Через повномасштабні воєнні дії росії та території нашої держави виникає багато загроз правам громадян. Наслідки війни є непоправними: екоцид, людські жертви, жорстоке поводження з українськими військовополоненими і цивільним населенням, розграбування матеріальних цінностей на окупованих територіях, застосування засобів війни заборонених міжнародним законодавством, умисне вбивство громадян.
За даними Офісу Генерального прокурора станом на 7 липня 2023 року зареєстровано 97 тис. злочинів агресії та воєнних злочинів, 17 тис. злочинів проти національної безпеки України.
До судів України надійшло 130 кримінальних проваджень щодо порушення законів та звичаїв війни (розглянуто 39).
Запит на справедливість
Дії зовнішнього агресора вражають своєю жорстокістю, звірством, цинізмом та відсутністю людяності і моралі. Саме тому Україна зараз має шалений запит на справедливість. І покарання за воєнні злочини не примушує себе чекати.
У травні цього року до Дніпровського апеляційного суду звернувся громадянин, якого вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 грудня 2021 року було визнано у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, передбачених у тому числі і ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів і звичаїв війни). За рішенням суду чоловік отримав законне покарання - 11 років позбавлення волі.
Деталі справи вражають.
Так, вироком суду встановлено, що 11.05.2014 в окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України проведено так названий «загальний обласний референдум».
За його результатами наступного дня було проголошено про суверенітет «Донецкой народной республики» (далі «ДНР») на території Донецької області.
Одразу ж з певної кількості місцевого місцевого населення Донецької області та громадян інших держав було сформовано політичні і силові структури так званої “ДНР”. Шляхом захоплення адміністративних будівель органів державної влади та правоохоронних органів України на території Донецької області ці громадяни сприяли насильницькій зміні меж території України.
Зокрема, було силою захоплено адміністративне приміщення Горлівського міського відділу Управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Донецькій області. Зловмисники незаконно заволоділи зброєю та боєприпасами з вказаної будівлі. З числа тих, хто захоплював було організовано незаконне збройне військове формування, яке потім і розмістилось у захопленому приміщенні.
Комунікація заради дискредитації України
За власною ініціативою до цього незаконного збройного формування свідомо та за власною ініціативою добровільно вступив один з місцевих мешканців, справу якого і розглядали суди.
Чоловіка одразу направили до спеціального підрозділу “Комунікація”.
Дехто може вирішити, що зловмисник прагнув бути журналістом, чи працівником, який відповідає за комунікацію.
Деякою мірою цим він і займався. Оскільки мав практичний досвід та професійні навички він розміщував відеоматеріалів певного змісту у мережі Інтернет, знімав та редагував різноманітні відеозаписи за участю представників терористичної організації «ДНР», а також виготовляв та розповсюджував так звані «боевые листки» про свій підрозділ.
Мета була одна — публічно залякати місцеве населення та дискредитувати Збройні Сили України.
Крім того, вказаний зловмисник активно приймав участь у допитах українських військовополонених та заручників з числа цивільного населення і здійснював фіксацію цих допитів.
Маючи при собі зброю, застосовуючи фізичний і моральний вплив, він погрожував застосувати зброю та розстрілом чоловік примушував військово полонених та інших цивільних громадян виконувати громадські роботи у приміщенні Горлівського УБОЗу.
Він не гребував і цинічно здійснювати відеофіксацію імітації розстрілу місцевого мешканця, внаслідок чого останньому завдано фізичного та психологічного насилля.
І все це при тому, що чоловік знав про існування воєнного конфлікту. Усвідомлював, що його протиправні і протизаконні дії стосовно військовополонених і цивільних вчиняються у контексті військових дій, що полонені знаходяться під захистом норм міжнародного гуманітарного права.
Справедливе покарання
Вироком суду першої інстанції громадянина визнано винним у вказаних злочинах і призначено міру покарання у вигляді 11 років позбавлення волі.
Однак чоловік не визнавав себе винним і подав апеляційну скаргу у якій просив скасувати попередній вирок суду і призначити новий розгляд справи у суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу колегія суддів апеляційного суду також звернула увагу на наявність свідків, які потрапили у полон як військові. І які добре пам`ятають, що обвинувачений був їх конвоїром та примушував їх та інших полонених до тяжкої праці, погрожував автоматом та принижував їх волю. Наприклад, вдарив бив прикладом автомата по спині та наказував прибирати в кімнаті.
Крім того, обвинувачений дуже часто принижував і подавляв честь та волю полонених.
Перед полоненими він часто вихвалявся тим, що організовував та особисто знімав на камеру допит одного з громадян, якого в подальшому було вбито, і тим самим залякував інших полонених.
А ще один із свідків розповів, що його декілька раз виводили на розстріл, аби він надав необхідну інформацію.
У бік полонених постійно йшли погрози автоматом, вони сприймались як реальні. Усі свідки як один впізнали злочинця та підтвердили, що усі відеозйомки за участю полонених проводив саме цей чоловік. .
Під час розгляду справи встановлено, що злочинець знімав та висвітлював події, а саме імітований розстріл полонених українців, жорстоко поводився з військовополоненими, примушував військовополонених та інших цивільних виконувати господарські роботи, погрожував зброєю, чим безумовно сприяв діяльності терористичної організації. Таким чином, він порушив закони та звичаї війни, а також приймав участь у терористичній організації.
Суд апеляційної інстанції залишив вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 грудня 2021 року без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого — без задоволення. Таким чином, громадянин, який здійснив воєнний злочин отримав справедливе і законне покарання.
З ухвалою суду апеляційної інстанції можна ознайомитись за посиланням:
Автор: Тетяна Мазепа
Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
