Артеріальна гіпертензія, інфаркти, інсульти та ішемічна хвороба серця залишаються головними причинами смертності українців. За статистикою, саме серцево-судинні захворювання забирають близько 70% життів.
Чому так відбувається, хто перебуває у групі ризику, які симптоми не можна ігнорувати та чи можна займатися фізичною активністю після встановлення діагнозу — про це журналістам "Жовті Води City" розповів кардіолог Сергій Северин.
Сергій Северин - лікар-кардіологФото: Жовті Води City
Серцево-судинні захворювання залишаються головною причиною смертності
За словами лікаря, найчастіше пацієнтам сьогодні діагностують артеріальну гіпертензію, ішемічну хворобу серця, порушення мозкового кровообігу на тлі атеросклерозу, а також гострі стани — інфаркти та інсульти. До факторів, які значно підвищують ризик серцево-судинних ускладнень, також належить цукровий діабет.
«За загальною статистикою, близько 70% смертей в Україні пов'язані саме із серцево-судинними захворюваннями. Якщо говорити про гострі стани, то приблизно 60% становлять інсульти і близько 40% — інфаркти міокарда. Це дуже поширена проблема, яку не можна недооцінювати», — зазначає кардіолог Сергій Северин.
Фото: Жовті Води City
Хто найбільше ризикує захворіти
Лікар наголошує: існує кілька факторів ризику, на які люди можуть вплинути самостійно, але є й такі, що не залежать від способу життя.
«У першу чергу це паління. Не має значення, чи це звичайні сигарети, електронні сигарети чи інші нікотинові вироби — будь-який нікотин шкодить судинам. Також дуже важливим є спадковий фактор, який часто недооцінюють. До групи підвищеного ризику належать люди із зайвою вагою, малорухливим способом життя, сидячою роботою, порушенням толерантності до глюкози та цукровим діабетом», — пояснює лікар.
Фото: Жовті Води City
Саме тому навіть тим, хто почувається добре, варто регулярно перевіряти стан серцево-судинної системи.
Кардіолог рекомендує не чекати появи симптомів.
Після 40 років бажано щороку проходити базовий кардіологічний чек-ап, який включає:
- електрокардіограму (ЕКГ);
- УЗД серця;
- визначення рівня глюкози крові;
- ліпідограму;
- визначення ліпопротеїну(а) (цей аналіз зазвичай достатньо зробити один раз у житті).
Крім цього, сучасна кардіологія рекомендує оцінювати роботу серця саме під час фізичного навантаження.
«Кардіограма, яку людина робить у кабінеті лікаря, показує стан серця у спокої. Але багато порушень проявляються саме під час фізичної активності. Тому після 40 років рекомендовано проходити добове моніторування ЕКГ або спеціальні навантажувальні тести — велоергометрію чи тредміл-тест. Це допомагає своєчасно виявити приховані проблеми», — говорить Сергій Северин.
Не лише біль у серці: які симптоми не можна ігнорувати
Однією з найбільших помилок є очікування сильного болю в грудях.
Насправді перші ознаки можуть бути зовсім іншими.
«Найважливіший симптом — це погіршення переносимості фізичних навантажень. Якщо людині стало важче підніматися сходами, ходити, з'явилася задишка, слабкість або біль під час фізичної роботи — це вже привід звернутися до лікаря», — пояснює кардіолог.
Типовими для серцевих захворювань є стискаючий, тиснучий або пекучий біль за грудиною.
Проте лікар застерігає: далеко не завжди інфаркт проявляється саме так.
«Є атипові форми. Наприклад, людина може думати, що це проблеми зі шлунком або кишкова інфекція — з'являються нудота, блювання, біль у животі. Інколи біль віддає у нижню щелепу, ліву руку чи між лопатками, нагадуючи остеохондроз. Саме тому при будь-яких незрозумілих симптомах потрібно зробити електрокардіограму. Це може врятувати життя», — наголошує лікар.
Ще один важливий факт — приблизно кожен десятий пацієнт із серцево-судинним захворюванням взагалі не має жодних симптомів.
Саме тому профілактичні огляди є не менш важливими, ніж лікування.
Спорт чи фізкультура: у чому різниця
Сергій Северин звертає увагу, що поняття «спорт» і «фізична активність» не варто плутати.
«Для здоров'я корисний не професійний спорт, а фізкультура. Це дозовані кардіонавантаження, спеціальні вправи та регулярний рух без перевантаження організму. Саме це допомагає підтримувати здоров'я серця», — пояснює він.
Людям, які вже мають серцево-судинні захворювання, фізична активність також потрібна, але вона повинна бути безпечною.
«Не рекомендуються великі силові навантаження, підйом важких предметів, тривалий біг на великі дистанції, спринти та інтенсивні тренування. Найкращий варіант — лікувальна фізкультура, вправи з власною вагою та навантаження, які підбирає лікар після обстеження», — говорить кардіолог.
Найпоширеніші помилки пацієнтів
За словами лікаря, люди часто звертаються надто пізно.
Одна з причин — переконання, що якщо немає болю або високого тиску, то серце повністю здорове.
«Багато хто думає: якщо правильно харчується, не має шкідливих звичок і тиск нормальний, то проблем бути не може. Але це не так. Велику роль відіграє спадковість. Навіть людина, яка веде здоровий спосіб життя, може мати високий ризик через генетичні особливості. Саме тому потрібні профілактичні обстеження», — зазначає Сергій Северин.
Ще одна поширена проблема — самостійне припинення лікування.
«Пацієнти часто скасовують препарати, щойно почуваються краще. Це одна з найнебезпечніших помилок. Якщо лікування призначив лікар, його не можна припиняти самостійно», — підкреслює кардіолог.
Фото: Жовті Води City
Три прості правила здорового серця
На завершення лікар сформулював три головні рекомендації, які допомагають значно знизити ризик серцево-судинних захворювань.
«Не паліть. Не зловживайте сіллю. І рухайтеся щодня. Але рух має бути дозованим, без перевантажень. Регулярна фізична активність, контроль ваги та профілактичні огляди — це найкраща інвестиція у здоров'я серця», — підсумував Сергій Северин.
«Матеріал підготовлено за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від Українського Медіа Фонду».
Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
