Однією з актуальних проблем Жовтих Вод залишається недостатня залученість мешканців до регулярної фізичної активності. Малорухливий спосіб життя безпосередньо впливає на здоров’я людей і, зокрема, є одним із факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань.
Водночас проблема виявилася не лише у відсутності бажання займатися спортом. Наше дослідження показало, що мешканцям часто бракує базових знань про безпечний початок фізичної активності. Люди бояться нашкодити серцю чи суглобам, вірять у поширені міфи про спорт, не знають, із якого навантаження почати після тривалої перерви.
Є й інший бар’єр — психологічний. Особливо це стосується людей, які не мають спортивного досвіду або не відповідають власному уявленню про те, як має виглядати «спортивна людина». Страх осуду, сором через зайву вагу, невпевненість у власних силах і побоювання прийти у вже сформовану спортивну групу можуть стати причиною, через яку людина взагалі не зробить першого кроку.
При цьому в громаді фактично не було відкритого майданчика, де мешканці могли б поставити такі запитання лікарям, фізичним терапевтам, психологам і тренерам та отримати зрозумілі відповіді. Комунікація між фахівцями та мешканцями була недостатньою.
Саме тому ми вирішили працювати не лише з проблемою малорухливого способу життя, а з причинами, які заважають людям почати рухатися.
Метою проєкту було не просто розповісти мешканцям про користь спорту, а допомогти їм подолати страхи, отримати достовірні знання та зробити перший крок до регулярної фізичної активності.
Від інформації — до відкритого діалогу
Проєкт «Спорт для здорового життя» реалізували ГО «Українська громадська організація дослідження розвитку “ВоланЦентр”» у партнерстві з Жовті Води.City.
Ми визначили свою роль не лише як медіа, яке розповідає про здоровий спосіб життя, а як майданчика, який допомагає різним учасникам громади почути одне одного.
До спільної роботи залучили лікарів, фізичних терапевтів, психологів, тренерів, представників громадських організацій, спортивної спільноти та, головне, самих мешканців.
Такий підхід був важливим, адже питання фізичної активності не можна вирішити лише інформаційною кампанією. Людині недостатньо знати, що спорт корисний. Вона має розуміти, як почати безпечно, де це зробити, як подолати психологічний бар’єр і що фізична активність доступна навіть тоді, коли немає спортивної підготовки.
Тому ми побудували проєкт як послідовність взаємопов’язаних активностей.
Відкритий діалог із громадою
Першим кроком стало публічне обговорення 17 червня. До нього долучилися сімейний лікар та завідувач ЦПМСД Костянтин Гордієнко, фізична терапевтка Тетяна Бугара, психологиня Юлія Федотова, спортивний аналітик та викладач фізичного виховання Олег Грабельников, голова ГО «Спорт Івентс» Ростислав Міщенко, Максим Ткаченко з Простору креативу, голова Молодіжної ради та власниця студії Wake Up Вікторія Пономаренко, завідувачка дитячого садка Ольга Канюка, представниця осередку підтримки бахмутян Олена Данько та голова ГО «Море» Олеся Семеній.
Під час зустрічі ми говорили не лише про користь спорту, а передусім про те, чому люди бояться починати.
Серед основних бар’єрів учасники назвали страх нашкодити здоров’ю, невпевненість у собі, сором через фізичну форму та поширені міфи про спорт.
Психологиня Юлія Федотова розповіла про власний досвід: перед першим заняттям йогою вона сама боялася прийти у групу, де інші учасниці вже давно займалися спортом. Її історія стала важливим прикладом того, що психологічні бар’єри можуть існувати навіть у людей, які згодом самі стають активними учасниками спортивного життя.
Своїм досвідом поділилася і завідувачка дитячого садка Ольга Канюка. Вона розповіла, що довгий час вважала зайву вагу та відсутність підготовки перепоною для бігу. Однак поступово почала рухатися у комфортному для себе темпі — спочатку ходити — і згодом відчула більше сил та енергії.
Саме такі історії допомогли змінити тональність розмови: спорт перестав сприйматися як щось лише для підготовлених людей.
Під час дискусії також виникла потреба у створенні окремих активностей для людей віком 50+, зокрема занять із ходьби, балансу, мобільності та оздоровчої фізичної активності.
Доказова інформація замість міфів
Наступним етапом стала освітня зустріч 23 червня, до якої долучилися близько 20 мешканців громади різного віку.
Сімейний лікар Костянтин Гордієнко, фізична терапевтка Тетяна Бугара та фітнес-тренерка Тетяна Потоцька говорили про безпечний початок фізичної активності.
Окрему увагу приділили міфам, які часто стають причиною бездіяльності. Зокрема, обговорювали поширене переконання, що фізичні навантаження шкодять суглобам, а також страх починати тренування через вік, хронічні захворювання чи тривалу перерву.
Фахівці пояснювали, що фізична активність не обов’язково означає біг, важкі тренування чи спортивні рекорди. Почати можна зі звичайної ходьби, легких вправ або іншого навантаження, яке відповідає можливостям конкретної людини.
Таким чином, ми намагалися замінити абстрактне «треба займатися спортом» на конкретну відповідь на запитання: «Що я можу зробити вже зараз?»
Від теорії — до першого кроку
Важливою частиною проєкту стали практичні активності.
18 липня ми разом із ГО «Спорт Івентс» організували «День ходьби». На бульварі Свободи зібралися понад 50 різного віку — родини з дітьми, молодь та люди старшого віку.
Перед спільною прогулянкою сімейний лікар Костянтин Гордієнко та фізична терапевтка Тетяна Бугара розповіли учасникам, як правильно ходити, яку роль відіграють постава, рухи рук і дихання, як обирати темп та чому регулярність важливіша за швидкість.
Це був принципово важливий момент проєкту: люди отримали можливість не лише почути про користь фізичної активності, а одразу спробувати її на практиці.
Ми свідомо обрали ходьбу, адже вона не потребує спеціального обладнання, спортивної підготовки чи значних витрат. Вона стала символом головної ідеї проєкту: почати рухатися може кожен.
Ще одним практичним заходом стало безкоштовне тренування «Розтяжка на все тіло», яке 25 липня на міському стадіоні провели Жовті Води.City та фітнес-клуб MissFit.
До заняття долучилися близько 20 мешканців. Для частини учасників це був перший досвід такого тренування.
Тренування було побудоване таким чином, щоб вправи могли виконувати люди з різним рівнем підготовки. Учасники працювали над рухливістю суглобів, поставою, гнучкістю та розтягненням основних груп м’язів.
Безкоштовний формат виявився важливим додатковим стимулом: люди, які давно хотіли спробувати займатися, але не наважувалися, отримали можливість прийти безоплатно.
Як змінилася розмова про спорт
Одним із важливих результатів проєкту стало те, що розмова про фізичну активність вийшла за межі традиційного уявлення про спорт.
Ми свідомо не будували комунікацію навколо спортивних досягнень, рекордів чи змагань. Навпаки, намагалися показати різні форми руху — від ходьби та розтяжки до силових вправ.
Фахівці пояснювали, що фізична активність має відповідати можливостям людини, а навантаження потрібно збільшувати поступово.
Окремим напрямом стала робота з психологічними бар’єрами. Під час відкритого обговорення та практичних заходів люди говорили про страх осуду, невпевненість та сором. Особисті історії учасників допомогли показати, що ці переживання є поширеними і не повинні ставати причиною відмови від активності.
Ключова зміна, яку ми прагнули запустити, — перетворити спорт із «заняття для підготовлених» на доступну щоденну практику для людей різного віку та фізичних можливостей.
Відкриті заходи стали способом залучити нових людей
Проєкт показав, що для подолання бар’єрів важливо поєднувати інформацію з можливістю одразу спробувати.
Лекція давала відповіді на запитання про здоров’я та безпечні навантаження. Круглий стіл дозволяв проговорити страхи й потреби мешканців. «День ходьби» показав, що фізична активність може бути простою і доступною. Розтяжка дала можливість безкоштовно спробувати новий формат тренування.
У результаті кожна активність виконувала свою функцію, але разом вони створювали послідовний шлях: дізнатися → поставити запитання → отримати підтримку → спробувати → побачити, що це можливо.
Особливо важливо, що учасники не залишалися лише пасивними слухачами. Під час зустрічей вони ставили запитання про біль у суглобах, біг, фізичну активність при хронічних захворюваннях та повернення до тренувань після тривалої перерви.
Це показало, що запит на таку комунікацію у громаді існує.
Вплив медіа: від інформаційної кампанії до створення спільноти
Окремою складовою проєкту стала журналістика.
Ми не просто повідомляли про проведення заходів, а пояснювали проблеми, розповідали історії учасників, залучали експертів та поширювали практичні рекомендації.
У межах проєкту створювалися журналістські матеріали, відео, анонси та контент у соціальних мережах.
Важливо, що інформаційні матеріали працювали і після завершення самих заходів. Людина могла не прийти на лекцію або тренування, але побачити відео, прочитати пояснення лікаря чи історію іншого мешканця та отримати мотивацію спробувати.
Саме тому медіа стало своєрідним продовженням офлайн-активностей.
Для нас це було принципово: локальне медіа може не лише повідомляти про проблеми громади, а й допомагати створювати середовище, у якому ці проблеми можна вирішувати.
Важливим результатом стала співпраця
Під час реалізації проєкту навколо теми фізичної активності сформувалася мережа людей та організацій, готових долучатися до подальших активностей.
До роботи були залучені медики, фізичні терапевти, психологи, тренери, громадські організації, спортивні ініціативи, молодіжні представники та місцевий бізнес.
Зокрема, «День ходьби» вдалося провести завдяки співпраці ГО «Спорт Івентс», «Здорової Води», «Ласунки», ТОВ «МЕХТЕХ-СЕРВІС», ГО «Бджола» та ГО «Простір Креативу».
Партнерство дозволило не лише організувати конкретні заходи, а й продемонструвало, що тема здорового способу життя може об’єднувати різні сектори громади.
Окремим прикладом стала благодійна складова «Дня ходьби». Під час заходу збирали кошти на будівництво сучасного дитячого майданчика у Жовтих Водах. Таким чином, одна громадська активність одночасно популяризувала фізичну активність, об’єднувала мешканців і підтримувала іншу локальну ініціативу.
Що ми зрозуміли під час реалізації проєкту
Найважливішим висновком для нас стало те, що проблема малорухливого способу життя не вирішується закликами на кшталт «більше рухайтеся».
Людині потрібно дати конкретну відповідь на цілу низку запитань: чи безпечно це для мене? З чого почати? Чи не буде мені соромно? Чи підійде це для мого віку? Що робити, якщо я давно не займався спортом? Чи обов’язково купувати абонемент у спортзал?
Саме тому найбільш ефективним виявилося поєднання експертної інформації, особистих історій та практичних активностей.
Ми також побачили, що важливо не створювати додаткового тиску на людей. Якщо говорити про спорт як про обов’язок або вимагати швидких результатів, це може лише посилити страх. Натомість доступний формат, підтримуюча атмосфера та можливість почати з простого завдання знижують бар’єр входу.
Окремий урок — важливість локальних історій. Коли людина бачить не абстрактного спортсмена, а сусідку, колегу чи знайому, яка теж боялася починати, але зробила перший крок, повідомлення стає значно переконливішим.
Наш ключовий висновок: локальне медіа може бути не лише джерелом інформації про здоров’я, а й посередником між експертами та мешканцями, який допомагає перетворити знання на конкретну дію.
Результати реалізації проєкту
У межах проєкту «Спорт для здорового життя» було проведено 4 публічні заходи, до яких загалом долучилися понад 200 мешканців Жовтих Вод різного віку. Учасниками стали люди, які вже займаються спортом, ті, хто лише планує розпочати фізичну активність, а також мешканці старшого віку, для яких особливо важливою є доступна та безпечна рухова активність.
Протягом реалізації проєкту учасники мали можливість отримати інформацію від медичних фахівців, фізичної терапевтки, психологині та тренерів, поставити запитання щодо безпечних навантажень і безпосередньо спробувати різні формати фізичної активності.
Зокрема, відбулися:
-
відкрите обговорення за участі медиків, тренерів, психологині, представників спортивної та громадської спільноти, під час якого визначили основні страхи та бар’єри мешканців;
-
освітній захід про безпечну фізичну активність і профілактику серцево-судинних захворювань, який відвідали близько 20 мешканців громади;
-
«День ходьби», який зібрав десятки мешканців різного віку та продемонстрував, що фізична активність може починатися зі звичайної прогулянки;
-
безкоштовне тренування «Розтяжка на все тіло», до якого долучилися близько 20 учасників, зокрема люди, для яких це був перший досвід такого заняття.
Таким чином, фактичне охоплення безпосередніми учасниками перевищило запланований показник у 120 осіб більш ніж на 65%.
Важливим результатом стало не лише залучення мешканців до окремих заходів, а й робота з причинами, через які люди уникають фізичної активності. Під час заходів учасники отримали практичні рекомендації щонайменше за 8 напрямами: користь ходьби, профілактика серцево-судинних захворювань, безпечний початок тренувань, контроль навантаження, мобільність і баланс, силові вправи, розтяжка та подолання психологічних бар’єрів.
За результатами заходів не менше 65% учасників, які взяли участь у вхідному та підсумковому опитуванні, продемонстрували підвищення рівня знань про безпечну фізичну активність щонайменше на 25%. Також серед учасників було зафіксовано зменшення страхів, пов’язаних із віком, станом здоров’я, недостатньою фізичною підготовкою та можливим осудом з боку інших людей.
Не менше 40% опитаних учасників після участі у проєкті зазначили готовність займатися фізичною активністю регулярно — щонайменше двічі на тиждень. Частина учасників після першого знайомства з доступними форматами активності долучилася до подальших тренувань, самостійної ходьби та інших фізичних практик.
Окремим показником результативності стала зміна ставлення до спорту. Учасники почали сприймати фізичну активність не як заняття виключно для фізично підготовлених людей, а як доступний інструмент підтримки здоров’я, який можна адаптувати до віку, фізичного стану та індивідуальних можливостей.
Інформаційна складова проєкту також дозволила значно розширити аудиторію. У межах проєкту було підготовлено та опубліковано 6 інформаційних і журналістських матеріалів, включно з текстовими публікаціями, відео та матеріалами про результати заходів. Загальне інформаційне охоплення проєкту склало понад 50 000 переглядів і контактів з аудиторією.
Проєкт також посилив співпрацю між різними представниками громади. До його реалізації долучилися медичні працівники, фізична терапевтка, психологиня, тренери, громадські організації, спортивні ініціативи, представники молодіжної спільноти та місцевого бізнесу. Загалом до реалізації окремих активностей було залучено не менше 8 партнерів та експертів.
Важливим результатом стало й те, що після проведених заходів були сформовані ідеї для продовження спортивно-просвітницької роботи в громаді. Серед них — проведення Дня ходьби, безкоштовних тренувань для новачків, антистресових занять, інформаційних зустрічей із лікарями та тренерами, а також створення активностей для мешканців віком 50+.
Загальні результати
Реалізація проєкту показала, що проблема малорухливого способу життя в громаді потребує не лише інформаційної кампанії, а й створення безпечного середовища, де люди можуть отримати достовірну інформацію та одразу спробувати фізичну активність на практиці.
Ключовим досягненням стало те, що понад 200 мешканців громади безпосередньо долучилися до активностей проєкту, отримали знання від фахівців та мали можливість зробити перший крок до більш активного способу життя. Проєкт допоміг поєднати медичну експертизу, практичні заняття, психологічну підтримку та журналістику, створивши модель, яку можна продовжувати й після завершення грантової підтримки.
«Матеріал підготовлено за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від Українського Медіа Фонду»
