Спідня білизна, футболки, засоби гігієни та інтимні іграшки - не повний перелік того, що доводилося витягати з каналізаційних мереж слюсарю аварійно-відновлювальних робіт Анатолію Панкову, щоб ліквідувати аварію. Чоловік зізнається, що давно вже звик до усіх запахів і вже понад 10 років справно виконує свою роботу, аби життя в місті було комфортним. Жовті Води.City провели один день з Анатолієм, аби розказати про непомітну, але важливу роботу слюсаря.

Ранок слюсаря в Жовтих Водах

Ми зустрілися з Анатолієм поряд з підприємством Жовтоводського водоканалу. Сюди щоранку о 8 годині він приходить вже 12 років.

- Маю десяток років безперервного стажу, - розповідає він і додає, що двічі влаштовувався у водоканал. - Звільнився, бо потрібно було доглядати за мамою після операції, а потім повернувся знову.

Анатолій не має власного кабінету.

- Моє місце роботи - місто Жовті Води, де виникла проблема, - там і працюю, - сміється він.

Зранку і до обіду чоловік обходить свою дільницю, щоб оглянути каналізаційні мережі і виявити засмічення. Робота монотонна, але за словами слюсаря, в цьому є свої переваги - можна пройтися містом, подумати про щось своє. Зізнається, що іноді має думки, аби розпочати власну справу. Між тим, розуміє, що і цю роботу треба виконувати комусь. За 12 років Анатолій неодноразово спостерігав, як чоловіки приходили і швидко звільнялися.

- Не кожен може працювати в цих фекаліях. Адже засмічення треба не тільки виявити, а й ліквідувати, - пояснює він, в чому полягає складність його роботи.

Не поодинокі випадки, коли слюсарю аварійно-відновлювальних робіт доводиться спускатися в каналізаційні колодязі, щоб прочистити їх. Причин, чому сталося засмічення багато:

- Від коріння дерева, що вросло, до спідньої білизни, футболок, тампонів, гігієнічних прокладок та інтимних іграшок, які люди чомусь змивають в унітаз. Але найрозповсюдженіші проблеми - вологі серветки і жир, що накопичується в трубах.

Анатолій зітхає, що вже ось-ось почнеться “гаряча пора” - сезон консервацій. Тоді до всього згаданого у каналізаційні мережі потрапляють огірки, помідори тощо.

- Проблема не тільки в тому, що забивається каналізація, - пояснює чоловік. - А в тому, що їжа вабить щурів. Вони швидко розмножуються і виводять з ладу комунікації, створюючи додаткові аварії.

“Поки ми працюємо - все під контролем”

На годиннику 13.00 і поруч з нами збираються чоловіки, одягнені в спецодяг. Анатолій накидує також жовто-яскравий жилет.

Анатолій Панков разом з колегоюАнатолій Панков разом з колегоюАвтор: Ксенія Мініна

- Зараз будемо їхати “по адресах”, аби ліквідувати засмічення, - пояснює чоловік. Щодня тільки їхня бригада очищує близько 15 каналізаційних колодязів.

Я разом з бригадою сідаю в будку робочої автівки. Тут ліворуч буржуйка, щоб грітися взимку. На підлозі лежать відводки, за допомогою яких усувають каналізаційні аварії та трос намотаний на котушку.

Чоловік розповідає, що їхня робота малопомітна і зазвичай жителі багатоповерхівок навіть не здогадуються про проблему.

- Це може стати явним, якщо ми не вийдемо на роботу. Тоді це лайно потече в підвали будинків. Поки ми працюємо - все під контролем, - запевняє Анатолій.

Про роботу слюсаря аварійно-відновлювальних робіт

Ми приїздимо за адресою Грушевського, 6. Чоловіки працюють мовчки та злагоджено. Виявили затоплений колодязь. Витягнули труби, «відводки» і спеціальний трос. Декілька вправних рухів.

- Пішла, - вигукує слюсар Володя. Це означає, що каналізаційний бруд почав поступово спадати. Деякий час спостерігаємо і їдемо далі.

Анатолій Панков оглядає каналізаційні мережіАнатолій Панков оглядає каналізаційні мережіАвтор: Ксенія Мініна

Раптово починає дощити. Чоловіки зачиняють вікна і намагаються передбачити, наскільки негода затягнулась. Запах в авто стає нестерпним, тут пахне каналізацією. До нього всі звикли, окрім мене.

- Ми працюємо за будь-якої погоди, - пояснюють вони.

Тож наступне засмічення ліквідовують під дощем. На вулиці Грушевського у будинку № 28 вода стоїть не в одному колодязі.

- Став весь будинок!, - каже один з слюсарів. Заглядаю і бачу, що каналізація підступила практично до кришки люка.

Чоловіки повторюють свою звичайну процедуру. Спостерігають. Процес затягується, і в очікуванні вони переважно жартують, що вже в понеділок стануть відомими (ред. - саме в цей день виходить стаття, але може й раніше).

Під час ліквідації аваріїПід час ліквідації аваріїАвтор: Ксенія Мініна

- Затор на книгу Гіннеса!, - дивується Анатолій. Вони тягнуть обладнання до наступного колодязя. Чоловік пояснює, що до 17.00 мають налагодити роботу у всіх будинках, де є проблема. За кілька хвилин на кінцівці троса видніється згусток вологих серветок, який став причиною аварії.

Застрибуємо у будку машини і їдемо далі. Вже за декілька хвилин ліквідували проблему і на Ярослава Мудрого, 13.

- Ось, подивись! - кличе мене слюсар, аби я переконалась у правдивості його слів. І я на власні очі бачу, що чергова аварія сталася через те, що в унітаз змили гінекологічний тампон.

Але бувають і приємні випадки у бригади, коли каналізаційна проблема ліквідовується без їхньої участі.

- Тут все добре!, - підіймає кришку люка і вигукує Толя. - Вода сама все продавила і спала, так буває!, - пояснює він мені.

Ще декілька адрес і причини, через які сталася аварія, схожі. Анатолій зітхає, що люди просто забули про призначення сміттєвих баків.

- Це робота, про яку ніхто не мріяв в дитинстві, але яку життєво-необхідно робити. Інакше місто охопить антисанітарія, - підсумовує Анатолій Панков. Він не впевнений, що здатен перевиховати жовтоводців, але запевняє, що працюватиме слюсарем стільки, наскільки вистачить сил.