З перших днів повномасштабного вторгнення Жовті Води стали надійним тилом для тих, хто вимушено покинув свої домівки. Майже два роки жовтоводці невтомно допомагають тим, хто боронить наш сон і спокій. Жовті Води.City провели один вечір у волонтерському штабі Жовтоводського фахового педагогічного коледжу.
До різдвяно-новорічних свят ще далеко, а на кухні гуртожитку педагогічного коледжу огорнута запахом лимонів та імбиру [ред. - події відбувалися у листопаді].
В.о. директора Жовтоводського фахового педвгогічного коледжу Світлана Канівець передає лікувальні суміші на передову
Як виготовляють лимонно-імбирні суміші студенти та працівники педагогічного коледжу у Жовтих Водах?
Валентина Тарасенко, вихователька у гуртожитку, зустріла мене на сходах закладу. Ми підіймаємось на четвертий поверх, де сьогодні вчергове розгорнув свою роботу волонтерський штаб коледжу.
- З перших днів повномасштабного вторгнення гуртожиток коледжу став прихистком для людей, що змушені були покидати свої оселі через війну, - говорить пані Валентина. Тут і досі продовжують проживати понад 60 людей з різних регіонів України, що частково знаходяться в окупації, або понівечені нападом росії. - Окрім переселенців, в гуртожитку продовжують жити і студенти нашого закладу, - продовжує Валентина Володимирівна.
Заходимо на кухню, де робота кипить на повну. Тут сьогодні і студенти, і працівники коледжу, які напередодні сезону гострих респіраторних захворювань вирішили підготувати лікувальні суміші для військових на передову.
- Наш волонтерський штаб діє постійно, - пояснює вихователька. - Ми отримуємо запит від військових і оголошуємо збір необхідного серед студентів та працівників закладу.
Допомога на фронт від студентів та працівників коледжу
Пані Валентина розповідає, що намагаються допомагати жовтоводцям та батькам студентів. Вже неодноразово на передову передавали в’язані шкарпетки, окопні свічки, ліки та лікувальні суміші. За період роботи волонтерського штабу вдалося дізнатися і про вподобання захисників та захисниць:
- Раніше ми в’язали шкарпетки з п’яткою, але згодом відмовились від цього. Дуже важко вгадати розмір, а шкарпетка без п’ятки підійде кожному - таке прохання надійшло від хлопців. Також минулого року ми виготовляли окопні свічки з гофрованим картоном, а цього року замінили на шишки.
Поки ми спілкуємося з Валентиною Володимирівною процес не вщухає ні на хвилину. Студентка-першокурсниця Оля ставить баночки у духовку для стерилізації.
- Я вмію вправляти з духовкою, бо люблю готувати, - пояснює вона. Тож, коли дізналася, що можу бути корисною - долучилась.
Куди відправлять виготовлене?
За словами Валентини Володимирівни, для того, щоб відправити лікувальні суміші на фронт - об’єднався колектив закладу. Викладачі та працівники приносили лимони, імбир, мед, навіть шукали серед знайомих баночки для суміші.
Спостерігаю, як вправно імбирну суміш пакують в баночки, а баночки - в коробку.
- Всього у нас було близько 15 кілограмів лимонів, 7 кілограмів імбиру і 12 літрів меду. Лікувальні суміші відправимо на передову, де є потреба.
Мені вдалося поспілкуватися і з захисником, який прийшов забрати допомогу для побратимів. Едуард розповів, що на початку повномасштабного вторгнення змушений був покинути дім на Луганщині та деякий час проживав у гуртожитку. Тут вони й познайомилися з Валентиною Володимирівною. Едуард був небагатослівний, але вдячний за небайдужість.
- Ми раді отримувати допомогу, а особливо таку - “з душею”!
