Підписання міждержавних документів рідко викликає стільки розмов серед звичайних українців, як це сталося з новою українсько-американською угодою щодо стратегічних корисних копалин. Хтось бачить у ній історичну можливість для розвитку промисловості та економіки. Інші — потенційну небезпеку для довкілля та здоров'я людей.
Особливу увагу ця тема викликає серед жителів Дніпропетровської та сусідньої Кіровоградської областей — регіонів із потужною історією видобутку корисних копалин, але водночас і з серйозними екологічними проблемами.
Що саме передбачає угода? Чому ці території можуть опинитися в центрі уваги інвесторів? Та що про це думають самі мешканці, фахівці й екологи?
Журналісти Жовті Води.City зібрали всі думки та проаналізували ситуацію.
Ресурси майбутнього: чому стратегічні копалини — це більше, ніж просто метал
Корисні копалини, які відіграють ключову роль у забезпеченні обороноздатності, енергетичної безпеки та економічного розвитку, у світі називають стратегічними. Це, зокрема, літій, кобальт, графіт, нікель, рідкоземельні метали, титанові й уранові руди.
В останні роки глобальний попит на ці ресурси стрімко зріс. Зокрема, через розвиток "зеленої" енергетики, електромобілів, військових технологій.
30 квітня у Вашингтоні Україна та США уклали домовленість, яка вже отримала неофіційну назву «мінеральна угода». Йдеться про створення спільного інвестиційного фонду, що фінансуватиме відновлення української економіки за рахунок прибутків від видобутку корисних копалин, а також внесків американської сторони. У майбутньому фонд може приносити дивіденди як Україні, так і США.
Підписи під угодою поставили віцепрем’єрка — міністерка економіки України Юлія Свириденко та міністр фінансів США Скотт Бессент.
Міністр фінансів США Скотт Бессент та міністерка економіки України Юлія Свириденко Фото: Facebook / Юлія Свириденко
Оприлюднений на сайті Кабміну документ містить 12 сторінок із детальним описом умов співпраці. Ключовим елементом є запуск Американсько-українського фонду відбудови. Він наповнюватиметься за рахунок ренти від нових ліцензій на видобуток копалин. Список корисних копалин включає 57 позицій — від нафти й газу до рідкісноземельних металів, літію та титану.
За даними Forbes Україна станом на 2023 рік, вартість основних корисних копалин на території Дніпропетровщини оцінили у 3,5 трлн доларів (без урахування ресурсів, які мають велике розповсюдження, як-от пісок). А на території Кіровоградської області вартість основних корисних копалин становила 270 млрд доларів.
Вартість корисних копалин у регіонах УкраїниФото: Forbes Україна
При цьому понад 70% загальної суми припадають лише на три області – Донецьку, Дніпропетровську та Луганську. В загальній вартості корисних копалин 62% забезпечує кам’яне вугілля, 14% – залізна руда, кожен з інших активів – менше 5%. Загальний обсяг мінеральних ресурсів України – 111 млрд тонн.
Географія покладів критичної сировиниФото: news.blog
Народний депутат України Дмитро Чорний вважає, що угода між Україною та США щодо співпраці у сфері видобутку корисних копалин — це «виклик часу» і необхідний крок для майбутнього країни. За його словами, вона дозволяє Україні не просто мати стратегічного партнера в особі Сполучених Штатів, а й поступово перетворити ці відносини на справжнє союзництво.
"Ми бачимо, що у часи Великої війни нам дуже не вистачає потужної допомоги з боку Штатів. І для того, щоб вона була, ми маємо стати реальними союзниками — довести, що ми гідні".
Угода передбачає створення інвестиційного фонду для розробки нових родовищ. Це не стосується вже діючих шахт, а лише майбутніх — після проведення геологорозвідки.
Дмитро Чорний - народний депутат України Фото: Жовті Води.City
"Ця угода — рамкова. Вона стосується лише нових ліцензій на видобуток мінералів і нових родовищ. Україна інвестує 50% з держбюджету в цей фонд, Сполучені Штати — або грошима, або засобами ППО, або безпосередньо інвестиціями. Вона не принесе результатів сьогодні чи завтра. Можливо, йдеться навіть про десятирічну перспективу".
Депутат підкреслює, що незважаючи на секретність багатьох геологічних даних у минулому, процес запущено. Роботи точно будуть — хоч і не так швидко, як хотілося б.
"До недавнього часу уся інформація про запаси корисних копалин була засекречена. Тому сьогодні ніхто не скаже, де і що саме буде будуватися. Але можна сказати з упевненістю: ці роботи точно будуть. Україна залишає за собою повний контроль над надрами — саме наша країна вирішуватиме, де саме відбуватиметься розробка".
Окремо нардеп відповів на питання, які турбують багатьох жителів регіонів — чи є ризик, що підприємства лише вивезуть ресурси і зникнуть, залишивши по собі екологічні руйнування. За словами Чорного, нові підприємства повинні будуватися за сучасними стандартами, а всі процеси — погоджуватись із громадами.
"Коли люди переживають, чи буде це екологічно безпечно і чи Україна отримає щось взамін, потрібно слухати не лише побоювання, а й же спеціалістів. Якщо людина не є авторитетом у гірничо-видобувній або екологічній сфері, то перш за все треба звертатися до професіоналів. Комусь може не подобатись сам факт кар’єру поруч, але з погляду норм він може бути цілком безпечним. Без обговорення з громадами нічого відбуватись не буде".
Окремо він прокоментував і очікувану участь США у зміцненні української обороноздатності:
"Конкретно безпекові (військові) пункти в угоді не прописані. Але можливість постачання систем ППО ми також розглядаємо як частину безпекового партнерства. Системи ППО — це не про напад, це про захист, і вони критично необхідні нам під час щоденних атак з боку Росії".
Наостанок Дмитро Чорний відзначив, що для таких регіонів, як Дніпропетровська та Кіровоградська області, перспектива в цьому напрямку очевидна:
"У мене на окрузі знаходиться Східний гірничо-збагачувальний комбінат, підприємства з видобутку титанових руд. У Кіровоградській області — поклади залізної та уранової руди, ймовірно й інші. Ці регіони точно гратимуть ключову роль — у створенні нових робочих місць, у збереженні діючих, і в розвитку економіки. Після війни країна має розвиватися, а не перетворюватися, вибачте, на рашку".
Чому ця тема важлива для нашого регіону
Чому саме Дніпропетровська та Кіровоградська області опинилися у фокусі інвестиційної угоди між Україною та США? За словами кандидата геологічних наук та головного геолога ТОВ «Восток-Руда» Віктора Яковлєва, відповідь проста — це найбагатші регіони України за запасами корисних копалин.
"Дніпропетровщина й Кіровоградщина — регіони №1 в Україні по запасах корисних копалин. Тут розташовані Криворізький залізорудний басейн, уранові та літієві родовища, Петрівський і Артемівський кар’єри. Саме ці землі найбільш перспективні для видобутку стратегічної сировини", — пояснює геолог.
Віктор Яковлєв - кандидат геологічних наук та головний геолог ТОВ «Восток-Руда» Фото: Жовті Води.City
У регіоні є родовища урану, заліза, літію, а також рідкоземельні елементи — ванадій, скандій, ітрій та фосфор. Частина з них залягає саме під Жовтими Водами. Ці ресурси — критично важливі для майбутнього енергетики, оборони та високих технологій.
Проте роками ці багатства залишалися недоторканими. За словами Віктора Яковлєва, причина — у складності видобутку та високій собівартості.
"Ціни на продукцію змінюються постійно. Наприклад, залізо ми колись продавали по $105 за тонну, потім ціна впала до $55 — і ми стали нерентабельними. Сьогодні залізо вартує $600, але собівартість у Кривому Розі понад $1000 за тонну. Те ж саме з рідкоземельними — їхня обробка потребує надскладних і дорогих технологій, якими володіють лише США і Японія", — каже геолог.
Саме тому інтерес міжнародних партнерів зараз — це реальний шанс для регіону. Угода передбачає створення інвестиційного фонду і потенційно може дати нове життя родовищам. Україна, за словами Яковлєва, залишає за собою право розпоряджатися надрами, а отже — керувати масштабом і напрямом видобутку.
Методи геологічної розвідки, як наголошує фахівець, є екологічно безпечними. А подальше видобування, хоч і потребує серйозної підготовки, може бути виконане з дотриманням сучасних стандартів. Головне — правильно прописані проєкти й контроль держави.
Зображена Шахта Нова у Жовтих Водах, ТОВ «Восток-Руда»Фото: Жовті Води.City
"Надра належать народу. І держава має забезпечити, щоб усе працювало за новими стандартами", — резюмує Віктор Яковлєв.
Люди часто бояться: ось зараз приїдуть, усе вириють — і залишать за собою пустку. Але, за словами головного геолога, видобуток не починається без чітко прописаного проєкту. У ньому обов’язково є заключний розділ про рекультивацію — повернення території до придатного для життя стану.
"Чорноземи складаються в бурти, зберігаються, а після завершення робіт усе вирівнюється і ґрунт повертається на місце. Родючий шар відновлюється. Це обов’язкова вимога. Так працює увесь цивілізований світ", — наголошує геолог.
Крім того, кожен проєкт має розділ з оцінкою впливу на довкілля, де прогнозується вплив на навколишнє середовище на весь період роботи рудника — наприклад, на 50–70 років. Відповідно до цієї оцінки і проводяться всі інженерні роботи, щоби не порушити екологічну рівновагу.
"Ми маємо приклади з минулого, коли робили все наосліп. Але сьогодні стандарти інші. І головне — це контроль. Якщо держава слідкуватиме за дотриманням норм, жодної катастрофи не буде", — пояснює Віктор Яковлєв.
Видобуток копалин — економічний шанс чи екологічна загроза?
Попри економічні перспективи, пов’язані з новим українсько-американським договором щодо корисних копалин, місцеві мешканці й експерти не приховують занепокоєння: будь-які роботи з видобутку ресурсів завжди несуть ризики для довкілля. Особливо це актуально для Кіровоградської та Дніпропетровської областей — регіонів із багатою історією гірничо-видобувної промисловості та складною екологічною ситуацією.
Земля, вода, повітря — це те, що першими може постраждати від неконтрольованого або необдуманого втручання людини. А з урахуванням того, що частина інформації про поклади копалин в Україні довгий час була засекреченою, місцеві громади мають підстави вимагати максимальної прозорості й безпеки.
"Перш за все потрібно розуміти, які саме копалини планують видобувати, у яких масштабах та яким методом, — пояснює екологиня Олени Сидоренко. — "Але варто пам'ятати, що будь-який процес видобутку впливає на довкілля: це забруднення ґрунтів, вод, руйнування ландшафтів, поява пустот і проваль. Видобуток таких копалин, як вугілля, фосфати, літій, руда, уран — це завжди додаткові ризики для природи й людей".
Кар’єр у Жовтих Водах (колишній «Львівський» чи «кар’єр Шварца»)Фото: Жовті Води.City
За словами екологині, підприємства зобов'язані дотримуватись екологічних норм, проводити постійний моніторинг стану вод, повітря та ґрунтів:
"Руйнування середовища — головна причина втрати біорізноманіття. А відновити природу після видобутку — довгий процес, і часто повернути все до попереднього стану неможливо. Ми бачимо, як після видобування копалин забруднюються ґрунти, стічні води потрапляють у річки й озера, змінюється гідрологія місцевості".
Втім, додає Олена, громадяни можуть і повинні впливати на ситуацію:
"Люди мають право бути почутими. Це і громадські слухання, і звернення до місцевої влади, і залучення ЗМІ. Також важливо проводити обговорення, щоб громади могли висловити свої пропозиції чи застереження".
Чи можливо видобувати копалини без шкоди для природи? Екологиня переконана: повністю уникнути негативного впливу неможливо, але його можна мінімізувати:
"Це і постійний екологічний моніторинг, і сучасні технології, і відновлення порушених територій. Важливо, щоб підприємства вкладалися не лише у видобуток, а й у збереження довкілля".
Проблема не лише у видобутку як такому, а в тому, що з часом суспільство перестає помічати наслідки — саме на це звертає увагу магістр екології, біологічного факультету ЛНУ імені Івана Франка Сергій Вознюк. Він наголошує: в Україні багато прикладів, коли шкода від видобування залишалась «поза кадром» і ставала буденністю.
На підтвердження цього він наводить низку прикладів:
- Бурштин на Поліссі — незаконний видобуток знищив ліси, перетворивши їх на «місяцеподібні пейзажі»;
- Карпати — вирубка лісів і видобуток піску розірвали русла річок, спричинили зсуви;
- Уранові шахти Кіровоградщини — джерело тривалого радіаційного навантаження, яке вважається «нормованим», але небезпека нікуди не зникла.
Особливо чутливими, за його словами, є водні ресурси, які під час видобутку можуть бути безповоротно зіпсовані:
"Хімікати, кислотні відходи — усе це потрапляє у ґрунт і воду. У Дніпропетровській області це може зачепити водоносні горизонти, які живлять села і навіть частину великих міст. Це стратегічна небезпека".
Вознюк не применшує важливість міжнародної участі, але наголошує: громадський контроль і незалежний моніторинг мають бути обов’язковими:
"Коли до процесу долучаються США чи ЄС — це шанс зробити все правильно. Але лише за умов прозорості, незалежних перевірок і участі громад. Бо технології є — питання в тому, чи буде воля їх застосувати".
"Ми хочемо працювати за правилами": що кажуть люди
Коли говоримо про перспективи розвитку видобувної промисловості, важливо чути не лише політиків, інвесторів та екологів, а й тих, хто вже багато років щодня працює «в полі». Один із таких — Володимир Зінченко, дільничний маркшейдер на кар’єрі у Кіровоградській області. Він понад вісім років працює у сфері геодезії та маркшейдерії — професії, без якої неможлива ані точна розробка надр, ані безпека на таких об’єктах.
"Я геодезист за освітою, але маркшейдерія — це схожа сфера. З геодезією — це виміри на землі, підрахунок об’ємів. Ми робимо заміри на поверхні. Уся розробка кар'єру робиться за проєктом. Щоб екскаватор працював у межах проєкту, ми виставляємо межі, в яких він має працювати. Потім, коли об’єми добуті, ми робимо 3D-модель кар'єру, рахуємо, скільки було видобуто — чи це руда, чи скеля. Це і є наша робота", — розповідає Володимир.
Володимир Зінченко - дільничний маркшейдер на кар’єрі у Кіровоградській областіФото: Жовті Води.City
Попри фізичне навантаження та складні погодні умови, чоловік не скаржиться: «Працюю і в дощ, і в сніг, і в спеку. Це важко, бо фізична праця чередується з розумовою. Але якщо подобається лазити по камінню, по такій місцевості — то можна й кайфанути».
Про договір між Україною та США щодо співпраці у сфері корисних копалин Володимир чув. Каже, що офіційно на роботі це не обговорювали, але серед колег тема порушується — «між собою, кулуарно». Утім, більшість, за словами Володимира, сприймають це позитивно.
«Ходять чутки, що будуть відкриватися нові підприємства. На мою думку, це добре — бо будуть нові робочі місця. Там, де буде видобуток, ці містечка, села чи міста будуть розвиватися, бо люди матимуть роботу. Я читав, що створюється фонд 50 на 50. Але якщо це буде лише на папері, без створення нових робочих місць і реальної розробки копалин — то, можливо, нічого і не зміниться», — говорить маркшейдер.
Він вважає, що сам факт такого договору вже є позитивним знаком: "Економіку треба підтримувати. А для цього треба щось виробляти. Якщо ми хочемо щось добувати — треба вкладати в це кошти. Якщо в нас є копалини — треба інвестувати і розробляти їх, тоді буде віддача. Будуть робочі місця, податки. Це добре для всіх".
Також фахівець бачить переваги у зростанні конкуренції між підприємствами за працівників:
"Коли ти фахівець у сфері, і вона розвивається — ти бачиш тільки плюси. Бо буде конкуренція, а вона стимулює до розвитку. Коли є монополія — розвитку не буде".
Кар’єр у Кіровоградській областіФото: Жовті Води.City
Тема співпраці зі Сполученими Штатами та можливого розвитку видобутку корисних копалин активно обговорюється серед жителів Дніпропетровщини. У громадах звучать різні думки: одні вбачають у цьому економічний шанс і нові робочі місця, інші — хвилюються за екологічну безпеку та прозорість процесів.
"Так, я чула інформацію про цю угоду з місцевих ЗМІ, — говорить мешканка Жовтих Вод Вікторія Заславська. — Ставлюся до цього з великим інтересом, хочу знати, які саме копалини будуть видобувати і де це все відбуватиметься. Якщо чесно, для нашого міста це корисно — у нас мало робочих місць, а такий проєкт може допомогти сотням людей вийти на роботу, наповнити місцевий бюджет".
Щодо екологічної безпеки, дівчина зазначає:
"Тут мені важко сказати, я не спеціаліст, краще про це питати екологів. Але впевнена, що якщо процесом займуться досвідчені спеціалісти, довіри буде більше. Думаю, і влада зможе проконтролювати ситуацію. Я б хотіла, щоб провели онлайн-зустріч для жителів, детально розповіли про цей проєкт, щоб усе відбувалося прозоро. Тоді люди самі зможуть підтримати ініціативу або висловити застереження. Було б добре організувати навіть якесь опитування чи голосування, щоб громада могла впливати на такі рішення".
Угода між Україною та США щодо стратегічних копалин — це крок, що має стратегічний потенціал для економіки держави. Водночас це лише початок тривалого процесу, що включає геологічну розвідку, ухвалення рішень на державному та місцевому рівнях, залучення експертів, екологів, громад.
Дніпропетровська та Кіровоградська області — регіони, де видобуток корисних копалин має багаторічну історію. Тут працюють шахти, кар’єри, збагачувальні комбінати. Східний гірничо-збагачувальний комбінат, уранові й титанові родовища, залізна руда — все це ресурси, які формують економіку регіону, створюють робочі місця і наповнюють бюджети.
Водночас саме ці території часто стикаються з наслідками промислової діяльності — забрудненням ґрунтів і вод, знищенням ландшафтів, проблемами з екологією.
Українсько-американська угода про стратегічні корисні копалини — це великий крок для країни. Для нашого регіону він може стати поштовхом до розвитку. Проте водночас це відповідальність.
І хоч угода щодо корисних копалин вже підписана, проте її результати можна буде побачити лише після завершення війни.
Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
