Сортування відходів у Жовтих Водах — тема, яка роками викликає більше запитань, ніж відповідей. Чому в місті досі немає окремих контейнерів? Куди здавати пластик, скло чи папір тим, хто вже готовий сортувати? І коли система запрацює не «точково», а для всієї громади?
Ці питання обговорили під час круглого столу в межах проєкту «ЕкоПросвіта: впорядковуємо відходи разом», але головне — учасники пояснили, що реально відбувається зараз і чого чекати далі.
До розмови долучилися представники навчальних закладів міста — ліцеїв №8, №10, №12, «Перспектива», ліцею імені Лесі Українки, вчителі та учні, представники ГО «Простір креативу», Молодіжної ради, еколог КП «Чисте місто», а також засновник підприємства «ЕкоСвіт» Дмитро Понурко.
Фото: Жовті Води City
Чому контейнери не можна встановити просто зараз
Еколог КП «Чисте місто» Філімоненко Анна пояснила, що впровадження сортування відходів у громадах регулюється новим законодавством.
«В 2022 року в Україні набув чинності новий Закон «Про управління відходами», який ґрунтується на положеннях директив Європейського Союзу. Основною метою Закону є запобігання утворенню та зменшенню обсягів утворення відходів. Він визначає напрямок розвитку системи управління відходами в Україні, у тому числі у системі сортування — як на підприємствах, так і в громадах. Йдеться про підготовку відходів до повторного використання або рециклінгу, відновлення, та поводження з відходами що непридатні до подальшого використання та підлягають видаленню (утилізації) — наприклад на сміттєспалювальних заводах або полігонах.»
За словами еколога, після ухвалення закону було розроблено Національний план управління відходами, а згодом — регіональні плани.
«У Дніпропетровській області регіональний план уже розроблений і наразі перебуває на стадії затвердження. Він обговорювався з представниками всіх громад області. Зазначу, що Жовті Води належать до Кам’янського кластеру».
Кластер – це об’єднання територіальних громад спільною системою управління побутовими відходами, що має взаємоузгоджену інфраструктуру управління відходами та обслуговується одним регіональним полігоном для захоронення.
«В одному кластері формується центральний полігон. Передбачається будівництво перевантажувальних станцій, сортувальних ліній, заводів — з переробки, утилізації, окремі майданчики для компостування. Регіональний план розробляється з перспективою на 10 років для реалізації поставлених цілей та завдань».
Наступний етап після затвердження регіонального плану — розробка місцевого плану управління відходами, яка триватиме близько року.
«У місцевому плані управління відходами має бути прописано підхід та організація роздільного збору відходів: чи це будуть додаткові контейнери на існуючих майданчиках, чи окремі пункти роздільного збору побутових відходів з необхідною кількістю контейнерів. Передусім необхідно впровадження сортування таких відходів, як пластик, папір, скло, метал а також небезпечних відходів у складі побутових. Видів сортування значно більше, але починати потрібно з основ».
А що робити тим, хто вже сортує?
Поки система лише формується, у Жовтих Водах уже є можливість здавати відсортовані відходи. Про це розповів Дмитро Понурко, засновник підприємства «ЕкоСвіт». Його пункт прийому вторсировини працює за адресою: вул. Заводська, 17/б.
«Основна ідея нашого підприємства — підтримати тих, хто вже готовий долучатися. Хто сортував ще до появи нас. Ми даємо їм можливість, ресурси, щоб цей процес вони впроваджували у себе в діяльності».
Фото: Жовті Води City
Втім, проблем у сфері сортування поки що більше, ніж рішень.
«Ми зрозуміли головне: дуже низька культура і люди часто просто не знають, як сортувати. Це не питання, куди вивозити — люди елементарно не відрізняють відходи».
За словами Дмитра, для багатьох сортування обмежується уявленням «папір — пластик», а далі — повна плутанина. Саме тому зараз ключове завдання — просвіта, а не лише інфраструктура.
Чому школа може навчити місто сортувати
Поки система сортування відходів у громаді лише формується на рівні документів і планів, у всіх навчальних закладах Жовтих Вод цю культуру вже впроваджують на практиці. У ліцеях міста проводять тематичні уроки й заняття, присвячені відповідальному поводженню з відходами та принципам сталого розвитку.
Педагоги навчають дітей розрізняти основні види відходів, пояснюють, які матеріали підлягають переробці, а які — ні, та чому це важливо для довкілля. Окрему увагу приділяють пластику, паперу, склу й небезпечним відходам побутового походження, зокрема батарейкам.
У частині навчальних закладів уже встановлені спеціальні баки для збору пластикових виробів, а також організовано регулярний збір макулатури. Зібраний папір передають на подальшу переробку.
За словами освітян, діти активно долучаються до таких ініціатив, приносять відходи з дому та часто стають провідниками екологічних знань для своїх родин. Саме через освіту та щоденну практику формується звичка сортувати сміття, яка з часом може стати нормою для всієї громади.
Про роль освіти у формуванні культури поводження з відходами розповіла педагог ліцею «Перспектива» Жиленко Олена Василівна.
«Наш ліцей “Перспектива” працює за напрямом сталого розвитку з 2012 року, і сортування сміття є одним із ключових його показників. Ми брали участь і в міських, і в обласних заходах, і сьогодні діти вже свідомо ставляться до сортування відходів. Курс складався з кількох тем, і найбільша з них — саме сортування сміття. Ми починали з базового: пояснювали дітям, який папір можна сортувати, а які обгортки, просочені речовинами, для цього не підходять. Те саме стосувалося пластику — не весь він придатний до переробки».
У ліцеї встановлений контейнер для пластикових виробів, окремо збирають кришечки та передають їх на виготовлення протезів.
«Ми також сортуємо небезпечні відходи — батарейки. Проблема полягає в тому, що не завжди вдається знайти тих, хто може вивезти їх вчасно, і вони накопичуються. Макулатуру ми збираємо регулярно протягом року. Особливо наприкінці року запитую дітей: “Від чого ви хочете позбутися?”. Це працює».
«Ми сортуємо в класах, а потім зносимо разом. Збираємо макулатуру, пластик — настільки, наскільки дозволяють можливості. Головне — рухатися далі, навіть якщо шлях буде довгим», - додала вчитель ліцею 12 Зотікова Наталія.
З чого починати: не лише з контейнерів, а з відповідальності
Обговорення показало: питання відходів у Жовтих Водах — це не тільки сортування, а й загальний стан благоустрою міста, культура поводження з територіями та проблема несанкціонованих сміттєзвалищ. Навіть за відсутності повноцінної системи роздільного збору громада вже стикається з наслідками безвідповідального ставлення — стихійними купами сміття.
Учасники зустрічі наголошували: контейнери самі по собі не розв’яжуть проблему. Без розуміння, чому сміття не можна викидати «де зручно», без контролю та спільної відповідальності навіть нові майданчики швидко перетворюються на хаотичні звалища. Тому питання благоустрою тісно пов’язане з просвітою — від елементарних правил користування контейнерними майданчиками до усвідомлення шкоди, якої завдають несанкціоновані сміттєзвалища довкіллю та здоров’ю людей.
Важливу роль у цьому процесі вже відіграють навчальні заклади. У школах і ліцеях міста дітей навчають не лише сортувати відходи, а й дбайливо ставитися до простору навколо: не смітити, повідомляти про стихійні звалища, брати участь у прибираннях та екологічних акціях. Збір макулатури, пластику, батарейок і тематичні уроки формують у дітей розуміння, що чистота міста — це спільна справа.
За словами учасників обговорення, саме з таких щоденних кроків починаються системні зміни. Освіта, залучення громади та відповідальне ставлення до благоустрою створюють основу, без якої неможливо впровадити ані місцевий план управління відходами, ані ефективну систему сортування. І якщо ці звички закріпляться сьогодні, завтра місто буде готове не лише до нових контейнерів, а й до реального зменшення сміття та зникнення стихійних звалищ.
Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
