4 червня Жовті Води проведуть в останню путь двох своїх земляків, які стали на захист України, – Романа Текучова та Андрія Скрипника.
Хто повідомляє: Інформаційний портал Жовтоводської міської ради
У чому суть
Роман Текучов народився 2 липня 1980 року у Жовтих Водах. Навчався у НВК «Дивосвіт», фах оператора верстатів із програмним керуванням здобув у ВПУ-70.
Свій трудовий шлях розпочав на Фабриці штучного хутра. Близько 14 років працював слюсарем-ремонтником 6-го розряду на дільниці з ремонту та обслуговування технологічного устаткування сірчанокислотного цеху ГМЗ ДП «СхідГЗК».
Колеги-комбінатівці згадують: «За роки роботи Роман добре зарекомендував себе у нашому колективі – і як відповідальний працівник, і як доброзичливий товариш. Йому довіряли складну роботу, яку він завжди добре виконував, адже мав високу кваліфікацію. Був готовий прийти на допомогу у будь-яких питаннях, умів вислухати, дати пораду, підтримати. Багато уваги приділяв своїм дітям, дуже їх любив».
Після звільнення зі СхідГЗК працював у Кам’янському. У серпні 2024 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Служив водієм-стрільцем у підрозділі Державної спеціальної служби транспорту, виконував бойові завдання на Харківському та Запорізькому напрямках.
За час служби зарекомендував себе як відповідальний, вмотивований воїн, який постійно вдосконалював свої навички та користувався заслуженою повагою побратимів. За сумлінне виконання військового обов’язку неодноразово був відзначений грамотами, подяками та медалями.
1 червня 2026 року серце захисника зупинилося. Це сталося під час відпустки, коли він перебував удома, поруч із рідними.
Близькі згадують Романа як надзвичайно добру, життєрадісну та компанійську людину. Він був душею будь-якої компанії, любив тварин і риболовлю, займався спортом, захоплювався тенісом та дбав про свою фізичну форму. Його обожнювали сусідські діти, адже він завжди знаходив час пограти з ними у футбол. Попри всі труднощі військової служби, оберігав рідних від зайвих переживань, регулярно телефонував додому і майже не розповідав про війну.
У Романа залишилися мама Людмила Олексіївна, доньки Карина, Марія та Поліна, тітка Олена.
Фото: Інформаційний портал Жовтоводської міської ради
Андрій Скрипник народився 1 липня 1986 року у Жовтих Водах. Навчався у колишній СШ № 5, професію здобув у Вільногірському технікумі.
Працював у різних сферах — від виробництва до торгівлі. Був працьовитою людиною, не боявся роботи та завжди відповідально ставився до своїх обов’язків.
На захист України став у липні 2024 року. Проходив службу стрільцем у складі 54-ї окремої механізованої бригади на Донецькому напрямку. Мав статус учасника бойових дій, був поранений.
Після виконання бойового завдання 21 квітня цього року Андрій вважався безвісти зниклим. Згодом стало відомо, що того ж дня він загинув внаслідок ворожого удару по позиції у Слов’янську від отриманої вибухової травми та численних осколкових поранень.
За спогадами рідних, Андрій був доброю та веселою людиною, любив жартувати, не тримав ні на кого зла, завжди підтримував і допомагав близьким. Він захоплювався історією, багато читав, цікавився старовинними речами, грав у шахи та займався велоспортом. Особливу любов мав до велосипеда: ще з дитинства мріяв про сучасний двоколісний транспорт, довго збирав кошти на його придбання, ретельно обирав, а згодом із задоволенням вирушав у невеликі подорожі.
У захисника залишилися дядько Іван Васильович, тітка Марія Василівна та двоюрідна сестра Віта Вікторівна.
Прощання з Романом Текучовим та Андрієм Скрипником відбудеться 4 червня о 09:00 біля пам’ятника славетним козакам.
Жовтоводська громада висловлює щирі співчуття рідним, близьким, друзям і побратимам наших захисників.
Світла пам’ять Роману та Андрію. Вічна слава і шана мужнім землякам, які віддали своє життя за Україну.
Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
