Напад росії на Україну вплинув на різні сфери життя українців. Майже 5 мільйонів людей змушені були покинути свої домівки в пошуках безпеки, звернення по психологічну допомогу тільки протягом першого року повномасштабного вторгнення зросли вдвічі. Негативні наслідки війни відчувають всі, хто воює, хто пережив обстріли, хто виїхав з дому, хто потрапив в окупацію, пережив знущання й тортури, хто опинився сам у чужій країні, хто залишився вдома, але мусить адаптуватися до нових реалій.
Жовті Води.City поговорили з психологинею Вікторією Заславською про те, з якими запитами звертаються жовтоводці, коли варто звернутися до психолога та як допомогти собі, коли відчуваєш тривогу й паніку.
У чому проблема?
За даними МОЗ України, станом на початок листопада 2022 року за допомогою до психологів і психіатрів звернулися 650 тис. українців. Для порівняння, у 2019-му за психіатричною допомогою звернулося близько 302 тис. громадян. Варто зазначити, що на консультації українці приходять й до приватних фахівців. Тож наведена статистика тільки частково ілюструє масштаб даної проблеми.
“Серед запитів сьогодні лідирують - підвищена тривожність, панічні атаки та адаптація. По допомогу часто приходять внутрішньо переміщені особи, які потребують допомоги в адаптації. На жаль, люди часто не можуть впоратись зі стресом самостійно”, - розповідає Вікторія Заславська.
Вона зауважує у своїх пацієнтів такі тривожні розлади: тривога за майбутнє, невизначеність, переживання через втрату дому, майна, мрій, цілей. Психологиня говорить, що особливої підтримки потребують й рідні військових. У той час, як у великих містах такі люди можуть потрапити як на індивідуальну, так і на групову консультацію, у Жовтих Водах фахівців, що знаються на цьому питанні, бракує.
“Жовтоводці, яких, на перший погляд, війна торкнулася менше, адже їм не довелося шукати притулку, насправді також відчувають занепокоєння та страждають від нав’язливих думок, бояться “прильотів”, - продовжує психологиня.
Пані Вікторія зауважує, що серед запитів є й завжди актуальні - такі, як адаптація до дитячого садка. Але війна й тут внесла свої корективи. За словами фахівчині, похід до укриття під час повітряної тривоги також негативно впливає не тільки на малечу, що тільки-но почала відвідувати заклад, а й на старших.
Яке рішення?
“Якщо у вас є внутрішні конфлікти, не знаєте що робити та не сприймаєте себе, постійний страх за себе чи близьких - це сигнальний дзвіночок, аби звернутися до психолога”, - пояснює Вікторія Заславська. Вона додає, що звернутися можна як до приватного, так і державного фахівця. Почати розв’язувати проблеми, якщо це стосується дітей та сім’ї, можна, відвідавши психолога у закладі, де навчається дитина: у школі чи садочку.
Пані Вікторія акцентує на тому, що кожен психолог спеціалізується на певній проблемі. Не варто розраховувати, що будь-який фахівець допоможе вам у розв’язанні будь-якої ситуації. Вона рекомендує заздалегідь поцікавитись - на яких питаннях спеціалізується той чи інший фахівець.
“Місто у нас невелике і ми, психологи, намагаємось підтримувати контакт. Якщо до мене приходить клієнт, а це не мій профіль, то я передаю колезі, яка знається на цьому. Намагаємось працювати спільно, щоби допомогти людині віднайти себе у цей непростий час”, - продовжує психологиня.
Вікторія Заславська рекомендує не занурюватися самостійно у пошуки розв’язання проблем, адже постійне копирсання й пошуки своїх недоліків - хибний шлях. Натомість фахівець зможе провести аналіз й дати дієві рекомендації.
Як це працює?
За інформацією Жовтоводської міської ради, у Жовтих Водах запровадили послугу з формування життєстійкості. “Із грудня минулого року у нашій громаді розпочато надання нової експериментальної послуги - “Комплексна соціальна послуга формування життєстійкості”, - йдеться у повідомленні.
Тож, що включає послуга з формування життєстійкості:
-
підтримку психічного здоров'я населення нашої громади та зниження загального рівня стресу і тривожності;
-
забезпечення комплексного підходу до надання соціальних послуг родинам громади, які потребують підтримки;
-
зміцнення сімейних і родинних зв’язків: розвиток батьківських навичок та догляду за дітьми, допомога в побудові стосунків із дітьми на різних етапах дорослішання;
-
підвищення соціальної згуртованості Жовтоводської міської територіальної громади;
-
адаптацію осіб/сімей/групи осіб – «нових людей громади» до кризових ситуацій (зокрема воєнних дій, тимчасової окупації, проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру);
-
зміцнення волонтерського руху;
-
надання послуги з підтримки переходу від військової служби до цивільного життя ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та членів їхніх сімей, а також членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України; військовослужбовців, які воювали та були звільнені зі служби.
“Розпочали з організації серії групових тренінгів із розвитку навичок першої психологічної допомоги. Вже провели дев’ять таких заходів для трудових колективів міських підприємств, установ та організацій”, - коментує соціальна менеджерка проєкту, заступниця директора Центру надання соціальних послуг Людмила Скиба.
Людмила Скиба у Жовтоводському фаховому педагогічному коледжі
За словами Тетяни Гусак, методиста відділу освіти, яка вже пройшла такий тренінг, послуга з формування життєстійкості наразі є дуже актуальною. Адже в умовах війни людям притаманно почуття тривожності, потрапляння в стресові ситуації. І не завжди впоратися з почуттями вдається самостійно. Тому вкрай важливо, щоб у такі моменти поряд були інші люди, здатні підтримати, підбадьорити, порадити, а ще - навчити самостійно виходити з різних кризових ситуацій.
Таку послугу можна отримати безплатно, звернувшись до Центру надання соціальних послуг: вул. Ціолковського, 11/2, тел. 099-674-38-87, а також вул. Героїв України, 35, Простір, дружній до дитини (ГО «Відповідальні громадяни»)
Квадратне дихання: вправа на опанування стресу
Психологиня Вікторія Заславська говорить, що має у своєму арсеналі декілька простих, але дієвих вправ, які допомагають заспокоїтись та відновити рівновагу у стресовій ситуації. Одна з них - квадратне дихання. Це допомагає не лише подолати стрес, але й стимулює розвиток нервових клітин. Тобто процеси аналізу і засвоєння інформації проходять швидше. При цьому мозок тримається у тонусі та зберігається ясність розуму.
“Прийміть максимально зручну позу і можна навіть заплющити очі, - розповідає психологиня. - Зробіть вдих і одночасно рахуйте про себе: один, два, три, чотири. Затримайте повітря й одночасно рахуйте до чотирьох. Продовжуйте чергувати вдихи та видихи, рахуючи”. Дихати таким методом можна від 5 до 10 хвилин. Можна вправу повторювати вранці та ввечері.
Співавтор: Павло Єштокін
