Два роки тому 94-річна Ганна Горохова змушена була покинути свою квартиру в місті Краматорськ та перебратися до міста Жовті Води. Про те, як пережила евакуацію жінка розповіла в інтерв'ю Карітас Кам'янське.

"Колись тут, під деревом, поставимо стіл та відсвяткуємо перемогу. Будемо пити чай, їсти канапки, плакатимемо та обійматимемося, а потім підемо відбудовувати нашу Україну!", - говорить 94-річна переселенка з Донеччини Ганна Горохова.

Фото: Карітас Кам'янське

Всі у шелтері називають її Кононівною, бо, як кажуть мешканці, негоже колишню вчительку кликати по-іншому. Не дивлячись на свій поважний вік, Ганна Кононівна цитує поетів, письменників, власноруч шиє іграшки із клаптиків тканини та активно займається освітою правнучки Софії.

Два роки тому пані Ганна змушена була покинути свою квартиру в місті Краматорськ та перебратися до міста Жовті Води.

В житті так склалося, що з рідних у Кононівни залишились лише онука та праонука. Син та чоловік жінки передчасно померли. Після евакуації Ганна Горохова прийняла рішення проживати в колективному центрі міста Жовті Води.

"Під час евакуації я була немов у тумані, відчуття реальності зникло повністю. Вибухи...сирени...знову вибухи. Емоції зашкалювали, страх сковував тіло", - ділилася Ганна Кононівна.

Під час першої зустрічі команди благодійного фонду "Карітас Кам'янське" з вчителькою всі були вражені завзятістю цієї жінки та її готовністю допомогти іншим. Як потім стало відомо, жінка старанно приховувала свою велику проблему.

Під час поспішної евакуації пані Ганна втратила усі документи. Вона припускає, що могла забути їх вдома або загубити по дорозі та зізналася, що це створює для неї великі проблеми зараз.

Ганна Кононівна не мала можливості отримувати виплати на проживання внутрішньо переміщеним особам, здійснити індексацію пенсійних виплат і найголовніше - лишити спадок у вигляді нерухомості своїй праонучці Софійці.

"Роботи було багато, але через два місяці наша бенефіціарка вже отримала новий паспорт, а згодом і інші не менш важливі документи. В судовому порядку було встановлено право власності на нерухомість, а вже після цього наша бенефіціарка змогла скласти омріяний заповіт для Софійки", - коментує Юлія Доброрез - юристка проєкту "Реагування на критичне становище ВПО та постраждалого місцевого населення: зміцнення громад у східних та західних областях України".

"Завдяки "Карітасу" у мене є бажання жити, адже після святкування перемоги я подарую своїй любій Софійці житло і вона зможе лишитися в Україні", - хвилюючись говорить пані Ганна.

Фото: Карітас Кам'янське

На знак великої вдячності, жінка подарувала команді одну зі своїх найдорожчих речей - збірку віршів сина Сергія.

Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!

Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!