Історія зберігається у фотографіях. Саме по фото можна прослідкувати, як змінювалося життя, не тільки окремої людини, але і міста чи країни в цілому.
Журналістка Жовті Води.City поспілкувалася з Едуардом Ханісом - почесним громадянином Жовтих Вод, міським головою з 1994 по 2002 р. та батьком нинішнього очільника міста, і через призму його архівних фото дізналася цікаві події з життя Едуарда Наумовича та міста Жовті Води в період з 90-х до сьогодення.
Едуард Ханіс - перший обраний мер Жовтих Вод
Едуард Ханіс 2022 рік
Едуарду Наумовичу Ханісу 81 рік. 25 років працював у газовому господарстві. Був депутатом міської ради 5 скликань поспіль. Перший мер, якого не призначала партія, а обирали серед інших кандидатів. Двічі міський голова.
- Я з 1964 року жив у місті, починав з нуля. Головне, що пам'ятаю, тоді я був значно молодшим. Звичайно згадую, як місто жило і розвивалося. І без зайвої скромності, моя участь у цьому була значною.
Керівників міста, до мене та і після, особливо не турбували проблеми Жовтих Вод. Я, коли прийшов, комунального господарства не було зовсім, всі труднощі ми подолали, і отримали підприємства, що працюють і зараз.
Коли починав працювати, наше місто не було цікавим та комусь потрібним, і, звичайно, не отримувало ніякої допомоги. Я вирішив будь-яким шляхом вивести його над іншими містами області, аби про нього заговорили. Так народилася книга "Місту 100 років". А потім, як зараз пам'ятаю, 1994 рік, Кабінет Міністрів призначив місту програму заходів радіаційного і соціального захисту населення. І пішло інше життя. Ніхто не відмовляв у допомозі. У міста було ім'я.
1995 рік
Пробний запуск фонтану у парку Слави. Жовті Води, 1995 рікФото: З архіву Едуарда Ханіса
- Це фото виготовлене миттєвим фотоапаратом у 1995 році. Був пробний пуск нашого фонтану в парку Слави, ніхто вже і не пам'ятає звідки він з'явився. СхідГЗК допоміг, комунальні служби. Парк без нього був пустий, нічого не було. А зробили фонтан, у місті стало свято. Я був радий та щасливий, що мені вдалося це зробити.
- А зараз, фонтан не працює, не така атмосфера у парку.
-Взагалі не працює?
- Взагалі.
-Так? Кошмар.
1999 рік
Едуард Ханіс на місці де планувалося будівництво ядерного заводу, Жовті Води, 1991 рікФото: З архіву Едуарда Ханіса
- Ну ось це фото, нагадує мені про те, що була постанова Кабінету Міністрів про будівництво у нашому місті заводу по виробництву ядерних Твелів. Ми дуже довго до цього йшли. На фото ми символічно забиваємо дерев'яний кіл на місці будівництва, за сірчанокислотним заводом. Тут я, справа від мене Гудима – голова комісії з ядерної та атомної енергетики Верховної Ради України, ну і Бабак (генеральний директор ДП СхідГЗК, - ред.) та його головний інженер.
- Чому не відбулося те що планувалося? Заводу немає ж.
- Після мене багато що змінилося, комусь щось було не так. Якось після 1991 року почалося щось ламатися, і не тільки у нас, а взагалі в країні. Дуже шкода, було б інше життя у міста, якби завод цей був.
2002 рік
Едуард Ханіс на мінному тральнику "Жовті Води". Севастополь, 2002 рікФото: З архіву Едуарда Ханіса
- Це фото, Севастополь на день військово-морського флоту. Нас запросили тоді, ми були шефами. Не більше не менше, мінний тральник «Жовті Води», такими великими буквами була назва на кораблі.
- А чому саме вибрали назву «Жовті Води», вам відомо?
- Ну нас не запитували, десь у Міністерстві оборони дивилися на карту, і вирішили. І він довго був з такою назвою. Невеликий корабель, команда теж не велика – 30-40 людей.
На фото: Догонов, капітан корабля, та я. На цьому катері в цей же день – Кучма, не більш не менше президент був, а потім його пересадили на літак, а нас на ньому катали. Спогади які? Корабель, як корабель. Ми ж на день військово-морського флоту приїхали, я обійшов весь корабель, пішов на камбуз, дивитися що там готують святкове. І що ти думаєш, на електричній плиті стоїть каструля з пшоняною кашею і нічого більше. Ну ми ж приїхали не з пустими руками. Туши м'ясні, крупи, вермішелі, пару ящиків горілки. Свято вийшло зрештою.
2000 рік
60-річчя Едуарда Ханіса. 2000 рікФото: З архіву Едуарда Ханіса
- Ну ось, якщо кому цікаво, мені тут 60 років. На фото Нальотов Анатолій Олександрович (оператор та журналіст Жовтих Вод, - ред.). Атмосфера тоді була чудова. Мабуть, це головне свято мого життя. Чому? Тому, що до мене на 60 років приїхали, не збрехати, дев'ять мерів міст та 12 начальників відділень міських газів області. Звичайно, настрій був. А свято було в піонертаборі, тільки діти виїхали, й нам зробили свято. Відчуття незрівнянні, коли до тебе на день народження стільки гарних та поважних людей приїздить. На 80 років свято вже поскромніше було.
2001 рік
Випускний вечір в Палаці Культури. Жовті Води, 2001 рікФото: З архіву Едуарда Ханіса
- На фото мій друг, Віктор Ткаченко - директор гімназії. Ми вручаємо подарунки найкращим випускникам, тут в Палаці Культури.
Це було моїм обов'язком, вручати подарунки, грамоти. Ще потрібно було танцювати з випускницями, що я робив не без задоволення. Шкода Віктора вже немає.
2002 рік
Едуард Ханіс з ректором Інституту "Стратегія". Жовті Води 2002 рікФото: З архіву Едуарда Ханіса
- А це вже інститут "Стратегія", це ректор, також мій гарний друг.
Я тобі скажу так, є речі які я ніколи не пробачу, тим людям які прийшли після мене. Одна з них це - "Стратегія". Як можна було цьому Абрамову (міський голова 2016 -2020 рр, - ред.), який там виріс, допустити, щоб інститут ліквідували (Єдиний в Жовтих Водах вищий навчальний заклад ІП "Стратегія" ліквідували обласні депутати у 2017 році, через малу кількість студентів та великі витрати на утримання. Адже заклад фінансувався з обласного бюджету, - ред.)
2020 рік
Едуард Ханіс передає булаву сину, нинішньому міському голові, Дмитру Ханісу. Жовті Води, 2020 рікФото: ТРК "Жовта Річка"
- 2020 рік, мій син балотується у мери. Безумовно я хвилювався, результат виборів мені був не байдужим. Хоча, на фоні інших кандидатів я виділяв тільки Дмитра, він на п'ять голів вище інших. Коли він переміг, звичайно, це було сімейне свято. Хоча, між нами кажучи, я ніяк йому не заздрю, а співчуття він і не приймає та за порадами не звертається.
Це була моя ідея, вручити на інавгурації йому булаву, вона пролежала у мене років 20. Її зробили у нас в зоні (наразі ліквідована Жовтоводська виправна колонія №26, - ред.), гарна річ. Я вирішив, що правильно буде і зрозуміло, якщо я йому передам її. Вона в нього лежить, я на днях в нього був. Кажу йому: "Булаву тримай, якщо якісь проблеми, від неї набирайся гарних думок".
2022 рік
Тетяна Потоцька та Едуард Ханіс. Жовті Води, 2022 рікФото: Жовті Води City
- Зараз змінився час, люди. За вісім років моєї роботи в мене були чудові відносини з областю, мене слухали та допомагали. Хоча б раз на рік приїздив голова обласної ради чи адміністрації. Павло Лазаренко у мене був – горілку пили. І наступні теж були керівники. Ось скільки часу пройшло, дороги сюди ніхто не знає.
- А в чому причина на вашу думку?
- Не хочеться крамольні речі казати. Напевно, особистої зацікавленості ні в кого немає. Що може зробити мер міста, в якому не працює містоутворювальне підприємство. Коштів немає, а проблеми лишилися.
Як змінилася країна за 31 рік незалежності?
- Я бачу прагнення президента, але на жаль, йому важко. Йому дістався такий спадок, що ще вигрібати та вигрібати. Всі оці мільйонери, мільярдери, які роками тягнули і нічого не вкладали. І ще ця війна зараз.
Але я вірю, і хочеться дожити до цього дня, коли наші попруть цих росіян, мітлою.
Як змінилося місто за 31 рік незалежності?
- Я почав з того, що я зайвою скромністю не страждаю. Після 2002 року, коли я пішов, особливих, хороших подій для мешканців я не бачу. Так бігучка мерів, один за одним. Я з них можу тільки Голуба виділити (Василь Голуб міський голова 2006 -2010 рр., - ред.), це мій учень. Він намагався щось робити. Чи додалось щось для міста – ні. Поменшало – так.
Я думаю, що Україна йде у правильному напрямку. Дай Боже аби війна закінчилася. Всі про це мріють. А потім все відновиться, як птах Фенікс. Інакше бути не може. Народ талановитий.
Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
