Мистецтво може допомагати проживати складний досвід, зцілювати рани, фіксувати історію та слугувати потужним інструментом самовираження. Подібно до спорту, ним можна займатись вдома, а можна, і що часто більш ефективно, у спеціальних місцях – мистецьких центрах. У Жовтих Водах є Палац культури, музей, бібліотеки, які частково виконують цю функцію. А втім сучасний арт-центр поки є лише мрією для жовтоводців.
На відміну від великих міст, де культурні центри можуть фінансуватися державою або приватними інвесторами, у Жовтих Водах подібні простори залишаються недоступними для більшості населення. Сучасний культурний простір повинен бути відкритим для всіх, забезпечуючи доступ до різноманітних форм мистецтва, освіти та культурного обміну. Відсутність таких можливостей часто призводить до культурної стагнації, що особливо гостро відчувається молоддю, яка шукає способи виразити свої таланти та знайти однодумців.
Проблема, з якою стикаються жителі Жовтих Вод, не унікальна. Вона схожа з тією, що була в Кривому Розі до 2021 року. У цьому місті, попри його розмір і населення, донедавна теж не існувало простору, де творчі люди могли б вільно збиратися, обмінюватися ідеями і реалізовувати свої проекти. Місцеві ініціативи, що мали на меті створення подібного простору, часто натрапляли на фінансові, організаційні та адміністративні бар'єри.
Проте ситуація в Кривому Розі почала змінюватися, коли в 2021 році з'явилася група ініціативних людей, які вирішили взяти справу у свої руки. Вони поставили перед собою мету створити простір, який не лише відповідав би потребам громади, але й був доступним для кожного. Ці люди стали прикладом того, як можна змінити ситуацію навіть без підтримки місцевої влади. Їхній досвід може стати корисним і для Жовтих Вод.
Тож як це вдалося зробити в Кривому Розі? Що можна винести з їхнього досвіду і як він може бути застосований у нашому місті? Про це ми поспілкувались з Святославом Михайловим, комунікаційним менеджером Криворізького Центру Сучасної Культури / KRCC
Як вдалося створити мистецький центр в Кривому Розі?
Ідея створення сучасного мистецького центру в Кривому Розі зародилася ще задовго до її реалізації. Святослав, один з організаторів цього проекту, згадує: "Ідея виникла через відчутний дефіцит місць для творчої самореалізації. Ми з колегами помітили, що у місті майже відсутня практика репрезентації сучасної культури, де можна було б організовувати виставки, дискусії чи інші культурні заходи". Ця потреба стала тим каталізатором, що підштовхнув групу однодумців до дій.
Перші кроки в реалізації цього проекту були нелегкими. Команда зіткнулася з багатьма викликами, серед яких були як організаційні труднощі, так і фінансові обмеження.
"Ми починали з невеликих подій, залучаючи місцевих художників і музикантів, намагаючись створити атмосферу взаємодії та підтримки", — розповідає Святослав.
Культурна ПʼятницяФото: Криворізький Центр Сучасної Культури
На той час, коли ще не було визначеного місця для проведення заходів, організатори використовували будь-які доступні ресурси: орендували приміщення, організовували заходи на відкритих майданчиках, залучали місцеві кафе та ресторани. Це був початок довгого шляху, на якому важливу роль відіграли віра в ідею і підтримка громади.
Значну роль у формуванні команди відіграло бажання зробити щось важливе для свого міста.
Фінал конкурсу для креативних підприємців з Кривого РогуФото: Криворізький Центр Сучасної Культури
"Ми збирали команду з людей, які були готові вкладати час і зусилля в розвиток цього проекту. Важливими були не тільки навички, але й спільні цінності та прагнення до змін," – ділиться Святослав.
Зібрати команду однодумців було нелегко, але це завдання стало основою для подальшого успіху проекту. Організатори зрозуміли, що для досягнення мети потрібні люди з різними навичками: маркетологи, дизайнери, координатори, спеціалісти з роботи з громадою. Всі вони вклали свої знання та досвід у створення центру, який став культурним серцем міста.
Виставка Нікіти Тітова у публічному просторі.Фото: Криворізький Центр Сучасної Культури
Однією з найбільших проблем на початковому етапі було фінансування. Святослав зізнається: "Знайти гроші на старт було надзвичайно важко. Ми спочатку розглядали можливість співпраці з місцевою владою, але зрозуміли, що це занадто залежить від їхніх політичних інтересів". Тож організатори вирішили йти іншим шляхом — вони звернулися до громади та бізнесу, використовуючи також грантрайтинг як основний інструмент збору коштів. Це рішення дозволило зберегти незалежність проекту і також забезпечило йому підтримку з боку місцевих мешканців, що вже відчули себе частиною цього процесу.
Фінансова незалежність дала можливість зосередитися на розвитку програми заходів, які стали ключовим елементом діяльності центру. "Ми хотіли, щоб наш центр став проєктом для всіх, незалежно від віку чи інтересів", — каже Святослав. Тому організатори постійно працювали над тим, щоб запропонувати різноманітні заходи, від художніх виставок і лекцій до концертів і майстер-класів. Особливо популярними стали заходи, що враховували місцеві традиції та сучасні тенденції, що дозволило залучити широкий спектр відвідувачів.
Виставка «Памфірова маланка. Танець життя та смерті».Фото: Криворізький Центр Сучасної Культури
Підхід до вибору тем і форматів заходів був дуже ретельним. Команда постійно взаємодіяла з місцевими жителями, вивчаючи їхні потреби та бажання. Святослав зазначає: "Ми намагаємося враховувати інтереси громади, адже наш центр існує саме для них. Це допомагає нам підтримувати живий діалог і створювати ті проекти, які дійсно цікаві людям". Завдяки такому підходу, центр став не просто місцем проведення заходів, а справжнім комунікаційним майданчиком, де відвідувачі можуть обговорювати актуальні питання, навчатися новому і знаходити однодумців.
З моменту відкриття центру в 2021 році, він вже встиг зробити значний вплив на місцеву громаду. Святослав підкреслює: "Ми спостерігаємо збільшення інтересу до мистецтва і культури, особливо серед молоді. Це говорить про те, що наші зусилля не були марними". Успіхи центру можна вимірювати не тільки кількістю проведених заходів, але й зростаючим числом активних учасників, які беруть участь у житті центру. Важливо також зазначити, що центр став платформою для розвитку місцевих талантів, надаючи їм можливість демонструвати свої роботи та розвиватися.
Таким чином, створення мистецького центру в Кривому Розі стало не тільки успішним проектом, але й прикладом того, як можна змінювати ситуацію на краще, навіть у складних умовах. Історія цього центру показує, що для досягнення мети важливі не лише ресурси, але й віра у власні сили, підтримка громади і бажання змінювати світ навколо себе.
Персональна виставка одеського художника Васі ДмитрикаФото: Криворізький Центр Сучасної Культури
Як створити мистецький центр?
Створення мистецького центру – це завдання, яке вимагає не лише значних зусиль, але й стратегічного підходу, терпіння та глибокого розуміння потреб громади.
Перше і найважливіше – це чітке розуміння, навіщо вам потрібен мистецький центр і яка його мета. Святослав підкреслює: "Без чіткої ідеї і мотивації, проєкт може швидко втратити свій напрямок. Наш дороговказ це розвиток креативного потенціалу Кривого Рогу, що також сприятиме реалізації творчого потенціалу локальної спільноти". Важливо також зрозуміти, що мотивація повинна бути не тільки у вас, але й у вашої команди. Коли всі учасники проєкту поділяють спільні цінності та цілі, це значно підвищує шанси на успіх.
Команда – це один з ключових факторів успіху. "Необхідно залучити людей, які поділяють ваші ідеї і готові працювати на результат", – наголошує Святослав. Організація мистецького центру вимагає різних навичок: від управління проєктами до роботи з громадою, від маркетингу до фінансового менеджменту. Кожен член команди має робити внесок, використовуючи свої сильні сторони. Тому важливо ретельно підбирати людей, враховуючи їхній досвід, компетенції та готовність брати на себе відповідальність.
Святослав додає: "Не менш важливо створити атмосферу співпраці та підтримки в команді. Коли люди відчувають, що їхній внесок цінується, вони працюють із більшим запалом і ентузіазмом".
Майстер-клас для дітей від 8 років, Юлія БіловаФото: Криворізький Центр Сучасної Культури
Фінансування – це одна з найскладніших частин будь-якого проєкту. Організатори центру в Кривому Розі радять заздалегідь планувати бюджет і шукати різні джерела фінансування. "Ми використовували краудфандинг, отримували підтримку від громадських організацій та місцевих бізнесів", – розповідає Святослав.
Крім того, планування бюджету має бути реалістичним. Святослав зазначає: "Не варто переоцінювати свої можливості. Краще розпочати з менших проєктів і поступово розширювати їх, ніж намагатися одразу охопити все і провалитися".
Для того, щоб мистецький центр став дійсно важливим елементом життя громади, необхідно постійно підтримувати з нею діалог. "Ми регулярно взаємодіємо з місцевими жителями, дізнаємося про їхні потреби і бажання", – каже Святослав.
Підтримка громади – це не просто інструмент для залучення відвідувачів. Це фундамент, на якому будується довіра до центру і його проектів. Святослав додає: "Ми вчимося у громади так само, як вона вчиться у нас. Такий двосторонній обмін робить центр живим і актуальним".
Воркшоп з швейцарською театральною режисеркою Мадлен Бонгард.Фото: Криворізький Центр Сучасної Культури
Партнерство з місцевим бізнесом та іншими організаціями може стати вагомою підтримкою для вашого проекту. Святослав зазначає: "Ми отримували підтримку від різних бізнесів, які бачили в нас потенціал і готові були інвестувати в розвиток культури в місті".
Помилки – це невід'ємна частина будь-якого процесу, і створення мистецького центру не є винятком. "Ми робили помилки, і деякі з них були досить болючими", – зізнається Святослав. Однак важливо не здаватися і вміти вчитися на своїх помилках. Аналізуйте те, що не вдалося, і шукайте шляхи для вдосконалення. Кожен невдалий досвід – це можливість для зростання і розвитку.
Святослав додає: "Ми бачимо свій центр як платформу, яка постійно розвивається і змінюється разом із громадою. Це місце, де спільнота може комунікувати, обімінюватись досвідом та створювати спільні сенси і наративи. Ми хочемо, щоб так було і в майбутньому".
