У Жовтих Водах є місце, де шанс на життя отримують не лише коти та собаки, а й дикі тварини. Зоозахисниці Тетяна Міросенко та Світлана Герасименко разом із клінікою «Єнот» виходжують білок після ДТП, рятують їжаків, лікують птахів і навіть допомагають козулям.
Біля восьмої школи жінка знайшла маленьке білченя. Воно лежало просто в листі, розкльоване птахами та з кількома травмами. Малюку було всього два тижні, він був ще сліпим. Завдяки операції та догляду волонтерів зараз білочка одужує і вже відкрила очі.
Це лише одна з десятків історій, які щодня відбуваються у Жовтих Водах. У клініці «Єнот» під опікою Тетяни Міросенко та Світлани Герасименко рятують диких звірів: білок, їжаків, птахів, черепах і навіть козуль, що потрапили під автівки.
«Я не люблю слово “волонтерство”. Я рятую тварин усе життя — мабуть, цього потребує моя душа», — каже Тетяна. Вона не лише голова громадської організації, а й активна рятівниця: відловлює, лікує, перевозить та вигодовує тварин.
Нині під опікою організації понад 100 собак і кілька десятків котів. Частина з них перебуває на домашніх перетримках, інші — у стаціонарі клініки. Деяких тварин вдається прилаштувати у добрі родини, але більшість ще потребує допомоги.
«Моє волонтерство загалом починалось із тваринок. Рух починався в місті Жовті Води, перші наші перетримки. Одного разу мені зателефонували о 8:45 ранку і сказали: “Вийди на вулицю, буде подарунок”. І там була маленька білочка з розбитим носиком, ушкодженою лапкою й зламаним зубом. Я не змогла відмовитись. Хоча з білками я була “на ви”, але Таня все підказала, ветеринари допомогли. Тепер ця білочка вже місяць із половиною мешкає в мене», - розповідає Світлана Герасименко.
Окрім звичних котів і собак, сюди приносять і диких тварин. Так, молоде подружжя врятувало травмованого їжачка, якого потім виходжували волонтери. Бували й випадки з козулями, які потрапляли під машини. На жаль, не завжди їх вдавалося врятувати, але були й щасливі історії.
Щомісяця завдяки клініці та волонтерам нові господарі знаходять щонайменше 8 врятованих тварин. А в соцмережах рятівниці діляться відео й історіями своїх підопічних, надихаючи інших допомагати.
«Ми вкладаємо у тварин серце, душу й кожен день свого життя. Це важка праця, але найбільше щастя — коли врятована тварина знаходить справжню родину», — підкреслює Тетяна.
Волонтерки зізнаються: завжди потрібні корми, клітки, миючі засоби. Допомогти можна фінансово чи кормами для тварин — адже врятованих стає дедалі більше.
Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
