Журналісти Жовті Води.City досліджують, як мистецтво допомагає підтримувати пацієнтів під час лікування — від книжок і творчих занять до нестандартних терапевтичних практик. Один із таких прикладів працює у Дніпрі: проєкт «Лікар Клоун», де сміх стає інструментом емоційної підтримки дітей у лікарнях.
У чому проблема
Для дітей лікарня — це не лише про лікування. Це про страх перед процедурами, біль, відірваність від звичного життя і постійний стрес. Особливо в умовах війни, коли психологічне навантаження і так перевищує норму.
«Це не просто ідея — це потреба», — наголошує психологиня Юлія Федотова.
«Під час війни ми всі живемо в умовах постійного стресу. Він довготривалий, накопичений, і кожному зараз важко. А якщо людина ще й хворіє, перебуває в лікарні — цей стрес посилюється в рази».
За її словами, пацієнти часто не знають, скільки триватиме лікування, змушені проходити болісні процедури і перебувають у стані невизначеності.
«Таке психологічно-емоційне розвантаження буде завжди корисним і ефективним. Книги, мистецтво — це те, що відволікає і підтримує».
Яке рішення пропонують
Проєкт «Лікар Клоун» працює з дітьми у лікарнях через сміхотерапію — метод, який допомагає зменшити стрес, переключити увагу і підтримати емоційний стан.
Лікарняні клоуни у Дніпрі
Лікарняні клоуни — це спеціально підготовлені волонтери, які приходять до дітей не як лікарі, а як партнери по грі. Вони взаємодіють із маленькими пацієнтами, жартують, імпровізують і допомагають хоча б на деякий час забути про лікарняну реальність.
Їхня робота має кілька важливих напрямів:
- зниження тривоги та страху перед медичними процедурами
- відволікання під час болісних маніпуляцій
- підтримка дітей перед операціями та після наркозу
- підвищення настрою і загального життєвого тонусу
Сміх сприяє виробленню ендорфінів — гормонів, що допомагають організму боротися зі стресом і підтримують імунну систему.
Як це працює в Україні
Лікарняна клоунада з’явилася у світі ще у 1986 році в США, а сьогодні це окрема професія, яка існує у багатьох країнах — від Канади до Ізраїлю.
В Україні цей напрям почав розвиватися у Дніпрі завдяки Яну Томаш Рогала. У 2006 році він привіз цю практику, а вже з 2007 року почав регулярно відвідувати дитячі лікарні. У 2012 році відкрив Школу лікарняних клоунів, де волонтерів безкоштовно навчають основам цієї роботи.
Журналістам Жовті Води.City вдалося поспілкуватися з клоуном Ліхтариком — саме під цим образом працює Ян. Поза виступом він виглядає інакше: червоний бутафорський ніс знятий і висить на шиї, мов намисто — знак короткої перерви.
— До початку повномасштабного вторгнення я — лікарняний клоун. Я засновник лікарняної клоунади у Дніпрі і, фактично, в Україні, — розповідає він.
Ян приїхав до України з Польща понад 20 років тому разом із родиною. Тут народилася його сьома дитина, і саме тут він почав розвивати сміхотерапію.
— У Дніпрі є школа. Понад сто людей уже пройшли навчання, — каже він.
Втім, після 24 лютого 2022 року його діяльність змінилася. Протягом перших трьох місяців повномасштабної війни Ян Томаш Рогала займався евакуацією людей із територій під постійними обстрілами.
— Я неодноразово був у Херсон. Спочатку ми рятували людей на човнах під час підкриву Каховської ГЕС, а після того, як вода відійшла , допомагали відмивати будинки, — згадує чоловік.
Сьогодні він продовжує допомагати — працює у прихистках для переселенців, приїжджає з родиною на гуманітарні місії, зокрема до Жовті Води. Тут вони розвантажують допомогу, підтримують людей і, як і раніше, намагаються повернути їм бодай трохи легкості.
Попри війну, Ян не відмовляється від своєї головної місії. Він переконаний: поряд із медичною чи гуманітарною допомогою людям не менш потрібна емоційна підтримка.
Тож навіть зараз він бере із собою капелюх, червоний ніс і картату сумку — бо сміх, каже, теж лікує.
Окрім дітей у лікарнях, ініціатива працює і з іншими вразливими групами:
- дітьми у складних життєвих обставинах
- дітьми-сиротами
- людьми з інвалідністю
- літніми людьми в інтернатах
Чому це важливо
Проєкт «Лікар Клоун» — приклад того, як нестандартні підходи можуть вирішувати складні соціальні проблеми. Він не замінює медицину, але підсилює її, працюючи з тим, що часто залишається поза увагою — емоційним станом пацієнтів.
Іноді саме сміх стає тим ресурсом, який допомагає не лише пережити складний період, а й швидше повернутися до життя.
