток і можливості для самореалізації — серед головних запитів молоді Жовтоводської громади. Водночас половина учасників опитування практично не знає, які можливості для молодих людей уже існують у громаді. А більшість готова знайомитися з професіями не лише в теорії, а й на практиці.
Такі результати отримали в межах проєкту «Діалоги в Жовтих Водах: створюємо можливості для молоді». В онлайн-опитуванні взяли участь 32 людини. Їхні відповіді допомагають зрозуміти, чого бракує молодим мешканцям громади, які перспективи вони шукають і що могло б мотивувати їх будувати своє майбутнє в Жовтих Водах.
Хто взяв участь в опитуванні
Найбільшу групу респондентів становлять люди віком 26–30 років — 10 учасників. Ще семеро мають вік 31–35 років, семеро — 18–21 рік, двоє — 22–25 років, п’ятеро — 14–17 років. Один учасник молодший за 14 років.
Отже, понад половину опитаних — 17 із 32 — мають вік від 26 до 35 років. Це важливо для інтерпретації результатів: опитування відображає не лише потреби школярів і студентів, а й запити молодих дорослих, які вже можуть мати досвід роботи, шукати кращі кар’єрні можливості або замислюватися про зміну професії.
Більшість респондентів працюють: 13 людей зазначили, що мають роботу, ще п’ятеро поєднують роботу з навчанням. Четверо навчаються, четверо навчаються у школі, троє тимчасово не працюють і не навчаються, ще троє обрали варіант «інше».
Таким чином, 18 із 32 учасників уже працюють або поєднують роботу з навчанням. Їхні відповіді дають змогу побачити, що запит на можливості в громаді не обмежується пошуком першої роботи: він також стосується професійного зростання, гідної оплати та умов для подальшого розвитку.
Професійні орієнтири є, але можливостей для їх реалізації бракує
Переважна більшість учасників уже має певне уявлення про своє професійне майбутнє. П’ятнадцять респондентів визначилися з професією, ще 11 приблизно знають, чим хочуть займатися, але продовжують сумніватися. Двоє поки не мають професійних орієнтирів, а четверо хочуть змінити напрям діяльності.
Отже, 26 із 32 опитаних уже мають чіткі або попередні професійні плани. Це потенційна основа для розвитку кар’єрного консультування, професійних проб, стажувань і співпраці з місцевими роботодавцями.
Серед сфер діяльності найбільше відповідей отримали дизайн і творчі професії — 10. Ще шестеро учасників цікавляться культурою, шестеро — спортом, шестеро — підприємництвом і бізнесом. По п’ять відповідей набрали IT та цифрові технології, освіта й робота з дітьми. Вісім респондентів обрали варіант «інше».
Ці результати свідчать про різноманітність професійних інтересів. Водночас вони не дають підстав говорити про домінування однієї конкретної галузі: молоді люди розглядають як творчі напрями, так і технології, бізнес, освіту та інші сфери.
Серед навичок, які учасники хотіли б розвинути найближчим часом, лідирують іноземні мови — їх обрала 11 людей. Шестеро зацікавлені у фінансовій грамотності, троє — у підприємництві, ще троє — у професійних навичках. Інші варіанти набрали менше відповідей.
Попит на іноземні мови може бути пов’язаний із прагненням розширити можливості працевлаштування, навчання та дистанційної роботи. Водночас зацікавленість фінансовою грамотністю вказує на потребу в практичних знаннях, які допомагають краще орієнтуватися в особистих фінансах і планувати майбутнє.
Для громади це сигнал розвивати короткі практичні курси, освітні зустрічі та програми, що відповідають інтересам різних вікових груп.
Половина опитаних майже не знає про можливості громади
Один із найпоказовіших результатів опитування стосується поінформованості молоді.
Шістнадцять учасників із 32 відповіли, що практично нічого не знають про можливості для молоді в Жовтоводській громаді. Семеро чули про такі можливості, але не знають деталей. Дев’ятеро знають кілька можливостей. При цьому жоден респондент не зазначив, що знає багато про доступні програми, ініціативи та ресурси.
Таким чином, 23 із 32 опитаних — майже 72% — або практично не знають про можливості громади, або не володіють достатньою інформацією про них.
Це може свідчити не лише про нестачу самих можливостей, а й про проблеми з їхньою видимістю та комунікацією. Навіть корисні програми не можуть повною мірою охопити цільову аудиторію, якщо молоді люди не знають, де шукати інформацію, як долучитися та які переваги вони отримають.
Відповіді на запитання про джерела інформації підтверджують важливість цифрових каналів: 24 учасники шукають інформацію про навчання, роботу та можливості в інтернеті. Друзі й знайомі стали джерелом інформації для трьох людей, центр зайнятості — для двох, навчальний заклад — для одного. Ще двоє обрали інші варіанти.
Отже, інтернет є основним каналом комунікації з опитаними. Регулярні дописи в соціальних мережах, єдина онлайн-платформа або інформаційний дайджест із вакансіями, навчаннями, конкурсами та молодіжними заходами можуть допомогти зробити наявні можливості доступнішими.
Водночас важливо не обмежуватися публікаціями в мережі: інформацію варто поширювати через навчальні заклади, молодіжні ініціативи, громадські організації та місцевих роботодавців.
Найбільший запит — на роботу, гідну оплату та цікаве дозвілля
Відповідаючи на запитання про можливості, яких найбільше бракує громаді, учасники могли обрати до п’яти варіантів. Найчастіше вони називали вакансії для молоді — 21 відповідь із 32, або близько 66%.
На другому місці — культурні заходи, які обрали 14 учасників. По 13 відповідей отримали перша робота та молодіжні проєкти. По 11 — простір для спілкування та можливості дистанційної роботи. Дев’ять респондентів зазначили, що їм бракує можливості спробувати себе в різних професіях.
Професійні курси й безкоштовне навчання набрали по вісім відповідей. Волонтерські та спортивні можливості — по шість, стажування, зустрічі з представниками професій і підприємницькі програми — по п’ять.
Ці результати демонструють, що потреби молоді охоплюють щонайменше два взаємопов’язані напрями.
Перший — економічні перспективи: вакансії, перше робоче місце, дистанційна зайнятість і професійне навчання.
Другий — якість життя в громаді: культурні події, простір для спілкування, молодіжні проєкти та можливість проводити вільний час цікаво й змістовно.
Особливо показовим є те, що запит на вакансії для молоді виявився значно вищим за запит на окремі навчальні формати. Це не означає, що навчання не потрібне, але підкреслює важливість зв’язку між освітніми заходами та реальними перспективами працевлаштування.
Молоді важливо бачити не лише можливість отримати нові знання, а й розуміти, як вони допоможуть знайти роботу, збільшити дохід або розпочати власну справу.
Молодь готова знайомитися з професіями на практиці
Опитування виявило значний інтерес до безпосереднього знайомства з професіями на місцевих підприємствах і в організаціях.
Одинадцять учасників однозначно хотіли б долучитися до таких активностей, ще 16 відповіли «скоріше так». Разом це 27 із 32 респондентів, або близько 84%.
Натомість двоє скоріше не зацікавлені, а троє не хотіли б брати участь у таких заходах.
Коли учасникам запропонували обрати найцікавіший формат, 14 людей віддали перевагу короткому практичному заняттю «Спробуй професію». Вісім обрали стажування, семеро — можливість провести кілька годин на робочому місці. Екскурсію на підприємство обрали двоє. Один респондент запропонував інший варіант.
Це важливий результат для планування молодіжних активностей. Замість суто інформаційних зустрічей можна організовувати практичні заняття, під час яких учасники виконуватимуть реальні або наближені до реальних професійні завдання.
Наприклад, знайомство з роботою дизайнера може передбачати створення простого макета, з маркетингом — розробку допису для соціальних мереж, а з технічними професіями — виконання нескладного практичного завдання під керівництвом фахівця.
Співпраця з підприємствами, установами, громадськими організаціями та місцевими підприємцями могла б перетворити такі активності на системну програму професійної орієнтації.
Важливо, що інтерес до практичних форматів демонструють не лише школярі, а й старші учасники опитування. Тому програми варто розробляти для різних вікових груп, враховуючи потреби тих, хто лише обирає професію, і тих, хто хоче змінити кар’єрний напрям.
Чи бачить молодь своє майбутнє в Жовтих Водах?
Запитання про плани залишатися жити та працювати в громаді показало неоднозначну картину.
Сім учасників відповіли, що планують залишитися, ще семеро — що скоріше планують. Дев’ятеро скоріше не планують залишатися, двоє відповіли «ні», а семеро поки не визначилися.
Отже, позитивно налаштовані щодо проживання та роботи в громаді 14 із 32 респондентів — близько 44%. Негативно налаштовані 11 людей, або близько 34%. Ще 22% не мають остаточного рішення.
Ці цифри не дають підстав стверджувати, що молодь масово планує виїжджати або, навпаки, залишатися в місті. Однак вони показують, що рішення значної частини опитаних ще не є остаточним.
Саме тому важливо з’ясувати, які умови могли б вплинути на їхній вибір.
Найчастіше респонденти називали гідну заробітну плату — 24 відповіді, або 75% учасників. На другому місці — можливість професійного розвитку, яку обрали 17 людей. По 13 відповідей отримали цікава робота та можливість реалізовувати власні проєкти. Дванадцять учасників зазначили можливість започаткувати власну справу. По 11 — житло та цікаве дозвілля. Вісім відповідей отримала підтримка молодіжних ініціатив, сім — якісна освіта, п’ять — безпечне середовище.
Результати показують, що рішення про майбутнє в громаді залежить від поєднання економічних і соціальних чинників. Самої лише наявності роботи недостатньо, якщо оплата не відповідає очікуванням, а перспективи професійного зростання обмежені.
Водночас цікаве дозвілля, можливість втілювати власні проєкти та підтримка ініціатив також мають значення. Молоді важливо не тільки заробляти, а й відчувати, що громада дає простір для розвитку, творчості та впливу на місцеве життя.
Це особливо актуально для людей, які вже мають професійні навички або власні ідеї, але потребують ресурсів, партнерів і можливостей для їх реалізації.
«Немає куди піти» і «важко знайти роботу»: що говорять відкриті відповіді
Відповіді на відкрите запитання про можливості, яких найбільше бракує зараз, допомагають доповнити статистику конкретними прикладами.
Деякі респонденти прямо говорять про нестачу робочих місць і низькі зарплати. Серед відповідей є такі: «Вакансій взагалі», «Робочих місць, гідних по оплаті», «Робота для підлітків». Окремі учасники наголошують на потребі в дистанційній роботі та можливостях розвивати власну справу.
Інший блок відповідей стосується дозвілля, спілкування й молодіжної інфраструктури. Учасники згадують нестачу зон відпочинку, святкових і культурних заходів, клубів за інтересами та цікавих розвивальних активностей.
Особливої уваги заслуговують пропозиції щодо створення молодіжного центру або хабу. Один із респондентів описує його як простір, де відбувалися б освітні, творчі та рефлексивні заходи, а молодь могла б пропонувати власні ініціативи й долучатися до організації подій. Схожа пропозиція повторюється і в іншій відповіді.
Це свідчить про запит не просто на приміщення для зустрічей, а на місце, де молоді люди могли б взаємодіяти, навчатися, знаходити однодумців і впливати на зміст діяльності.
Серед інших відповідей — потреба в стажуваннях, професійному розвитку, можливостях поширювати інформацію про власні послуги та залучати клієнтів. Також згадуються безпека, спокійне життя й потреба у свободі дій.
Важливо, що не всі учасники висловили незадоволення: один зазначив, що його зараз усе влаштовує, а дехто не зміг визначити конкретну потребу. Це нагадує, що молодь не є однорідною групою, а рішення для громади мають враховувати різні досвіди й очікування.
Водночас повторювані теми у відкритих відповідях збігаються з результатами закритих запитань: робота, гідна оплата, дозвілля, професійне зростання та простір для самореалізації.
Що громада може зробити вже зараз
Результати опитування можуть стати основою для практичних рішень у межах проєкту «Діалоги в Жовтих Водах: створюємо можливості для молоді».
1. Зробити інформацію про можливості доступною.
Створити регулярний інформаційний дайджест або онлайн-майданчик, де зібрані вакансії, стажування, безкоштовні курси, освітні програми, конкурси, волонтерські ініціативи та молодіжні заходи. Інформацію варто публікувати зрозумілою мовою із зазначенням умов участі, термінів і контактів.
2. Розвивати практичну профорієнтацію.
Організовувати короткі заняття «Спробуй професію», професійні проби, стажування та зустрічі на робочих місцях. До співпраці можна залучати місцеві підприємства, установи, фахівців, підприємців і представників різних професій.
3. Працювати над можливостями першого працевлаштування.
Вивчити, які вакансії та форми зайнятості доступні молоді, зокрема підліткам, студентам і людям без досвіду. Налагодити комунікацію між роботодавцями та молодими шукачами роботи, поширювати інформацію про стажування й можливості дистанційної зайнятості.
4. Підтримувати розвиток навичок.
Зважаючи на відповіді учасників, перспективними напрямами можуть стати іноземні мови, фінансова грамотність, підприємництво та практичні професійні компетентності. Формати мають бути доступними й орієнтованими на конкретний результат.
5. Створювати простори для спілкування та ініціатив.
Вивчити можливості для створення або розвитку молодіжного хабу, клубів за інтересами та регулярних культурних і освітніх подій. Важливо передбачити не лише участь молоді в готових заходах, а й можливість самостійно пропонувати ідеї, організовувати активності та отримувати підтримку для власних проєктів.
6. Залучати молодь до діалогу з громадою.
Обговорювати результати опитування з представниками місцевого самоврядування, роботодавцями, освітянами, громадськими організаціями та самими молодими людьми. Такий діалог допоможе визначити, які потреби можна задовольнити вже зараз, а які потребують довгострокових рішень.
Від опитування — до реальних змін
Опитування 32 учасників не є репрезентативним дослідженням усієї молоді Жовтоводської громади. Його результати не можна автоматично поширювати на всіх мешканців відповідного віку. Проте вони дають змогу побачити конкретні запити людей, які долучилися до дослідження, та сформувати напрями для подальшої роботи.
Головний висновок полягає в тому, що молоді потрібні не абстрактні обіцянки розвитку, а зрозумілі й доступні можливості: знайти роботу, отримувати гідну оплату, розвивати навички, пробувати себе в різних професіях, спілкуватися та реалізовувати власні ідеї.
Водночас майже 72% опитаних недостатньо знають про можливості для молоді в громаді, а 84% хотіли б знайомитися з професіями безпосередньо на підприємствах і в організаціях. Це означає, що важливими напрямами роботи можуть стати не лише створення нових можливостей, а й налагодження комунікації та практичної співпраці між молоддю, роботодавцями й громадою.
Залишитися в Жовтих Водах чи повернутися сюди — особисте рішення кожної людини. Але громада може впливати на те, наскільки привабливим буде такий вибір: створювати умови для працевлаштування, підтримувати ініціативи, розвивати простори для спілкування та давати молоді можливість бути не просто учасниками місцевого життя, а його активними творцями.
Саме з таких кроків починається перетворення діалогу на реальні можливості.
