Зимові блекаути стали серйозним викликом для України, зокрема медичних закладів, де перебої в електропостачанні можуть мати фатальні наслідки. Відсутність електрики може призвести до зупинки медичного обладнання, збоїв у роботі операційних, а також до неможливості належно опалювати приміщення. І тут виникає питання: як підготувати медичні установи до блекаутів і чи є рішення для покращення їх енергетичної безпеки?

Ми поспілкувалися з Дмитром Сакалюком, експертом громадської організації "Екоклуб", який понад 12 років займається питаннями енергетики, енергоефективності та відновлюваних джерел енергії, щоб дізнатися більше про зміни в енергетичному секторі.

Дмитро СакалюкДмитро СакалюкАвтор: Дмитро Сакалюк

"Екоклуб" — громадська організація, яка працює над питаннями енергетики та енергоефективності. З 2010 року організація надає підтримку у вирішенні енергетичних проблем, а з початком повномасштабного вторгнення росії стала важливим партнером для забезпечення безперебійної роботи критичних інфраструктур.

У чому проблема?

З початку повномасштабного вторгнення енергетична ситуація в Україні зазнала значних змін. Відключення електрики, обстріли енергетичних об'єктів та руйнування частини генеруючих потужностей призвели до втрати близько 30% від загальної генерації, розповідає Дмитро Сакалюк.

“Якщо говорити про лікарні, основний і найкритичніший ризик, який може статися, це помре людина. Все дуже просто, якщо є апарати штучної вентиляції легень, то дві-три хвилини без електрики — і вони зупиняються. Інший подібний приклад — операція. В нас були приклади, коли лікарі при ліхтариках завершували операції. Але ви розумієте, наскільки це стресова річ. Також є перекачування крові або інші процеси, які лікарі незалежно від їхньої фаховості просто фізично не можуть виконати, це мають зробити електрифіковані прилади.”

В той самий час, каже Дмитро, блекаути — масові відключення електроенергії, стали реальністю для багатьох регіонів, у тому числі й для медичних установ. У таких умовах лікарні часто звертаються до генераторів, але це за словами експерта, це лише тимчасове рішення, яке не вирішує проблему на довгострокову перспективу.

Ситуація на Дніпропетровщині та у Жовтих Водах

Загальний стан енергопостачання в регіоні залишається складним. Хоча більшість областей країни, включаючи Дніпропетровщину, намагаються впоратися з перебоями у постачанні електрики, залишаються проблеми з відновленням енергетичних мереж після обстрілів.

"Навесні 2024 року, навіть регіони, які віддалені від фронту, стикалися з серйозними перебоями у постачанні електрики. Вони залишалися без світла протягом кількох годин, що підтверджує необхідність забезпечення енергетичної стабільності в усіх частинах України", додає Дмитро.

У Жовтих Водах, згідно з інформацією електронної системи для управління повоєнним відновленням України “DREAM”, розпочався проєкт з капітального ремонту внутрішньої мережі електропостачання в одній з медичних установ міста. Як зазначається на сайті, завдяки цьому проєкту планується значно покращити експлуатаційні характеристики електричних мереж та забезпечити безперебійну роботу важливого медичного обладнання.

Фото: dream.gov.ua

Проєкт ремонту внутрішнього електропостачання дозволить значно підвищити безпеку та ефективність роботи медичного обладнання. Особливо важливою є можливість збільшити дозволену потужність до 50 кВт, що забезпечить стабільну роботу обладнання для дотримання санітарно-гігієнічних норм та необхідного температурного режиму, зокрема в лікарняних відділеннях.

Це важливий проєкт, який забезпечить безперебійну роботу обладнання залученого у дотриманні холодового ланцюга, забезпеченні належних санітарно-гігієнічних умов, дотриманні належного температурного режиму в приміщеннях. Проте цей проєкт профінансований всього на 4%.

Фото: dream.gov.ua

Водночас каже експерт, для стабільності енергопостачання необхідно впроваджувати альтернативні джерела енергії, зокрема сонячні чи вітрові електростанції.

"Для забезпечення тривалої стабільності енергопостачання медичних закладів важливими є інвестиції в відновлювальні джерела енергії. Сонячні та вітрові станції можуть стати надійним джерелом енергії навіть під час відключень. Однак варто розуміти, що сонячні панелі — це не панацея. Вони можуть працювати вдень, але не вночі, і в зимовий період їх ефективність може знижуватися через снігові бурі",зауважує експерт.

Яке рішення?

З початку повномасштабного вторгнення “Екоклуб” активно підтримує громади у впровадженні проєктів із встановлення сонячних станцій на лікарнях, водоканалах та інших об'єктах критичної інфраструктури. На сьогодні організація реалізувала понад 45 проєктів у різних регіонах України, серед яких Миколаївська, Сумська, Харківська та Дніпропетровська області.

"Наше головне завдання — це забезпечити енергетичну безпеку лікарень та інших критичних установ. Ми допомагаємо громадам правильно вибирати потужності станцій і розуміти, як їх встановити, щоб отримати максимальний ефект", зазначає представник “Екоклубу”.

Фото: Екоклуб

Громади можуть скористатися не лише грантами для реалізації проєктів, але й отримати підтримку через фінансування з місцевих бюджетів або інших джерел.

"Ми не підтримуємо індивідуальних підприємців, але завжди відкриті для співпраці з громадами та комунальними установами. Якщо громада зацікавлена у такому проєкті, вони можуть звертатися до нас за консультаціями та допомогою в реалізації", розповідає представник організації.

Успішні приклади реалізації проєктів

Попри складні умови, громади по всій Україні все активніше долучаються до проєктів із впровадження сонячних станцій. Участь у таких проєктах дозволяє забезпечити стабільність енергопостачання медичних установ, що є критично важливим для забезпечення базових послуг для населення.

Один із прикладів — Дергачі Харківської області, які часто стикаються з відключеннями електрики. Встановлення сонячної станції дало місцевим жителямв більше безпеки, оскільки тепер вони можуть не переживати через відключення світла. Допоміжні акумулятори гарантують стабільність електропостачання.

Ще один успішний приклад — це Миколаївська область. Тут реалізовано кілька сонячних електростанцій, зокрема для дитячої лікарні та пологового будинку. У пологовому будинку система акумуляторів дозволяє працювати навіть при повній відсутності електрики протягом 4 годин. У дитячій лікарні хірургічні відділення мають змогу продовжувати роботу, навіть якщо електропостачання зупинено, завдяки резервному живленню.

Фото: Миколаївська міська рада

Не менш важливим є проєкт в Сумах, де встановили сонячну електростанцію для водоканалу. Це стало життєво важливим для громади, яка перебуває всього за 30 км від лінії фронту, піддаючись постійним обстрілам та відключенням електрики.

Фото: Екоклуб

"Кожен випадок унікальний, і в кожному проєкті є історія успіху. Встановлення сонячної станції — це не тільки технічне рішення, але й важливий крок до енергетичної незалежності та безпеки", — підсумовує Дмитро.

Працює організація і з громадами Дніпропетровщини.

“Ми вже допомогли декільком громадам розробити техніко-економічні обґрунтування для впровадження сонячних електростанцій. Вже були реалізовані кілька сонячних станцій у Зеленодольську, а лікарні Павлограда зараз перебувають на стадії підготовки. Дніпропетровщина не залишається без уваги. Ми завжди пам'ятаємо про ці громади і готові допомагати на всіх етапах впровадження сонячної енергетики.”

Будівництво сонячних електростанцій, особливо для медичних установ та критичних об'єктів інфраструктури, здається швидким процесом. Однак за кожним таким проєктом стоїть складна і тривала підготовка. Як зазначає експерт “Екоклубу”, важливо розуміти, що сам процес будівництва займає всього два-три тижні, проте підготовчі етапи можуть тривати до чотирьох місяців.

"Громади повинні бути готові інвестувати свій час та ресурси в ці проєкти. Будь-який донор потребує співфінансування, і мінімальний внесок у 10-20% може стати відправною точкою для реалізації проєкту",зазначає Дмитро Сакалюк.

Він також додає, що громади, які вже інвестували 100% коштів у подібні проєкти, отримали реальні вигоди, зокрема швидку окупність інвестицій і покращення енергопостачання.

Співавтор: Павло Єштокін

Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!

Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!