У боях за свободу України загинув наш земляк, воїн Державної прикордонної служби Віктор Пономаренко з позивним «Козак».
Хто повідомляє: Інформаційний портал Жовтоводської міської ради
У чому суть
Віктор народився 9 квітня 1979 року у Жовтих Водах, навчався у середній школі № 6. Професію монтажника внутрішніх систем та обладнання здобув у Криворізькому ПТУ № 28. Ще зовсім молодим створив сім’ю.
Працював у сфері будівництва в різних містах України — Дніпрі, Петровому, Черкасах, Кривому Розі, Корсунь-Шевченківському, а також за кордоном. Згодом повернувся до рідного міста, де займався приватними ремонтами. Замовники називали його майстром із «золотими руками» — порядним, відповідальним, чесним і добросовісним. Також деякий час працював водієм у місцевому таксі.
Фото: Інформаційний портал Жовтоводської міської ради
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Віктор одразу прийшов до військкомату, прагнучи стати до лав Збройних Сил України. Через стан здоров’я йому тоді не вдалося цього зробити. Пройшовши лікування, 9 травня 2024 року, він таки став на захист своєї держави. Служив техніком-водієм прикордонної застави Державної прикордонної служби України, виконував бойові завдання на Донецькому та Харківському напрямках. Пройшов навчання за двома військовими спеціальностями, мав статус учасника бойових дій.
За особисту мужність і самовідданість був нагороджений нагрудним знаком «За мужність в охороні державного кордону» та медаллю «Ветеран війни».
17 жовтня 2025 року, поблизу населеного пункту Ківшарівка Харківської області, Віктор Пономаренко загинув під час виконання бойового завдання. У його автомобіль влучив ворожий дрон, коли він поспішав на допомогу побратимам. Не встиг утекти від небезпеки — рука так і залишилася на коробці передач.
«Водій – це не просто посада, це людина, в руках якої життя людей та поранених. І у Вікторі я вперше побачив людину, яка всім серцем та душею любила та досконало знала свою справу. Він був справжнім професіоналом, в якого на першому місці стояло вивезти людей живими з будь-якої точки. Йому не потрібно було казати, що і як робити — він діяв сам, швидко приймав рішення, не боявся відповідальності. Віктор – це людина і військовослужбовець із великої літери. Він – Герой нашого підрозділу, і ми ніколи не забудемо його», — сказав командир полеглого воїна.
Для рідних, друзів і всіх, хто його знав, Віктор назавжди залишиться добрим, чуйним, усміхненим чоловіком, який умів усе — збудувати будинок, полагодити автомобіль, допомогти людям. Він любив тварин і риболовлю. Був люблячим чоловіком і дбайливим татом, який жив заради своєї сім’ї та доньок.
У захисника залишилися дружина Оксана та дві доньки — Ірина і Поліна.
Прощання з Віктором Пономаренком відбудеться 25 жовтня о 12:00 біля пам’ятника славетним козакам.
Світла пам’ять і вічна слава Герою! Щирі співчуття родині та близьким.
Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
