Яким має бути тиск, як вимірювати його правильно, коли і кому варто перевірити серце, а також куди звертатися по допомогу? У рубриці "Запитай у лікаря" кардіолог Сергій Северин відповідає на важливі та актуальні запитання про здоров’я серця.
"Запитай у лікаря" - рубрика в якій Жовті Води.City шукають відповіді на питання про які ви забували спитати у лікаря, або ж не наважувались.
Сергій Северин - лікар-кардіолог приватного медичного центру у Жовтих Водах, викладач кафедри внутрішніх хвороб Донецького національного медичного університету.
Про серцево-судинні захворювання: статистика
450 тисяч людей щороку помирають через серцево-судинні захворювання в Україні. Це одна з головних причин смертності на території нашої країни. На жаль, цим показником наша країна лишається одним зі світових лідерів.
Серцево-судинні захворювання є причиною 30% передчасних смертей саме серед чоловіків працездатного віку. До того ж нині хвороби серця все частіше трапляються серед молоді. Іншими словами, інфаркту й інсульту стає байдуже, скільки тобі років — 50 чи 25.
Переважно ішемічна хвороба серця та інсульт, є основними причинами смертності й одними з основних факторів інвалідності в усьому світі. Такі висновки отримані з дослідження Глобального тягаря хвороб (GBD — Global Burden of Disease) за 2019 рік.
Тягар серцево-судинних захворювань продовжує зростати протягом десятиліть майже у всіх країнах із середнім і низьким рівнем доходу. Викликає тривогу і той факт, що стандартизований за віком показник серцево-судинних захворювань почав рости в деяких країнах із високим рівнем доходу, де раніше він знижувався.
Виявлення випадків серцево-судинних захворювань майже подвоїлося з 271 мільйона в 1990 році до 523 мільйонів у 2019 році, а кількість смертей від серцево-судинних захворювань неухильно збільшувалася з 12,1 мільйона в 1990 році до 18,6 мільйона у 2019 році.
В Україні смертність від серцево-судинних захворювань за останні 29 років зросла майже на 8 %: до 449 376 у 2019 році і складає 64.3 % від загальної кількості смертей, тоді як у 1990 році зафіксували 350 605 смертей від серцево-судинних захворювань, що склало 56.5 % відповідно.
Які захворювання серця загрожують чоловікам та жінкам?
За результатами дослідження вікових та гендерних особливостей гострого інфаркту міокарда, частота випадків захворюваності серед чоловіків складає майже 65 %, а серед жінок 35%. Серед головних причин фахівці виділяють такі фактори: спадкова схильність та шкідливі звички.
Смертельні випадки, залежно від типу серцево-судинних захворювань серед чоловіків і жінок усіх вікових категорій, ранжуються так:
|
Чоловіки |
Жінки |
|
|
1 |
Ішемічна хвороба серця |
Ішемічна хвороба серця |
|
2 |
Цереброваскулярні захворювання |
Цереброваскулярні захворювання |
|
3 |
Кардіоміопатія і міокардит |
Кардіоміопатія і міокардит |
|
4 |
Захворювання периферичних судин |
Миготлива аритмія |
|
5 |
Аневризма аорти |
Захворювання периферичних судин |
|
6 |
Миготлива аритмія |
Інші серцево-судинні захворювання |
|
7 |
Інші серцево-судинні захворювання |
Гіпертонічна хвороба серця |
|
8 |
Гіпертонічна хвороба серця |
Ревмокардит |
|
9 |
Ревмокардит |
Аневризма аорти |
|
10 |
Ендокардит |
Неревматичні розлади клапанів |
Як розвиваються хвороби серця?
Серцево-судинні захворювання — це хвороби серцевого м’яза та кровоносної системи. Ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія чи серцева недостатність — захворювання, які можуть розвинутися при недостатньому кровопостачанні серця та інших органів через звуження або блокування артерій. Як наслідок, може виникнути гострий стан — інфаркт міокарда чи інсульт, які загрожують інвалідністю та навіть смертю.
З ішемічною хворобою серця пов’язано близько 46% летальних випадків серед українців. Це захворювання виникає внаслідок порушеного кровотоку серцевого м’яза (міокарда) через ураження артерій. Ішемічна хвороба серця часто має безсимптомний перебіг, аж поки не призводить до серцевої недостатності (зниження спроможності серця прокачувати кров судинами), стенокардії (напади болю в серці) або серцевого нападу — інфаркту, що супроводжується відмиранням тканин серцевого м’яза.
Ще одне з найпоширеніших захворювань — хвороба судин головного мозку, гострим станом якої є інсульт — порушення мозкового кровообігу через розрив або затискання судин. Без достатнього кровопостачання мозок може пошкодитися або перестати функціонувати. У випадку інсульту, як і при інфаркті, важливо надати допомогу протягом перших “золотих” годин.
Часто інфаркти й інсульти є ускладненням артеріальної гіпертензії — систематичного підвищення артеріального тиску понад 140/90 мм рт. ст. Що сильніше кров тисне на стінки артерій зсередини, то складніше працювати серцю.
Як розпізнати інфаркт
До 40% людей з артеріальною гіпертензією не знають про свою хворобу, оскільки на початкових етапах вона протікає непомітно. Проте саме підвищений артеріальний тиск може стати причиною більш серйозних захворювань серця та судин.
Є підозра на серцево-судинне захворювання: куди звертатися?
1. Записатися на прийом до сімейного лікаря
У разі інтенсивного болю та інших симптомів інфаркту чи інсульту – негайно телефонуйте 103.
Якщо у вас є щонайменша підозра на серцево-судинне захворювання, зокрема, біль у грудній клітці (відчуття тяжкості, тиску, печіння), який віддає у ліву руку чи шию, негайно зверніться до свого сімейного лікаря чи тервпевта.
2. Пройти необхідні обстеження
Ваш терапевт чи сімейний лікар за необхідності зробить кардіограму, проведе швидкий тест на тропонін для виявлення гострого стану (за наявності такого у медичному закладі), виміряє тиск та рівень цукру у крові.
3. Отримати направлення на дообстеження (в разі потреби)
Якщо є підозра на наявність серцево-судинної патології, тервпевт чи сімейний лікар може направити пацієнта на консультацію до кардіолога або самостійно, згідно протоколу, в рамках доказової медицини, направити хворого на специфічні дообстеження, зокрема велоергометрію (ЕКГ під навантаженням), холетрівське добове моніторування ЕКГ тощо.
4. Проходити спостереження у сімейного лікаря
За результатами обстежень встановлюється остаточний діагноз та визначається обсяг допомоги – медикаментозна терапія, що направлена на профілактику ускладнень (контроль рівня тиску та холестерину) та попередження прогресування захворювання.
Пацієнт приймає ліки та проходить планові огляди у свого лікаря (терапевта чи сімейного лікаря), який контролює основні параметри здоров'я пацієнта.
Питання читачів
Чи варто звертатись до кардіолога, якщо немає явних показань? Чи існують профілактичні консультації?
- Профілактичні консультації звісно є і звертатись варто, особливо якщо ми говоримо про людей у яких присутня спадковість, наприклад у родичів були якісь серцево-судинні захворювання. Звісно профілактичні консультації - це основа запобігання розвитку хвороби, тому коли нічого не бентежить, також можна звернутись для перевірки.
Яка дієта корисна для здорового серця?
- Дієта для здорового серця це: обмеження солі, десь до 5 г на добу та обмеження смаженої та жирної їжі.
Не спадає холестерин. Ліки, які призначив лікар використовую і все одно високий холестерин.
- Дуже важке питання, тому що я не бачив результатів аналізів та не знаю який препарат вам призначив лікар. Все індивідуально та залежить від конкретного випадку. Не всі порушення ліпідного обміну, вони називаються дисліпідемією, лікується однаково, тому є комбіновані препарати. Це все розглядається окремо.
Чи потрібно приймати кроворозріджуючі препарати, наприклад "Магнікор" для профілактики тромбозу при високому гемоглобіні?
- Ну давайте так, знову ж таки, немає цифри гемоглобіну. Одна з причин підвищеного гемоглобіну - це звичайне зневоднення, коли людина вживає недостатньо об'єм рідини. Зранку вона зневоднена йде здає аналіз, там підвищений гемоглобін, потім вона п'є воду, перездає і гемоглобін стає нормальним. Тому тут все залежить від конкретного випадку і тому просто так самостійно вживати антитромботики я не рекомендую.
З якого віку слід більш уважно ставитися до серця і перевіряти його?
- Все залежить від спадковості, якщо у людини у найближчих родичів були вади серця або хтось там помер від хвороби серцево-судинної системи або людина має наявну хворобу серцево-судинної системи, то звісно профілактикою потрібно займатись якомога раніше. Якщо ми кажемо про людину, яка не мала у родичів тяжких хвороб серцево-судинної системи та веде звичайний образ життя без шкідливих звичок то в принципі починати можна десь з 40 років.
Якщо людина працює десь на підприємстві і проходить профілактичні огляди, або його спостерігає сімейний лікар то в принципі додаткових звернень до кардіолога це не потребує. Але якщо людина має шкідливі звички, особливо паління, то тут розвиток хвороб може бути з 30 років. В моїй практиці наймолодшому пацієнту з інфарктом міокарда було 27 років. Тому тут все залежить від способу життя та інших обставин питання.
Як часто треба робити обстеження серця?
- Якщо це молода людина, то це залежить від того, як її спостерігали в дитячому віці, чи знімали кардіограму, якщо цього ні разу ніхто не робив, я б рекомендував би пройти обстеження, для того, щоб бути певним що все добре. Якщо це студент, то у них є там студентська поліклініка. Знову ж таки, якщо людину нічого не бентежить, то в цьому немає частої потреби. Але як ми вже відповідали, якщо є якісь показання, то тоді варто це робити частіше.
Які фізичні навантаження потрібно робити для серця?
- Це потрібно, бо гіподинамія - це мала рухова активність, один з факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань.Щодо самих навантажень, я не рекомендую підйом важких предметів, краще буде кардіонавантаження. Це може бути біг, бігова доріжка, орбітрек, велосипед або ж плавання. Але щодо бігу, хочу вберегти людей з надлишковою вагою, якщо це робиться без наявного гумового покриття, без спеціального взуття, то тут скоріше буде проблеми з опорно-рухової системи потім, аніж якась користь для серцево-судинної системи.
Чи можна сплутати болі серця чимось іншим?
- Легко, причин болей в області серця дуже багато. Якщо ми візьмемо відсоткове співвідношення людей, які звертаються зі скаргами, то велика кількість людей, яка відчуває якийсь дискомфорт в області серця і одразу звертається, і це правильно. Є певні ознаки саме серцевого болю, але бувають виключення. Але так, це може бути і міжреберна невралгія і захворювання шлунково-кишкового тракту, захворюваннях хребта.
Чи є різниця в який час міряти тиск?
- Різниці в принципі немає, потрібно правильно його міряти. Це потрібно робити після 15-20 хвилин після відпочинку, це може бути положення лежачи повністю або сидячи за столом, для того, щоб рука не висіла, правильне одягання манжети - на 1,5-2 см вище ліктях. Деякі люди люблять по 10 разів переміряти тиск одночасно, цього я не раджу робити. Кожен наступний вимір вже буде суттєво відрізнятися від реальності.
Тому якщо ви хочете переміряти тиск, можете це робити не раніше аніж через 15 хвилин на тій самій руці або перевісити манжету на іншу руку.
Що робити та куди звертатися при підозрі на наявність серцево-судинного захворювання?
- Самостійної діагностики я не рекомендую, потрібно одразу звертатись до лікаря. Зараз у нас первинна ланка реформована, у кожної людини має бути сімейний лікар з якою вона уклала декларація. Перше - куди людина зазвичай звертається, це до свого сімейного лікаря. Але ні для кого не секрет, що в Україні широко розгалужена мережа приватних клінік, тому тут вже все залежить від конкретного випадку.
Але все ж таки, за ідеєю, людина яка все ж таки знає пацієнта, це сімейний лікар, який його постійно спостерігає. Тому і перше звернення повинне бути до нього, а далі вже якщо щось буде потрібно, він буде спрямовувати пацієнта до вузьких спеціалістів на обстеження.
Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
