Оксана Разумовська ще в інституті зрозуміла, що не хоче працювати на когось. Хотіла завжди покладатися тільки на себе, не залежати від інших. Вона впевнена, якщо брати відповідальність, тоді все вийде. Вона ніколи не думала відкривати кав'ярню. Втім життя внесло свої корективи.
"Торт і кава" заклад який знають не тільки у Жовтих Водах, а й за його межами. Сюди приїздять по тортики та смачні обіди. І яка б година чи день не був, власниця закладу - Оксана завжди тут. Вона контролює видачу страв, її чоловік Григорій готує каву.
У розмові з Жовті Води City Оксана зізналася, що не раз думала з чоловіком виїхати з міста, але залишилися аби його розвивати. Навіть знайомі їм казали: "Розумовські на вас тримається останній шматочок віри, що у місті буде щось змінюватися".
Як все починалося
В дитинстві Оксана мріяла стати стюардесою або вчителем французької мови. Втім вчитися пішла на економіста. Готувати торти чи відкривати свій заклад тоді навіть не думала.
З 2009 року вона разом із чоловіком уже мала спільний, сімейний бізнес. Вони перші, хто у Жовтих Водах організовував весілля "під ключ". Паралельно з цим, розповідає жінка, вона почала випікати різні солодощі вдома.
"Через те, що весільний бізнес сезонний, то пів року ми були більш менш вільні. А я така людина, що не можу сидіти на місці. Якщо тиждень відпочину і не почну чимось займатися, починаю лізти на стіну. І в один із таких періодів народилося бажання щось готувати", - каже жінка.
Оксану тоді підтримали друзі, які мали власні заклади. В одній кав'ярні вона виготовляла різні смаколики, в іншій вже навчала кухарів. Так вона і побачила перші нюанси відкриття ресторанного бізнесу, хоча і продовжувала працювати вдома.
Оксана Разумовська - власниця кав'ярні "Торт і кава" Фото: Архів Оксана Разумовська
"Я розвивалася в цьому напрямку, було багато схвальних відгуків, а я така максималістка, якщо роблю, то по максимуму, тільки класно і з найкращими інгредієнтами та ідеями. Ночами не сплю, шукаю та підбираю", - зазначає вона.
Оскільки в певний час весілля по всій країні стали менш популярними, Оксана з чоловіком залишилися без основної роботи. В цей час жінка завагітніла, і почався коронавірус. Все навалилося разом. Працювати вдома, згадує вона, було складно та і як домашній кондитер вона вже виросла.
"Замовлень було багато, я навіть почала людям відмовляти. І потрібно було або підіймати ціни, або масштабуватися. Я думала шукати помічників, цех і можливо кав'ярню при тому. Так гуляючи по місту дивилася і шукала енергетично і зорово приміщення яке б подобалося", - згадує жінка.
Відкриття "Торт та кава"
На це приміщення, де зараз розміщується "Торт і кава" Оксана дивилася давно, розповідає, що тут були величезні вітражні вікна в усю стіну. І вже тоді у неї в голові були картинки та мрії про власний заклад.
"Тут перед нами були наші знайомі, була у них кав'ярня. І вони продавали весь свій бізнес. Все завертілось дуже швидко. Ми бізнес брали на виплату і потрібно було віддавати гроші, не було часу і грошей на класний ремонт, тому зайшли з тим що мали. А ми такі люди, що не любимо бути комусь винні – це був стимул краще працювати аби швидше віддати", - підкреслює підприємиця.
Оксана та Григорій Разумовські - власники кав'ярні "Торт і кава"Фото: Архів Оксана Разумовська
На питання чи підтримав чоловік її ідею відкриття кав'ярні, Оксана розповіла, що без вагань. Ще й швидко навчися варити каву, при тому, що ніколи в житті цього не робив. Зараз він один із найкращих бариста у місті. Сам Григорій каже, що вирішив підтримати кохану, у тому, що приносить їй задоволення:
"Я знаю, що коли ми щось робимо разом в нас виходить набагато краще, ніж по одинці. У Оксани мрія про власний бізнес була давно, ще з тих часів коли почала дома випікати. З того часу вона мріяла про невеличку кав'ярню де будуть продаватися її солодощі, це була така мрія майже, на її думку, не здійснена, вона завжди тихо з придихом ділилася цим із подружками".
Спочатку згадує Оксана тут була вітрина у 2-3 рази менша ніж зараз, на кухні працювала сама з помічницею. З ранку до вечора готувала, інколи виходила допомагала в зал. У Григорія тоді були два помічники.
"Повноцінна кухня з'явилась через пів року, на запит наших клієнтів. Я взагалі називаю наш заклад і кухню – інтуїтивною. Прокинулись, а зробімо так. Ніхто з нас не вчився бути кухарем, баристою, власниками кав'ярні. Все робимо з любов'ю тому і виходить", - додає вона.
Вітрина у кав'ярні "Торт і кава"
Що важливо в працівниках
Зараз у закладі працює близько 15 людей. Головне, каже власниця аби людина любила те, чим займається. Цінує відповідальних, цікавих та розумних. Дуже вимоглива в плані української мови.
"Я, мабуть, дуже м'яка, і через те часто страждаю. Але, мені здається, я змінилася. На початку було дуже важко делегувати свої обов'язки, мені важливо аби все було так, як я бачу і відчуваю, раніше доходило до психічного контролю. Зараз вже мене відпустило", - зазначає кондтерка.
Працівники кав'ярні "Торт і кава"
Оксана так само як хлопці та дівчата інколи працює на кухні та за баром, миє посуд – чим дуже відрізняється від інших власників закладів, які відкривають бізнес і тільки приїздять забирати гроші. Каже, це справа її життя:
"Мені здається, що коли ти працюєш з працівниками, вони відчувають що ми всі в одному човні, вони відчувають загальну відповідальність. І тоді для них, це так само важливо, як і для нас. Кожен з них є обличчям "Торт і кава", навіть якщо його ніхто не бачить".
Карина в кав'ярні працює близько 3 місяців. Каже, що тут все по сімейному, а тому немає відчуття, що приходиш на роботу.
"Немає такого, що я власник та бос – а ви працівники. Все по сімейному, спокійно. Оксана як сестра, подружка, іноді як мама - нагодує обідом. Гріша – серйозніший, але може пожартувати, щось навчити, розповісти", - говорить дівчина.
Як поєднувати роботу та сім'ю
Оксана та Григорій разом вже 18 років, мають донечку Іванку - їй 4. Разом вони 24 години на добу, щодня. Втім кажуть, це їм не заважає, а навпаки ще більше зближує, каже Оксана:
"По перше, ми з Грішою розподіляємо відповідальність, зал - це його, кухня - моя зона. Звісно ми перетинаємося, але так легше. Все інтуїтивно. З дитиною вдень допомагають бабусі, дідусі. Ввечері вона тут, вона всіх вже знає, її теж. Це її місце. І ми тут живемо".
Оксана та Григорій з донечкою - Іванкою
Григорій каже, що це не перший їх досвід спільної роботи. Звичайно бувають свої питання, але вони звикли бути в усьому разом.
"Бути завжди разом не заважає, навпаки це спільна справа – об'єднує. Наша справа приносить задоволення не тільки нам, а і нашим гостям, це дає енергію нашим силам та планам."
Оксана про чоловіка
"Багато хто цей бізнес пов'язує з моїм починанням кондитера, але якщо з цього бізнесу забрати Грішу – бізнесу не буде.
Він розсудливий, не ризикований, чітко все прораховує, підключає багато моральних моментів, психологічних. В нього більше досвіду, він дуже начитана людина, розумна. Ми різні саме у своєму відношенні до світу, або основних цінностях. Втім завдяки знайомству з Грішою я дуже змінилася кращу сторону, він дуже вплинув на моє формування як особистості".
Григорій про дружину
"Оксана дуже лояльна, вона не жорсткий керівник. З дівчатами-працівниками, вона як подруга, з усіма знаходить спільну мову. Може один раз було коли вона щось жорстке сказала, за 2 роки роботи, а так вона дуже лагідна."
З початком війни, ні на день не зачинялися
Оксана згадує, як прокинулася 24 лютого з шоком, і всередині було питання: "Кому взагалі будуть потрібні ті тортики?" Навіть не хотілося цим займатися. Втім спочатку годували тероборону, паралельно з цим продовжували приймати відвідувачів, бо кажуть був запит від людей.
"Перші дні тут був штаб для зустрічі з людьми кому потрібна була підтримка. Спілкувалися, спостерігали за новинами, шукали тих, кому потрібна допомога. Я закинула вітрини, і пекла пиріжки для тероборони, готувала обіди для військових.
Гріша трішки повернув мене до життя, сказав, що це все добре, але приходять люди і їм потрібне відчуття того що їх життя продовжується, їм потрібна наша підтримка. А я не могла зрозуміти, кому і навіщо потрібні торти, у мене було відторгнення свят та звичного життя", - згадує підприємиця.
Кава та десерт у кав'ярні "Торт і кава"
Потім вона зрозуміла, що тільки у них на той час було щось зі смаколиків. Вони їздили шукали й вигрібали останнє борошно. Одна із їх знайомих привезла кілька пачок дріжджів, діставала із сумки так, щоб ніхто не бачив.
"Ми жодного дня не зачинялися. Нашій команді я сказала, що хто боїться краще залишіться вдома. Дівчата, хто з дітками сиділи й не виходили, ми їм допомагали фінансово, бо розуміли - чоловік не працює вона теж", - розповідає жінка.
Оксани не розуміла, чи правильно вони роблять, що працюють під час війни. Але люди йшли, і набагато більше ніж раніше. За цей час каже брали на роботу нових тимчасових працівників - переселенців.
"В період війни багато прикольних людей пройшло через наш заклад. Звісно ми зацікавлені аби працівники залишився на довго, але якщо людина каже, що їй потрібно тут побути 1-2 місяці, і ми можемо бути корисними один для одного, то чому б ні. Тут працював хлопчик – власник кав'ярень в Києві, дівчинка – викладач фортепіано", - говорить вона.
Зараз заклад вирішив підтримали всеукраїнську ініціативу, яку Оксана побачила в Полтавській кав'ярні. Ідея - приносити розмінні монети, які ходові до кінця жовтня, потім їх віднесуть в банк та перерахують на допомогу ЗСУ.
"Звісно ти не можеш бути осторонь всього, що відбувається. Допомагаємо ми більше особисто, ніж як заклад. Донатимо на різні потреби, потрібно Притулі – кинули, бачимо, що комусь потрібна робота - пробуємо", - ділиться підприємиця.
Збір монет у кав'ярні "Торт і кава" для допомоги ЗСУ
Вірять у Жовті Води та ЗСУ
За період війни у них збільшилось роботи та набрали нових працівників, кондитерів. Попит збільшився і він перевищує те, що заклад може видати.
"Ми спираємося на той досвід, що у нас за пів року є, який ми маємо. В Жовті Води за цей час нічого не прилетіло, от ми сподіваємося, що і не прилетить.
Я взагалі так жартую, що наше місто завжди було особливим. Ми таке маленьке "Монако" посеред України – де свої певні закони, свій хід життя, і вірю, що це легкий оберіг і захист та й ЗСУ працює. Тому впевнена, що все буде добре. Ми на початку вирішили що будемо тут, підтримувати місто, країну та людей. Ми відчуваємо потребу бути корисними тут".
Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
