Перебування в стаціонарі лікарні — це завжди виклик. Для багатьох це асоціюється з білими стінами, специфічним запахом антисептиків, нескінченними чергами та тривожним очікуванням результатів аналізів. Традиційно вважається, що головне завдання медичного закладу — це суто фізіологічне лікування: крапельниці, таблетки, операції. Проте сучасна медицина та психологія в один голос стверджують: одужання починається в голові. Внутрішній ресурс, емоційна стабільність та відчуття підтримки з боку громади є тими невидимими ліками, які здатні пришвидшити одужання навіть у найскладніших випадках.
Редакція Жовті Води.City виявила, що в нашій громаді існував запит на створення умов для емоційного розвантаження пацієнтів. Лікарня була повністю відкритою до співпраці та нових ініціатив, розуміючи важливість психологічного комфорту для одужання. Водночас мешканці міста висловлювали готовність допомагати, волонтери пропонували креативні ідеї, а місцевий бізнес — необхідні ресурси.
Ми зрозуміли, що для успішного результату бракувало лише координації цих зусиль. Наше медіа взяло на себе роль об’єднуючої платформи, що стала «містком» між медичним закладом, громадою та меценатами. Завдяки такому партнерству нам вдалося перетворити ідеї на дієвий механізм соціальних змін, де кожен учасник відіграв свою важливу роль.
Діагностика та експертна рамка: чому «мистецтво як терапія» — це необхідність
19 березня ми ініціювали велике офлайн-обговорення, організоване спільно з ГО «ВоланЦентр». Це був круглий стіл, який зібрав за одним столом тих, хто зазвичай рідко перетинається у такому форматі: практикуючих медиків, адміністрацію лікарні, громадських активістів та професійних психологів. Головною метою було зрозуміти: як саме ми можемо гуманізувати лікарняний простір, не заважаючи при цьому медичному процесу.
Під час дискусії психологиня Юлія Федотова окреслила критичну важливість ініціативи. У часи війни кожен мешканець громади живе в умовах накопиченого стресу. Коли людина потрапляє в лікарню, її звичні механізми захисту слабшають. Вона опиняється в стані невизначеності: скільки триватиме лікування? Чи буде воно ефективним?
«Психологічно-емоційне розвантаження — це не розвага. Книги, мистецтво, живе спілкування — це інструменти, які допомагають пацієнту переключити увагу з болю та страху на творення. Це повертає людині відчуття контролю над власним життям», — наголосила Юлія Федотова.
Ця зустріч стала нашою аналітичною рамкою. Ми зрозуміли, що маємо діяти системно, залучаючи експертів національного рівня. В результаті реалізації проєкту ми вирішили організувати масштабне онлайн-обговорення, куди запросили справжніх лідерів у сфері немедичної реабілітації. До нас долучилися:
-
Валентина Гребенюк — вихователька лікарні «Охматдит», яка поділилася унікальним досвідом роботи з дітьми у складних станах;
-
Ольга Степашко — координаторка мистецького проєкту студії ARTOS в «Охматдиті» та Київській обласній клінічній лікарні;
-
Ольга Сєрих — голова ГС «Всеукраїнська асоціація лікарняних клоунів» та керівниця ГО «Сміхоноси».
Під час цієї зустрічі наші медики та волонтери змогли поставити фахівцям прямі запитання, знайти відповіді на етичні дилеми та, найголовніше, уникнути типових помилок, які могли б виникнути на старті. Цей обмін досвідом дав нам впевненість, що ми рухаємося у правильному напрямку.
Ми усвідомлювали, що разова акція не змінить систему. Тому редакція взяла на себе роль менеджера соціальних комунікацій. Ми вийшли за рамки звичного збору інформації та почали вибудовувати офіційні партнерства.
Важливим етапом стало підписання меморандуму про співпрацю з міською лікарнею. Це дозволило нам діяти легітимно та узгоджено з медичним персоналом. Нас підтримала ГО «Бджола», з якою також було укладено меморандум про партнерство, що значно посилило організаційні можливості проєкту.
Збір книжкового фонду для полиць у лікарні став справжнім тестом для громади на згуртованість. Ми задіяли всі наші медійні ресурси — від сайту до TikTok. Результат перевершив очікування. До ініціативи долучилися:
-
Книжкові клуби «Книгоголіки» та «Booklovers Club», які передали сучасну та якісну літературу, залучили ще більше читацької аудиторії та поширювали інформацію про збір.
-
Локальна кав’ярня «Веранда», яка стала офіційною точкою збору книг, перетворивши звичайний похід за кавою на акт благодійності.
Замість однієї запланованої полиці, завдяки такій активності, ми облаштували чотири повноцінні простори для дозвілля у різних відділеннях лікарні.
Терапевтичні зустрічі
15 квітня дитяча амбулаторія Жовтих Вод змінила свій звичний ритм. Стерильний простір перетворився на яскраву творчу лабораторію. Ми організували майстер-клас у техніці Fluid Art (рідкий живопис) для дітей 5–7 років та їхніх мам. До процесу долучилися і самі медики.
У цій техніці немає «правильно» чи «неправильно». Фарби змішуються довільно, створюючи неповторні космічні візерунки. Діти експериментували, сміялися, вигадували назви своїм шедеврам. Це був не просто урок малювання — це була терапія присутністю. Мами відзначали, що вперше за довгий час змогли відволіктися від думок про діагнози та просто насолодитися часом зі своїми дітьми.
17 квітня ми провели ще один знаковий захід, цього разу — для вагітних жінок, які перебувають під наглядом лікарів. Очікування дитини — це час надії, але під час війни він супроводжується особливою вразливістю та тривогою за майбутнє.
Під час арт-зустрічі психологиня Юлія Федотова провела глибоку розмову про емоційну гігієну. Вона розповідала про те, як розпізнавати свої емоції, як давати їм вихід і, найголовніше, як зробити так, щоб страх чи тривога не шкодили ні мамі, ні малюку. Творча частина зустрічі допомогла закріпити ці знання на практиці — через колір та форму жінки виражали свій стан, знаходячи внутрішній спокій.
Окремою окрасою проєкту стала ініціатива місцевої фотографки Ольги Будай. Вона робила професійні світли під час терапії. Ці знімки стали для майбутніх мам нагадуванням про те, що навіть у складні часи життя триває, воно прекрасне і варте того, щоб його фіксувати.
Ми планували лише дві зустрічі, але запит був настільки великим, що ми провели цілих п’ять! Окремим особливим заходом стала арт-зустріч для наших медиків, які також потребують підтримки та перезавантаження.
Роль медіа: як слово стає дією
Кожну дію редакція вбудовувала в інформаційну стратегію. Ми не просто писали «звіти». Ми створювали історії. Ми пояснювали логіку кожного кроку: навіщо потрібні ці полиці? Чому Fluid Art — це ефективно? Хто ті люди, що стоять за допомогою?
Ми підготували серію журналістських матеріалів. Наша мета була масштабною — змінити ставлення мешканців Жовтих Вод до лікарні. Ми хотіли, щоб громада сприймала лікарню не як ізольований острів, а як частину міського організму, що потребує уваги та тепла кожного з нас.
Результати інформаційної кампанії вражають:
-
Охоплення: Понад 150 000 контактів з аудиторією на всіх платформах.
-
Залученість: Кількість реакцій та поширень у соцмережах була вдвічі вищою за середні показники редакції.
-
Зворотний зв’язок: Люди писали нам у приватні повідомлення, пропонуючи нові книги, ідеї для майстер-класів та власну волонтерську допомогу.
-
Отримали подяки в усній формі від звідувачки жіночої консультації Юлії Лободенко та 5 пацієнтів міської лікарні.
Підсумок: результати, що залишаються
За час реалізації проєкту «Реабілітація мистецтвом пацієнтів Жовтоводської міської лікарні» редакція Жовті Води.City фактично переформатувала свою роль у громаді. Ми довели, що сучасне локальне медіа — це не лише про літери на екрані, а про реальний вплив на якість життя людей.
Що ми маємо в сухому залишку?
-
Інфраструктура: буде організовано 4 книжкові локації у лікарні
-
Діюча мережа партнерів: Меморандуми з лікарнею, ГО «Бджола» та ГО «ВоланЦентр» заклали фундамент для майбутніх ініціатив.
-
Команда волонтерів: Сформовано ядро активних мешканців та фахівців (психологів, фотографів, митців), які вже мають розписаний графік заходів на найближчі три місяці.
-
Зміна культури: Ми бачимо, як змінюється тональність обговорень у міських групах. Замість скепсису та скарг на «погані умови», люди обговорюють, як зробити перебування пацієнтів у закладах зручнішим та світлішим.
Для нас, як для редакції, головним результатом є довіра. Довіра пацієнтів, які бачать у нас захисників своїх інтересів. Довіра медиків, які побачили в журналістах не критиків, а союзників. Довіра бізнесу, який побачив прозорий та ефективний спосіб реалізації своєї соціальної відповідальності.
Найцінніше в цьому проєкті — це відчуття спільноти. Ми показали, що навіть невелика редакція у Жовтих Водах може стати епіцентром змін, якщо вона готова вийти за межі офісу та почати діяти разом зі своїми читачами. Ми не просто публікуємо Новини Жовті Води — ми допомагаємо громаді зцілюватися через спільну дію, творчість та турботу. І це лише початок великого шляху до гуманного та відкритого міста.
